... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 30.05.19 - СЕКЦІЯ №3
Питання захисту прав та інтересів акціонерів за допомогою органів правління, є однією з найбільш досліджуючих проблем в теперішній час. На даний момент, в економіці цінні папери та фондовий ринок виступають важливими складовими, які повною мірою гарантують ефективне функціонування всього ринкового механізму загалом, важливе значення відіграє покращення і вдосконалення нормативно – правових механізмів захисту прав та інтересів акціонерів.
Структура органів управління акціонерних товариств залежить від виду акціонерного товариства та особливостей національної правової системи. Як правило, розрізняють трирівневу та дворівневу структуру органів управління акціонерного товариства. Наприклад, в Україні система органів правління акціонерним товариством може бути як дворівневою так і трирівневою в залежності від характеру акціонерного товариства та кількості його акціонерів  
Трирівнева структура органів управління акціонерним товариством складається з: а) правління; б) наглядової ради; в) загальних зборів акціонерів. Дворівнева структура органів управління акціонерним товариством передбачає існування: а) правління (або рада директорів); б) загальні збори акціонерів. 
Найвищим органом акціонерного товариства в Україні виступають загальні збори такого товариства. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник незалежного аудитора (аудиторської фірми) товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу. Особливість захисту прав та інтересів акціонера у межах діяльності загальних зборів акціонерного товариства обумовлюється можливістю впливати на вирішення шляхом голосування тих питань, які відносяться до компетенції загальних зборів. 
Можливість відстоювати свої інтереси у межах загальних зборів акціонерного товариства зумовлюється в Україні правом вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за сім днів до дати проведення загальних зборів.
Наступним важливим органом правління акціонерного товариства, що може захищати права та інтереси акціонерів є наглядова рада товариства. Процес розширення повноважень наглядової ради, який розпочався з 2008 року, зумовив її залучення до всіх ключових процесів життєдіяльності акціонерного товариства: скликання й організація загальних зборів, прийняття рішень щодо стратегії діяльності, контроль за фінансовими результатами, організація проведення аудиту, виплата дивідендів, оцінка акцій, кадрова політика виконавчого органу, випуск емісійних цінних паперів, вчинення значних правочинів і багато іншого. Акцент прийняття стратегічних рішень почав своє зміщення з рівня правління (виконавчого органу) до наглядових рад. При цьому виник управлінський конфлікт між правлінням і наглядовою радою. Часто директори (члени правління) сприймали наглядову раду як управлінську надбудову, що сповільнює швидкість прийняття бізнес-рішень, як, ймовірно, представницький, а не дійсний орган управління. У результаті цих новацій роль наглядових рад трансформувалася до функціонально змішаної моделі органу управління, а саме ролі контрольно-стратегічного органу управління. Такий висновок ґрунтується на компетенції наглядових рад, до якої ввійшли як питання затвердження стратегій і бюджетів, пріоритетних напрямів діяльності, так і обрання та припинення повноважень членів виконавчого органу, контроль за їхньою діяльністю [1].
В Україні на сьогодні на законодавчому рівні захист інтересів стейкхолдерів не закладено до функціоналу наглядових рад. На Україні має місце тільки можливість участі в роботі (а не входження до складу) наглядової ради з правом дорадчого голосу представників профспілки або іншого органу, що представляє права трудового колективу. Додаткову плутанину в розуміння ролі наглядової ради вносять два спеціальні акти: спеціальний законодавчий акт – Закон України «Про банки і банківську діяльність» та акт рекомендаційного характеру, прийнятий НКЦПФР, принципи корпоративного управління. Акціонерні товариства – зобов'язані створити орган (наглядову раду), що здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу, захист прав вкладників та інших кредиторів і учасників (акціонерів) банку. Зберігається підхід до розуміння ролі наглядової ради як ролі контрольно – стратегічного органу управління, однак, на відміну від інших акціонерних товариств, у частині контролю, на рівень наглядової ради переходить контроль за системою внутрішнього аудиту й у цілому контроль системи управління ризиками. Відповідно до принципів корпоративного управління наглядова рада забезпечує стратегічне управління діяльністю акціонерного товариства, контроль за діяльністю виконавчого органу та захист прав усіх акціонерів. Роль наглядової ради має бути розширено: так, крім функцій стратегічного управління та контролю діяльності виконавчих органів, наглядова рада має визначати основні принципи й підходи до організації в товаристві системи управління ризиками та внутрішнього контролю, захищати права як акціонерів товариства, так і всіх груп стейкхолдерів [1]. Отже, на законодавчому рівні уніфікувати та включити в роль наглядової ради як елемента корпоративного управління щодо захисту прав не лише акціонерів і стейкхолдерів у межах агентського конфлікту, а й захисту інтересів власне самого акціонерного товариства від зловживань як акціонерів, так і менеджменту, що завдають шкоди його діяльності.
Ще одним важливим інститутом, який належить до органів правління акціонерних товариств, який покликаний захищати права та інтереси акціонерів є інститут незалежних директорів. Так, 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 7 квітня 2015 року № 289-VІІІ, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про акціонерні товариства», а саме запроваджено залежно від законодавчих приписів обов’язок або право акціонерів товариства обирати до складу наглядової ради так званих незалежних директорів [2, с. 133]. 
Закон України «Про акціонерні товариства» не містить обов'язкової вказівки на те, що незалежні директори повинні становити більшість у наглядовій раді акціонерного товариства. Однак, згідно з Підходом міжнародної мережі з корпоративного управління до принципів ОЕСР, незалежних невиконавчих членів має бути не менше трьох, вони мають (залежно від кількісного складу ради) становити більшість [3, с. 44]. 
Система правового регулювання відносин в акціонерних товариствах має будуватися так, щоб інтереси акціонерного товариства не страждали через індивідуальні інтереси власників контрольних пакетів акцій. Це поставлене перед Україною завдання перекликається з іншим завданням – забезпечення прозорості компаній (структури власності, інформації про реальних власників контрольних пакетів акцій – кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб), яке було вирішено за рахунок створення інституту незалежних директорів.
Вищевказане пояснює що, органами акціонерного товариства, які покликані захищати права та інтереси акціонерів є загальні збори акціонерного товариства, його наглядова рада. Проте механізми управління справами акціонерного товариства, де рішення приймаються по принципу «одна акція – один голос», внаслідок чого формування наглядової ради залежить від мажоритарних акціонерів оскільки відповідні органи контролюватимуться ними, залишають міноритарним акціонерам незначні шанси для успіху в захисті своїх прав та інтересів в середині товариства. Не беручи до уваги те, що в 2015 р. були внесені зміни до законодавства, якими було запроваджено інститут «незалежних директорів», що представлятиме інтереси акціонерів, такий інститут діятиме лише в публічних акціонерних товариствах, а тому захист прав акціонерів покликаний відповідати не лише загальному для всіх акціонерів інтересу, а також й інтересам дрібних і великих учасників товариства.

Список використаних джерел:
1. Параксева О. Роль наглядової ради в господарських товариствах: минуле, сьогодення, майбутнє. ЮРИСТ&ЗАКОН. 2017. №13. URL: http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_ article/EA010232 (дата звернення: 20.05.2019). 
2. Паплик О.В. Право акціонерів товариства на обрання незалежного директора. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2016. №22. С. 133-136. (дата звернення: 20.05.2019).
3. Міжнародні та національні стандарти корпоративного управління: збірник кодексів та принципів. Міжнародна фінансова корпорація. URL: http://pmguinfo.dp.ua/images/documents/ korp_otnosheniya/stand_korp_upravlenija.pdf (дата звернення: 20.05.2019). 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
August
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція