... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 30.05.19 - СЕКЦІЯ №6
Вагомим кроком в забезпеченні принципу невідворотності покарання, підвищенні ефективності кримінальних розслідувань є впровадження інституту кримінальних проступків в Україні.
Кримінальним проступком є діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого ККУ передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі [1]. Імовірно до кримінальних проступків будуть відноситися злочини невеликої тяжкості, які не мають значного ступеня суспільної небезпеки та адміністративні правопорушення, які носять характер кримінальних і за які встановлено такі стягнення як виправні роботи та адміністративний арешт до 15 діб. 
З набранням чинності 01.01.2020 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», прийнятого 22.11.2018, вступлять в силу зміни до ст. 12 Кримінального кодексу України (далі ККУ) «Класифікація злочинів» та одночасно вступить в силу глава 25 «Особливості досудового розслідування кримінальних проступків» Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПКУ), яка встановлює щодо кримінальних проступків проведення досудового розслідування у відповідності до загальних положень щодо проведення досудового розслідування, але з винятками, передбаченими для розслідування кримінальних проступків у спрощеній формі – формі дізнання, з недовгими строками досудового розслідування, обмеженою можливістю застосування запобіжних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та ін.
Концепція реформування кримінальної юстиції України 2008 року передбачала кардинальне реформування системи кримінальної юстиції. Як сказано в Концепції, попередні численні зміни у структурі органів кримінальної юстиції не мали системного характеру. Вони були переважно спрямовані на задоволення відомчих інтересів і не забезпечили створення оптимальної системи попередження злочинних діянь, їх виявлення, розслідування та покарання винних осіб. 
Система органів, які традиційно називають «правоохоронними», створена як механізм переслідувань і репресій, не була трансформована в інститут захисту і відновлення порушених прав осіб. Не вживалося ефективних заходів щодо зниження рівня корупції в цій системі. Довіра суспільства до цих органів є недостатньою для їх ефективної роботи [2]. 
На сьогодні в Україні будь-який злочин розслідується за єдиною процедурою та однією уповноваженою особою – слідчим органу досудового розслідування. 
За прогнозами фахівців формування категорії кримінальних проступків дозволить значно зменшити навантаження на кваліфікованих спеціалістів органу досудового розслідування тобто слідчих, що, в свою чергу, надасть змогу поліції нарешті зосередити увагу на розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів. 
Зазначимо, закон України про внесення змін від 22.11.2018 вводить поняття «нетяжкого злочину» замість «злочину середньої тяжкості». 
Імовірно, спростивши процедуру розслідування для кримінальних проступків, законодавець розраховує на збільшення динаміки їх розкриття, хоча вони і не несуть такої значної суспільної небезпеки як злочини, але як було сказано в Пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» - частка злочинів невеликої тяжкості або середньої тяжкості, таких як некваліфіковані крадіжки, шахрайства, легкі тілесні ушкодження становить майже 50 % від усіх розслідуваних. Тяжкі та особливо тяжкі складають тільки четверту частину [3]. 
Тож яким чином домогтись ефективного досудового розслідування дрібних злочинів - крадіжки телефонів, велосипедів, речей з машин, з тамбурів та ін., які безпосередньо стосуються рядового громадянина.
Відповідаючи на це риторичне запитання, подивимося кого уповноважує закон. Закон України про внесення змін від 22.11.2018 вносить зміни у ч.1 ст. 3 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК) наступного змісту: «дізнавач – це службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, у випадках, установлених КПК, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків». 
Отже, законодавцем пропонується нова категорія службової особи – дізнавач. Це службова особа правоохоронних органів, що здійснює досудове розслідування кримінальних проступків. Далі, як сказано у законі, дізнання мають здійснювати підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів, тобто дізнання здійснюватиметься тими самими органами, а точніше, дізнавачами – поліцейськими, уповноваженими особами органів досудового розслідування, що і слідство. 
У такому випадку постає питання щодо чіткого розподілу повноважень дізнавача, слідчого і оперативника у КПК України. 
Наприклад, Закон України «Про прокуратуру», розділяє поняття «оперативно-розшукова діяльність», «дізнання» і «слідство». У п.3 ч.1 ст. 2 Закону сказано: «до функцій прокуратури відноситься нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство» [4]. 
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Отже, Законом введено новий основний показник ефективності роботи поліції – довіра населення [5]. 
Відповідно до п. 7 Порядку проведення оцінки рівня довіри населення до національної поліції Національна поліція уповноважена визначати: питання, за якими проводиться дослідження рівня довіри; строки проведення оцінки; незалежну соціологічну службу, яка проводитиме оцінку; ступінь репрезентативності соціальних груп населення. І відповідно до п. 8. Незалежна соціологічна служба, яка проводить оцінку, готує: програму проведення дослідження; опитувальник за визначеними Національною поліцією питаннями; проводить дослідження рівня довіри населення до Національної поліції; узагальнює та аналізує результати дослідження, оцінює рівень довіри населення до Національної поліції; готує підсумкову аналітичну інформацію про результати проведення оцінки і надає її Національній поліції України [6]. 
З наведеного тексту нормативного акту зрозуміло, що незалежну соціологічну службу, яка проводитиме оцінку рівня довіри до поліції, Нацполіція обирає самостійно за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень згідно Закону України «Про публічні закупівлі». На скільки об’єктивними будуть статистичні дані соціологічного дослідження щодо рівня довіри населення та оцінка виконавцем (незалежною соціологічнаою службою) результатів роботи замовника (Нацполіції) за його ж плату можна тільки здогадуватися.
Як зауважує експерт групи з реформування органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ Євген Кропивін є необхідність у створенні незалежного органу-розпорядника кримінальної статистики і передати йому відповідні функції [7]. 

Список використаних джерел:
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень. Закон України від 22.11.2018 № 2617-VII. Набрання чинності: 01.01.2020. Дата оновлення: прийняття від URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19
2. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів». Концепція реформування кримінальної юстиції України. Указ Президента України від 8.04.2008 № 311/2008. Дата оновлення: прийняття від 8.04.2008. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/311/2008
3. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/GH5M77LA?an=3 
4. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 №1697-VII. Дата оновлення: 01.01.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n8
5. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015№ 580-VIII. Дата оновлення: 01.01.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19
6. Про затвердження Порядку проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 58. Дата оновлення: прийняття від 07.02.2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/58-2018-%D0%BF/ed20180831#n10
7. Євген Кропивін - експерт групи з реформування органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ. Реформа криминального блока полиции: проблемы и перспективы. URL: https://zn.ua/internal/reforma-kriminalnogo-bloka-policii-problemy-i-perspektivy-253736_.html 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція