... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 30.05.19 - СЕКЦІЯ №4
В Україні стає дедалі актуальнішим застосування медичної реформи. Слід звернути увагу на той факт, що дуже активно за останні десять років свого розвитку досягли приватні медичні заклади. Медична реформа має однакову законну силу впливу як на державну форму власності медичних закладів, так і на приватну. Щоб надати пацієнтам первинну медичну допомогу, медичний заклад повинен мати ліцензію на право зайняття медичною діяльністю. 
Цікавим та актуальним напрямком медицини сьогодні є косметологія. Крім того, якісні послуги косметолога може надати лікар, що має відповідну медичну освіту, і це вже зафіксувалося у свідомості громадян. Але коли молодий спеціаліст-косметолог прагне відкрити власний кабінет медичної практики, він стикається із рядом проблем, які неналежно врегульовані чинним законодавством і створюють перешкоди при отриманні ним ліцензії на здійснення медичної практики. У першу чергу це пов’язано із тим, що вибір приміщення для відповідного медичного кабінету є досить обмеженим, так як малий бізнес не передбачає можливості великих затрат на оренду приміщення, необхідні за розміром і привабливі для пацієнтів-клієнтів нежитлові приміщення здаються у більшості випадків на перших поверхах житлових багато поверхових будівель. 
Питання правового регулювання «перших кроків» в приватній медичній практиці досліджували такі науковці як З. Загиней, Е. Кудина, О. Матришин, О. Меленко, О. Нижник, проте питання особливостей правового регулювання надання косметологічних медичних послуг не є достатньо розкритим.
Ліцензування медичної діяльності сьогодні здійснюється на підставі Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» [1] та «Ліцензійних умови провадження господарської діяльності з медичної практики» [2]. 
Пунктом 6 «Ліцензійних умови провадження господарської діяльності з медичної практики» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03. 2016 р. № 285 визначено, що до заяви про отримання ліцензії додаються за підписом здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи відомості про стан матеріально-технічної бази [2]. Саме такі відомості містять інформацію про приміщення, в якому лікар має здійснювати свою професійну діяльність. 
Так як чинне законодавство України не має правового трактування терміну «косметологія», виникає ряд проблем у лікарів-дерматовенерологів, які надають пацієнтам тільки косметичні послуги, особливо при поданні до Міністерства охорони здоров’я України (МОЗУ) документів з відомостями про приміщення для медичної діяльності. 
Станом на початок 2016 року п. 4.7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених Наказом МОЗУ від 02.02.2011 № 49 було чітко передбачено, що приймальні відділення хворих в закладах охорони здоров'я мають бути окремими для дитячого, пологового (гінекологічного в пологовому будинку), інфекційного, дерматовенерологічного, туберкульозного, психіатричного (психосоматичного) відділень, але вказаний наказ МОЗУ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров’я № 1366 від 03.11.2017 [3].
Зараз чинними є «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики» затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 285 [2], в положеннях яких відсутня така норма, яка б забороняла здійснення медичної практики за спеціальністю дерматовенерологія в нежитловому приміщенні (виведеного із житлового фонду тощо), яке розташоване в житловому будинку. Отже в основному нормативному акті, щодо надання ліцензії на право здійснення медичної діяльності відсутня пряма норма, яка забороняє медичну діяльність лікаря-дерматовенеролога в медичному центрі розташованому в нежитловому приміщенні багатоповерхового житлового будинку.
Необхідно звернути увагу, що в практиці МОЗУ є випадки, коли при поданні документів лікарю відмовляють на підставі не відповідності матеріально-технічної бази вимогам Державних будівельних норми України
«Будинки і споруди Заклади охорони здоров'я».
У законодавчій базі чинними вказані Державні будівельні норми України
«Будинки і споруди Заклади охорони здоров’я ДБН В.2.2-10-2001, які затверджені Наказ Держбуду України від 04.01.2001 р. № 2 , відповідно до п. 1.5. яких «Аптеки, жіночі консультації, стоматологічні поліклініки, кабінети лікарів загальної практики (сімейні лікарі) та інші кабінети лікарського прийому (за винятком дерматовенерологічних, інфекційних, фтизіатричних), в тому числі приватно практикуючих лікарів, які не мають у своєму складі рентгенівських кабінетів … допускається розміщувати у житлових і громадських будинках за умови дотримання протипожежних, санітарно-гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень» [4].
Зауважу, що в Державних будівельних нормах України від Будинки і споруди Заклади охорони здоров’я ДБН В.2.2-10:2018, які погоджено Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (висновок від 14.12.2016 № 602-123-20-2/4153) [5], зазначено в п. 4.4.: «…Допускається розміщувати у житлових та громадських будинках: аптеки, жіночі консультації, стоматологічні поліклініки, кабінети лікарів загальної практики (сімейні лікарі) заклади первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) та інші кабінети лікарського прийому (за винятком дерматовенерологічних, венерологічних інфекційних, фтизіатричних) … за умови наявності окремого входу та дотримання протипожежних, санітарно-гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень». 
Якщо керуватися нормами вище вказаних нормативних документів, виникають підстави для заборони розміщення кабінету лікарського прийому дерматовенерологічних хворих в житлових будинках без окремого входу. 
У «Номенклатурі лікарських спеціальностей» затвердженій Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.02.2019 року № 446 в п. 5 розділу І «Внутрішні хвороби» визначена спеціальність «Дерматовенерологія», а такі спеціальності як «дерматологія» або «косметологія»   відсутні [6]. 
    Якщо розглядати поняття «венерологія», як окрему категорію, то словник української мови визначає: «ВЕНЕРОЛОГІЯ – це галузь медичної науки, що вивчає венеричні хвороби і розробляє засоби їх лікування.» [7, с. 324]. Даний словник також надає визначення «КОСМЕТОЛОГІЯ – галузь знання, що вивчає лікувальну й декоративну косметику» [7, с. 690].
Тому якщо лікар не збирається надавати по суті послуги лікування венерологічних хвороб (інфекційних), а планує займатися виключно дерматологією в сенсі «косметології», п. 4.4. ДБН В.2.2-10:2017 потрібно трактувати як «…Допускається розміщувати у житлових та громадських будинках: жіночі консультації, … дерматологічні (косметологічні) кабінети (центри) … за умови наявності окремого входу та дотримання протипожежних, санітарно-гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень». 
Отже, можемо зробити висновок, що важливим моментом при підготовці пакету документів про матеріально-технічну базу здійснення медичної діяльності є подання до МОЗУ із загальними документами, передбаченими ліцензійними вимогами, пояснювальної записки щодо планування надання лікарем послуг дерматології в контексті косметології, та однозначного нездійснення медичної діяльності по напрямку венерології. Також лікар обов’язково повинен подати до МОЗУ копію диплому про повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа» та проходження інтернатури за спеціальністю «Дерматовенерологія» з наступною спеціалізацією з «Дерматовенерологія», а також технічну документацію на власне або орендоване нежитлове приміщення за планом приміщення з окремим входом від загального для мешканців будинку, якщо таке приміщення розташоване в багатоповерховому житловому будинку. За наявності таких документів МОЗ України не відмовляє в наданні ліцензії на здійснення медичної практики лікарям-дерматовенерологам (фактично косметологам) у медичному кабінеті в житловому багатоповерховому будинку. 

Список використаних джерел:
1. Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#n225 від 02.03.2015 р. № 222-VIII (дата звернення 20.05.2019 р.)
2. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 285 URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/285-2016-п (дата звернення 20.05.2019 р.)
3. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Наказ МОЗУ від 02.02.2011 № 49 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0171-11 (дата звернення 20.05.2019 р.)
4. Державні будівельні норми України «Будинки і споруди Заклади охорони здоров’я ДБН В.2.2-10-2001: Наказ Держбуду України від 04.01.2001 р. № 2 URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/v0002241-01 (дата звернення 20.05.2019 р.)
5. Державні будівельні норми України: Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10:2018: Висновок Держпродспоживслужби від 14.12.2016 р. № 602-123-20-2/4153 URL: https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/v_2_2_10/1-1-0-1805
6. Номенклатура лікарських спеціальностей: Наказ МОНУ від 22.02.2019 року № 446 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0294-19#n4 (дата звернення 20.05.2019 р.)
7. Словник української мови: в 11 томах. Том 1. 1970. С. 324, 690.
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція