... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 12.12.19 - СЕКЦІЯ №2
Сучасне українське суспільство прагне подолати прояви корупції у державі. Однак, незважаючи на діюче нормативне законодавство, наявність антикорупційних інституцій, міжнародних та громадських організації, що діють в Україні та цілу низку заходів, присвячених цій проблематиці, поки що, рівень сприйняття корупції у нашій державі є досить високим. Громадяни залишаються пасивними спостерігачами здійснення корупційних правопорушень, а інколи беруть у них активну участь. Таким чином, основною проблемою зменшення рівня корупції в Україні є громадянська свідомість. 
У липні-серпні 2018 року було проведено антикорупційне опитування Пакт в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID) [1]. У результаті опитування було з’ясовано, що українці вважають корупцією однією з трьох найбільших проблем в Україні, при чому саме політична корупція на найвищому рівні становить найбільшу загрозу, - про це заявили 92,5% громадян. Побутова корупція розглядається як менш серйозна проблема (81,6%). Корупцію в бізнес-середовищі вважають серйозною проблемою 72,4% респондентів. Крім того, це дослідження показало, що найбільше з корупцією бажають боротися прості люди (72,7% опитаних), ЗМІ (47,3%) та неурядові організації (41,9%). Бар’єрами для участі громадян у антикорупційній активності є невіра у те, що їхня участь допоможе досягти позитивних змін (71,8%), брак гарантій безпеки (70,9%) та недовіра до органів влади (68.3%). Дві третини (66,4%) опитаних зазначили, що вони мало обізнані про доступні для них засоби боротьби з корупцією [1]. Отже, за допомогою різних антикорупційних методів та інструментів, необхідно переконувати громадян України ставати активними учасниками процесів протидії корупції.
ЗУ «Про запобігання корупції» наділяє громадськість достатнім рівнем прав, щодо протидії корупції, а саме: про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів повідомляти спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, НАЗК, керівництву підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості; запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому ЗУ «Про доступ до публічної інформації», інформацію про діяльність щодо запобігання корупції; проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій; брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції; вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції; проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції; проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції; здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству; здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції [2].
Важливим інструментом формування у суспільстві негативного ставлення до корупції є Національне агентство з питань запобігання корупції. Сьогодні цей орган хоча й повільно, але здійснює певні кроки щодо підвищення рівня обізнаності населення у боротьбі з корупцією. Так, у жовтні 2018 року НАЗК за підтримки ПРООН проведено: антикорупційне навчання для журналістів; серію відкритих лекцій «Тепер я знаю як!» для студентів старших курсів деяких ВНЗ; «День відкритих дверей» для старшокласників середніх шкіл міста Києва та інші заходи, які мали за мету не лише проінформувати про діяльність НАЗК, але й сформувати у молодого покоління українців несприйняття у їх житті такого негативного соціального явища як корупція [3]. 
Важливе значення для формування у населення негативного ставлення до корупції мало прийняття Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції, яка ухвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 576 [4]. Із аналізу завдань, передбачених цієї стратегією, які полягають у ефективному обміні інформацією між державними органами та суспільством; формуванням довіри до державної антикорупційної політики та загальної підтримки антикорупційної реформи; формуванням принципу «нульової толерантності» до корупції у суспільстві, можемо стверджувати розуміння влади у необхідності формування активної позиції громадян щодо боротьби із таких негативним соціально-політичним явищем. Крім того, Стратегією передбачалось створення міжвідомчої робочої групи з питань координації антикорупційної реформи. Основною метою діяльності такої групи є забезпечення узгоджених дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з реалізації антикорупційної реформи та її комунікаційної підтримки, підвищення ефективності діяльності новоутворених антикорупційних інституцій та реалізації окремих антикорупційних проектів у центральних та місцевих органах виконавчої влади. 
Ефективним механізмом зменшення рівня корупції у суспільстві та сприяння активного залучення громадян у процес викриття корупційних правопорушень є використання «інституту викривачів». Згідно зі ст. 53 ЗУ «Про запобігання корупції», особа, яка надає допомогу в запобіганні та протидії корупції (викривач) – це особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою [2]. В ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено гарантії для викривачів: можливість повідомляти інформацію анонімно, інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою. Крім того гарантії захисту викривачів містяться у ст. 235 КЗпП України, ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 35 Цивільного процесуального кодексу. Захист викривачів корупції можливий за допомогою НАЗК, до повноважень якого належить здійснення співпраці з викривачами, вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту [5]. Поки що, зазначений інститут викривачів корупції в Україні працює неефективно, тому потрібно різними механізмами створити у громадян відчуття реального захисту, забезпечити їх правовою допомогою та матеріальним заохоченням. 
Отже, в Україні існує ряд механізмів, які забезпечують формування негативного ставлення до корупції. Сьогодні потрібно вибудовувати не лише стратегію несприйняття корупції українським суспільством, але й цілеспрямовано проводити різні заходи з залучення громадян до процесу протидії корупції на всіх рівнях суспільного життя.
 
Список використаних джерел:
1. Результати Національного антикорупційного опитування. URL: https:// dif.org.ua/ article/kozhna-tretya-ukrainkaets-gotovi-doluchitisya-doorganizovanoi-protidii-koruptsii (дата звернення: 11.11.2019).
2. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. Дата оновлення: 18.10.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 (дата звернення: 11.11.2019).
3. Національна доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики у 2018 році. URL: https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2019/07/Natsdopovid-2018.pdf (дата звернення: 11.11.2019).
4. Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 576-р. Дата оновлення: від 05.09.2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2017-р (дата звернення: 15.11.2019).
5. Що ви знаєте про інститут викривачів? URL: http://yur-gazeta.com/ golovna/shcho-vi-znaete-pro-institut-vikrivachiv.html (дата звернення: 20.11.2019). 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Квітень
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція