... Коментарі вільні, але факти священні (Ч. Скотт) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 12.12.19 - СЕКЦІЯ №2
Корупція як небезпечне соціально-економічне явище впливає на всі сфери державного управління. У суспільстві поступово формується думка про корумпованість усіх державних органів та неможливість вирішення будь-якого питання чесним шляхом. Однак, досить часто самі громадяни є учасниками корупційних правопорушень. Формування інноваційного антикорупційного законодавства 2014 року мало на меті не лише сформувати органи протидії корупції, але і поступово привчати громадян України, застосовуючи превентивні механізми, до дотримання протикорупційної поведінки. Досить часто одним із найкорумпованіших державних органів називають Державну прикордонну службу, чому сприяють повідомлення ЗМІ. Однак, результати проведеного дослідження «Індекс довіри: як службовці ДПСУ сприймають реформи відомства» проведеного Центром стратегічних комунікацій «СтратКом Україна» за підтримки Міжнародної організації міграції в рамках проекту «Нове обличчя кордону», свідчать, що лише 41% опитаних працівників абсолютно не згодні з тим, що у ДПСУ високий рівень корупції, лише 25% так вважають, інші не визначились з цим питанням [1]. 
Для зменшення рівня поширення корупції в органах ДПС України потрібно використовувати всі наявні механізми протидії цьому негативному соціальному явищу. Аналіз антикорупційної програми вказує на виникнення корупційних ризиків у наступних сферах діяльності цього органу державної влади в Україні: 
 управління матеріальними ресурсами (можливе завищення потреби в матеріальних ресурсах; можливе використання матеріальних ресурсів не за призначенням або у завищених обсягах; можливе безпідставне списання матеріальних ресурсів);
 управління фінансами (необґрунтоване внесення змін до розпису та кошторису; викривлення даних фінансової, бюджетної та іншої звітності, їх невідповідність обліковим даним бухгалтерського обліку);
 публічні закупівлі (встановлення критеріїв відбору, що дають перевагу конкретному рішенню або постачальнику; завищення очікуваної вартості будівельних матеріалів, товарів і послуг, що використовуються при спорудженні об’єктів будівництва, за рахунок застосування найдорожчих матеріалів (виробів) при опрацюванні проектів та подальшому застосування більш дешевших матеріалів (виробів) під час фактичного виконання будівельних робіт);
 кадровий менеджмент (надання посадовою особою переваги кандидатам на вступ до ДПСУ через вплив третіх осіб);
 оперативно-службова діяльність (отримання посадовою особою неправомірної вигоди за неврахування результатів здійснення прикордонного контролю осіб та транспортних засобів; недоброчесність посадових осіб при здійсненні прикордонного контролю, непритягнення до адміністративної відповідальності; можливість витоку інформації з обмеженим доступом з питань організації участі Держприкордонслужби в операціях Збройних Сил України з відсічі збройної агресії проти України, ліквідації збройних конфліктів та виконанні завдань територіальної оборони України; легалізація іноземних громадян в Україні шляхом незаконного проставлення відміток ДПСУ в паспортних документах та фіктивного внесення інформації щодо осіб у відомчі бази даних; створення штучних умов для вимагання грошей шляхом загрози закриття кордону особам, які слідують на в'їзд або виїзд з України, під будь-яким приводом (шахрайство); незаконний пропуск через державний кордон громадян щодо яких існує доручення уповноважених державних органів, яким заборонений в’їзд чи виїзд з території України; недоброчесність посадових осіб під час пропуску громадян через державний кордон за підробленими, недійсними документами або документами, що не дають право на перетинання державного кордону; недоброчесність посадових осіб при невнесенні або внесенні недостовірних відомостей до відомчої бази даних про осіб і транспортні засоби, що перетинають державний кордон; недоброчесність посадових осіб при здійсненні пропуску на виїзд з території України неповнолітніх громадян за відсутності законних на те підстав (присутність обох батьків чи відповідних нотаріальних документів); недоброчесна поведінка посадових осіб ДПСУ щодо припинення правопорушень на кордоні, що призводить до переміщення контрабанди; недоброчесна поведінка посадових осіб ДПСУ щодо надання інформації про час і місце розміщення прикордонних нарядів, самовільна зміна маршрутів або свідоме залишення місць несення служби, що дозволяє переправляти нелегальних мігрантів і контрабандні товари; недоброчесна поведінка посадових осіб ДПСУ щодо розголошення третім особам даних з відомчих баз даних про перетин державного кордону людьми і транспортними засобами, в тому числі і особами, які переховуються від слідства);
 внутрішній контроль та аудит (недоброчесна поведінка посадових осіб ДПСУ при проведенні аудиту; недоброчесна поведінка посадових осіб через створення особливо сприятливих умов для осіб, стосунки з якими спричиняють виникнення у посадової особи приватного інтересу );
 організація роботи із запобігання та виявлення корупції (неврегульованість процедури опрацювання повідомлень від викривачів про можливі корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, які надходять на електронну адресу http://dpsu.gov.ua/ua/povidomiti-pro-fakti-korupcii/) [2].
Отже, найбільші корупційні ризики у діяльності Державної прикордонної служби України пов’язують із оперативно-службовою діяльністю. Варто зазначити, що основним чинником вчинення корупційних правопорушень працівника цього державного органу є низьке матеріальне забезпечення (як зазначає керівництво ДПСУ молодий службовець отримує заробітну плату на рівні 8500 грн., при цьому умови його служби є вкрай незадовільними). 
Заходи протидії корупції у ДПСУ спрямовані передусім саме на зменшення виникнення корупційних ризиків у оперативно-службовій діяльності. У структурі ДПСУ створено Головний центр профілактики корупційних ризиків та виховання доброчесності Державної прикордонної служби України, завданням якого є протидія корупції та виховання доброчесності, напрацювання і реалізація практичних інструментів щодо антикорупційної мотивації та превенції корупційних проявів серед особового складу, надання практичної допомоги керівникам органів Державної прикордонної служби України у побудові цілісності, прозорості, доброчесності, покращення кадрової роботи, забезпечення конституційного права персоналу на свободу світогляду та віросповідання.
Основними заходами протидії корупції у ДПСУ є: здійснення організаційних заходів щодо запобігання і протидії корупції (сюди входить розробка антикорупційної програми ДПСУ та оцінка корупційних ризиків її діяльності); забезпечення належного рівня виконання обов’язків працівниками ДПСУ; співпраця з іншими державними та міжнародними організаціями у напрямку подолання корупції у ДПСУ; розробка нових методів протидії корупції у ДПСУ.

Список використаних джерел:
1. Індекс довіри: як службовці ДПСУ сприймають реформи відомства URL: https://www. ukrinform.ua/rubric-presshall/2711015-indeks-doviri-ak-sluzbovci-dpsu-sprijmaut-reformi-vidomstva.html (дата звернення: 10.12.2019).
2. Антикорупційна програма Державної прикордонної служби України на 2019 рік. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/Antikorupciyna-programa-Derzhavnoi-prikordonnoi-sluzhbi-Ukraini-na-2019-rik/(дата звернення: 10.12.2019). 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Лютий
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція