... Розум полягає не лише в знанні, але й у вмінні застосовувати ці знання (Аристотель) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 29.04.20 - СЕКЦІЯ №1
Громадянське суспільство є основою і фундаментом становлення демократичної держави та свідченням її правового розвитку. Формування в нашій країні громадянського суспільства відбувається досить повільно на фоні доволі складних політичних та економічних процесів. Причиною цього є те, що частина суспільства просто не усвідомлює необхідності та значимості демократичних реформ, а інша значна частина тяжіє до повернення тоталітарного управління радянського зразка. 
Формування громадянського суспільства – наріжна проблема розвитку модернізаційних процесів. Громадянське суспільство є базисом прогресивного розвитку держави, ініціатором в ній раціональних змін. Держава, у свою чергу, захищає принципи самоврядування всіх недержавних організацій, які формують громадянське суспільство. Нерозвиненість громадянського суспільства є однією з причин існування тоталітарних й авторитарних режимів. На противагу цьому високий рівень розвитку громадянського суспільства забезпечує демократичність держави.
Характеризуючи процес формування громадянського суспільства в сучасній Україні варто зазначити, що для нашого суспільства є характерним маргіналізація громадського життя. Так, за декілька останніх років значна частина громадян взяла участь у страйках, демонстраціях. При чому, участь людей у зазначених громадських акціях пов’язана насамперед через соціальні проблеми. Таким чином, залишається низька активність громадян у громадському житті, що негативно впливає на становлення демократичного суспільства. Ще однією проблемою на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні є слабкість політичної позиції окремих індивідів. В українськомусуспільствіполітичніпозиціїгромадянзалишаютьсянечіткими та обумовленими. Сторонні люди часто сприймаються як потенційні вороги. При такій проблемі не можна створити сучасного суспільства, яке потребує певного рівня довіри поміж громадянами. 
    А. Колодій виділяє дві причини,через які Україна стикається із труднощами при побудові громадянського суспільства. Перша – специфіка виникнення інститутів громадянського суспільства в умовах навздогінної моделі розвитку, коли визначальну роль в усіх сферах суспільного прогресу роль відіграє духовно-інтелектуальна еліта – інтелігенція, яка має “підтягнути” свій народ до здобутків світової цивілізації і заради цього звертається до народних коренів в аспекті мови та культури. Друга – нездатністю української еліти добре виконати цю свою функцію через спосіб переходу від тоталітаризму до ринку й демократії, який був далеким від революційного і залишив на своїх місцях стару комуністичну номенклатуру [2, c. 8].
Також негативним моментом є розпорошеність у діяльності громадських організацій. На сьогодні, у нашій країні нараховується більше 106 професійних спілок. Багато із цих профспілок просто копіюють функції одна одної та майже не діють. Ця бездіяльність підриває довіру українських людей до принципу професійної спілки як такого.
Важливим на сучасному етапі формування та розвитку громадянського суспільства в Україні є завдання з регулювання соціальних конфліктів, неузгодженостей і протиріч на основі відносин соціального партнерства. Таке партнерство, як форма виявлення соціальної взаємодії, уявляється всім як баланс інтересів, якого досягають усі сторони соціальної взаємодії шляхом компромісу, що є необхідною умовою для досягнення у суспільстві процвітання й стабільності соціальних суб’єктів заради досягнення своїх цілей. Соціальна взаємодія виконує в суспільстві різні функції: консолідуючу, деструктивну, стабілізуючу. Саме стабілізуюча функція відіграє важливу роль. Вона забезпечує розвиток демократичного суспільства загалом і окремих його сфер в аспекті цивілізованих засобів їх гармонізації. 
Також особливою умовою становлення громадянського суспільства в Україні має бути побудова оновленої національної держави, яка спиратиметься на засади широкої демократії та на етнокультурні підстави громадянської самоідентифікації. Дуже важливим є поєднання зусиль держави, інших політичних інститутів, громадськості і економічних груп щодо створення ефективної системи взаємовідносин в країні, спираючись на адекватні та об’єктивні засади.
Для України позитивним буде досвід європейських країн у сфері розвитку інститутів громадянського суспільства, а також по зміцненню довіри до органів державної влади. У Віденській декларації про зміцнення довіри до уряду, його учасники розробили ряд рекомендацій щодо шляхів зміцнення довіри до органів державної влади: забезпечення легітимності уряду; встановлення пріоритетів у наданні послуг та забезпеченні доступу до них; підвищення прозорості в цілях боротьби з корупцією; розширення доступу до інформаційно-комунікаційних технологій; підтримка ефективного залучення громадянського суспільства; заохочення конструктивної зацікавленості вільних засобів масової інформації; створення умов для розвитку партнерських зв’язків між державним, неурядовим та приватним секторами [3, c. 259].
Формування громадянського суспільства в Україні має орієнтуватися на європейські стандарти забезпечення та захисту прав і свобод людини таких як: впровадження практики належного врядування, доброчесності, відкритості, прозорості та підзвітності інститутів влади, створення умов для різноманіття суспільних інтересів і форм їх вираження (громадські ініціативи, суспільні рухи, асоціації, об’єднання).
Отже, Україна, ставши на шлях розбудови демократичної держави і відповідних суспільних відносин, має спрямовувати зусилля на поглиблене вивчення й вироблення нового розуміння організації громадянського, демократичного цивілізованого соціуму, що визначатиме принципи й характер відносин у всіх сферах життєдіяльності. Наразі досягненням є усвідомлення необхідності структурування характеристик громадянського суспільства в Україні, якому притаманні розчленованість, розгалуженість зв’язків та інтересів, динамічна структуралізація соціального життя, повне і достовірне знання соціально-політичних інтересів і прагнень наявних у суспільстві соціальних груп, класів, ідейних програм, форм діяльності, основних прав і свобод, що гарантують самодетермінацію громадянського суспільства і пошуки шляхів гармонізації суспільних відносин.

Список використаних джерел:
1. Грамчук А.В. Особливості становлення громадського суспільства в Україні: теорія і практика: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02. Одес. нац. юрид. акад. Одеса, 2001. 19 с. 
2. Колодій А. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлень про нього (формування ідеалу). Незалежний культурологічний часопис. 2011. №21. С. 6-33.
3. Національні та міжнародні механізми фінансування громадянського суспільства. Міжнародні заходи зміцнення довіри між державою та громадянським суспільством. Київ: Фенікс, 2016. 336 с.
4. Розвиток громадянського суспільства в Україні: минуле, сучасність, перспективи: [колективна монографія / за заг. ред. О.М. Руденко, С.В. Штурхецького]. Острог: ІГСУ, Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. 328 с.
 
Науковий керівник: Подковенко Т.О., к.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права Тернопільського національного економічного університету. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
May
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція