... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 24.02.2012 - Секція №2
Наявність у складі України автономного утворення обумовлює необхідність чіткого нормативно-правового регулювання взаємовідносин його органів влади з органами місцевого самоврядування виключно на базі конституційних положень. Особливої актуальності зазначеному питанню надає прийняття Парламентом Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», що закріплює, зокрема основні засади та принципи взаємовідносин Уряду автономії з органами місцевого самоврядування.
Одним із дискусійних питань, що викликає неабияку зацікавленість як науковців, так і юристів-практиків є закріплення у вищевказаному нормативно-правовому акті повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо зупинення дії актів виконавчих органів місцевого самоврядування.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», Рада міністрів Автономної Республіки Крим може зупиняти з одночасним зверненням до суду дію актів виконавчих органів місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень у разі, якщо вони суперечать Конституції та законам України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України і нормативно-правовим актам Верховної Ради Автономної Республіки Крим (далі – АРК) [1].
Разом з тим, ця норма дублює положення ч. 2 ст. 44 Конституції АРК [2].
Цікавим є той факт, що ще на стадії розгляду проекту Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України від 19.04.2011 викликає заперечення низка повноважень Ради міністрів АРК у відносинах із органами місцевого самоврядування (чч. 5-7 ст. 46 проекту), які повторюють суперечливі за змістом положення статті 44 Конституції АРК [3].
Більш того, в зауваженні Головного юридичного управління Верховної Ради України від 16.06.2011 наголошується на неконституційності надання Раді міністрів низки повноважень щодо координації та контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади, в тому числі і повноваження щодо зупинення дії їх актів [4]. 
Спробуємо проаналізувати наскільки вищевказані положення Закону України «Про Раду міністрів АРК» відповідають Конституції та чинному законодавству України. 
Перш за все, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 42 Конституції АРК місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим здійснюється згідно з Конституцією України і законами України [2].
Відтак будь-яких особливостей здійснення місцевого самоврядування на території автономії чинне законодавство України не встановлює. 
Згідно зі ст. 144 Основного Закону України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду [5].
Приписи цієї конституційної норми конкретизовані у ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка передбачає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку [6].
Крім того, до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад чинне законодавство про місцеве самоврядування відносить, зокрема і скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Таким чином, проаналізовані повноваження Ради міністрів АРК не узгоджуються не тільки з Конституцією України, але й з нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що може слугувати підставою для порушення прав місцевого самоврядування на території автономії та правового балансу у взаємовідносинах останніх з Урядом АРК.
 
Список використаних джерел:
1. Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим: Закон України від 16 черв. 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 53. – Ст. 2090.
2. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р.: затверджена Законом України від 23 груд. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5–6. – Ст. 43.
3. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України від 19.04.2011 на проект Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=39819. 
4. Зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради України від 16.06.2011 до проекту Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=39819. 
5. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141. 
6. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція