... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №3
Проблема "forum shopping", тобто вибору суду, у контексті транскордонної неспроможності має нетрадиційне значення, а саме: навмисну і цілеспрямовану "міграцію" або переміщення "центру основних інтересів боржника" (далі – "СОМІ") з однієї країни в іншу задля отримання більш сприятливого правового становища для боржника. Саме застосування на практиці принципу "мобільності" європейських компаній призвело до виникнення тенденції до міграції головного офісу юридичної особи з однієї до іншої країни до моменту порушення провадження у справі про транскордонну неспроможність (далі – "транскордонна неспроможність") [1]. Як наслідок, деякі компанії, які знають про наближення неспроможності, переміщують свій СОМІ в іншу державу-член ЄС і отримують можливість бути реструктурованими згідно з правом країни, в якій норми законодавства про неспроможність є більш сприятливими для боржника. Саме тому багато європейських юристів стверджують, що постулат про знаходження СОМІ у місці реєстрації головного офісу компанії все більше втрачає свою актуальність.
Якщо проаналізувати Регламент ЄС 1346/2000 про провадження у справах про неспроможність (далі – "Регламент ЄС"), то можна сказати, що одним із основних його завдань є запобігання виникненню ситуацій "forum shopping", але практика говорить про інше. Нещодавнє люксембурзьке рішення посилалося на справу Єврофуд при вирішенні питання, чи може компанія, яка зареєстрована у Люксембурзі перемістити свій СОМІ до Франції. Було вирішено, що може, та при цьому мають бути докази того, що треті особи це усвідомлюють та надані об’єктивні фактори, які підтверджують фактичну виправдану мету міграції. Такі додаткові «навантаження» є розумними та відповідають духу Регламенту ЄС [2]. 
Немає сумнівів, що Регламент ЄС був розроблений задля уникнення "вибору суду". Але встановлюючи положення про те, що суди держав-членів, де знаходиться СОМІ боржника мають юрисдикцію відкрити основне провадження, та не даючи визначення СОМІ, спричиняє виникнення ситуацій широкого тлумачення такої концепції. Такими прогалинами користувалися національні суди для встановлення міграції СОМІ з метою централізації проваджень у транскордонній неспроможності різних компаній групи. Хоча справа Єврофуд спричинила труднощі у переміщенні СОМІ до місця, де контролюється економічний вибір (юрисдикції материнської компанії), важко ігнорувати переваги централізованих проваджень у неспроможності. Так, останні, передусім, спрощують процес координації та передбачають можливість кращої реалізації конкурсної маси для кредиторів шляхом продажу цілої групи як функціонуючої господарської одиниці; а призначення одного керуючого в одній юрисдикції замість того, щоб мати декілька проваджень, які б управлялися декількома керуючими сприяли б легшому контролю та збереженню вартості активів.
Цікавим питанням є переміщення СОМІ в період кризи. Так, холдингова компанія німецького сервіс-провайдера, яка зареєстрована в Люксембурзі (далі – "Група") у 2007 році стратегічно почала планувати переміщення свого СОМІ до Німеччини. Був створений централізований виконавчий комітет, який засідав в м. Колонь, до нього була переміщена більшість основних документів, і звідти здійснювалося управління фінансами і персоналом. Головною метою було забезпечити реструктуризацію на рівні групи. Суд м. Колонь визнав себе компетентним на основі ст.3 Регламенту ЄС, зазначаючи, що тільки неосновні функції здійснювалися в Люксембурзі. Суд, відповідно до судової практики Суду ЄС, не забув звернути увагу на те, що треті особи могли усвідомлювали, що основні бізнес рішення приймалися в м. Колонь. Також Суд м. Колонь постановив, що заходи, здійснені Групою не розглядаються як неправомірне переміщення ("forum shopping"), адже переміщення СОМІ до більш сприятливого правового поля не є зловживанням по суті [3]. Для підтвердження цієї позиції, Суд звернувся до принципу свободи заснування, який містився в ст.43, 48 Договору ЄС, зазначаючи, що "вибір суду" є неприйнятним, якщо будь-які спроби перемістити СОМІ здійснені суто з метою оминути чи ввести в оману своїх кредиторів. У справі ПІН Суд м. Колонь визнав легітимність переміщення СОМІ компанії, хоча централізація діяльності мала місце лише після відкриття Групою справи про неспроможність. 
Отже, Регламент ЄС чітко передбачає, що СОМІ має відповідати місцю, де боржник здійснює управління своїми інтересами на постійній основі. Це положення не допускає переміщення СОМІ в часи кризи, коли протягом багатьох років справи управлялися з іншого місця. Не зважаючи на це, судова практика поки що непослідовна у своїх рішеннях.
 
Список використаних джерел:
1. Ткаченко Т.В. Юридические аспекты процедур трансграничного банкротства в ЕС и возможные пути совершенствования Российского права в области трансграничной несостоятельности / Т.В. Ткаченко // Вестник государственной регистрации. – М., 2008. – №48 (201). – С. 6-12.
2. Hoffeld V. Luxembourg: Migrating Comi / V. Hoffeld, E. Omes. – IFLR: The Global Practice Service, 2009. – [Electronic access]: http://www.iflr.com/Article/2166588/Luxembourg-Migrating-Comi.html
3. Schorling, T. PIN Group: German Courts Take a Practical Approach to the Insolvency of a Group of German Companies with a Luxembourg Parent / T. Schorling, G. Biebinger. – International Corporate Rescue, 2008. – Vol.5. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція