... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №4
У процесі здійснення державного регулювання та контролю за дотриманням законності в процесі господарської діяльності відповідними суб’єктами господарювання (неважливо чи це буде юридична особа – суб’єкт господарювання чи фізична особа – підприємець, яка також є учасником господарських правовідносин та наділена відповідними правами та обов’язками) важливе місце займає антимонопольна діяльність спеціально уповноважених органів державної влади, метою якої є захист гарантованого Конституцією права на здійснення господарської діяльності, забезпечення нормального розвитку підприємництва, державного захисту конкуренції в процесі господарської діяльності та боротьби з недобросовісною конкуренцію [1]. Тобто на державу в особі її спеціально уповноважених органів (в Україні цим органом є Антимонопольний комітет України) покладається завдання та водночас і обов’язок щодо захисту конкуренції в системі господарських правовідносин та забезпечення вільного підприємництва. Законодавче забезпечення захисту конкуренції як галузь права, юридичний інститут та вид діяльності органів державної влади в системі вітчизняного законодавства з’явився відносно недавно, практично зі становленням незалежності України та поступовому відході від командно-планової системи господарювання та початку розвитку ринкової економіки, на відміну від держав Європи та Північної Америки (США, Канада). Остаточне закріплення законодавчого захисту конкуренції відбулося 28 червня 1996 року, тобто тоді коли було прийнято Конституцію України. У системі вітчизняної юридичної науки серед вчених-правознавців та юристів-практиків існують такі погляди щодо антимонопольного законодавства та діяльності – одні вчені виділяють його в окрему галузь права; інші ж навпаки – вважають антимонопольне законодавство та діяльність підгалуззю чи інститутом певної галузі права – цивільного, господарського та ін. У системі побудови органів державної влади іноземних держав щодо відповідних відомств, які покликані здійснювати забезпечення захисту конкуренції в сфері економіки та господарювання наявний такий порядок: в деяких державах такого органу немає, а його функції виконує певне міністерство чи відомство або його відділ; в ряді держав такий орган є, але діє як структурний підрозділ певного міністерства чи відомства; в більшості держав такий орган діє як самостійний підрозділ, наприклад в Україні це Антимонопольний комітет. 
Антимонопольне законодавство, як правило, спрямоване не проти великих монополій взагалі, а проти монопольного розміщення їх на ринку певного товару, проти монополій, що створюються для поглинання слабших конкурентів, проти їхньої змови з метою розподілу сегментів — регіонів, монополії цін, ізоляції конкурентів, створення дефіцитів, товарний демпінг та ін. В Україні антимонопольне законодавство представлене Конституцією України, Господарським кодексом України, законами України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України», а також міжнародними договорами, які ратифіковані Верховною Радою України. Відповідно, антимонопольна діяльність базується на таких засадах: захист від недобросовісної конкуренції; захист економічної конкуренції; діяльність Антимонопольного комітету України [2].
Згідно чинного антимонопольного законодавства передбачено такі заходи впливу: організаційні (диференціація та оптимальні сполучення організаційно-економічних форм і розмірів підприємств); економічні (сприяння розвиткові конкуренції, диверсифікації діяльності, вільного утворення цін); економічне стимулювання та підтримка розвитку зовнішньоекономічної діяльності; адміністративно-правові заходи для боротьби з монопольними посяганнями, організація антимонопольного державного контролю, контроль за справедливим роздержавленням майна, сприяння конкуренції; недопущення зловживання монопольним становищем на ринку [4].
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» головним органом з питань захисту економічної конкуренції є Антимонопольний комітет України, який є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. У своїй діяльності Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України [3].
Отже, враховуючи все вищезазначене, ми можемо сміливо зробити висновки про те, що антимонопольне законодавство України, яке є своєрідним індикатором рівня розвитку і становлення в Україні правової держави і громадянського суспільства, тобто здійснює забезпечення закріпленого Конституцією та чинним законодавством права на здійснення господарської діяльності та захисту економічної конкуренції, боротьби з монополіями, перебуває на рівні становлення і в процесі свого розвитку постійно вдосконалюється та невпинно рухається. 
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст.141.
2. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003.– № 18-22. – ст.144.
3. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993 № 3659-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – ст. 472.
4. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 № 2210-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – ст. 64. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція