... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №3
Питання змісту випробування при прийнятті на роботу, і, зокрема критерії оцінки особи, що підлягає випробуванню, завжди було предметом наукового пошуку фахівців у галузі трудового права. Науковими дослідженнями різних аспектів даної проблеми займались російські вчені О.С. Пашков, К.П. Уржинський, В.В. Жернаков, В.І. Курилов та вітчизняні Н.Б.Болотіна, Г.І. Чанишева, Н.О. Мельничук та інші. Незважаючи на досить ґрунтовне дослідження критеріїв оцінки випробовуваного, низка питань залишаються дискусійними в трудовому праві і такими, що неоднозначно вирішуються на практиці застосування законодавства про працю.
Метою даної статті є дослідження доктринальних положень, законодавства відносно визначення загальних критеріїв оцінки особи, яка проходить випробування; внесення пропозицій щодо правового регулювання означеної проблеми.
Українські роботодавці у пошуках найбільш кваліфікованих для їх компанії співробітників мають право встановити умову про випробування відповідно до статті 26 КЗпП України з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається [1]. У чинному законодавстві не врегульовано процедуру встановлення результатів випробування, критеріїв оцінки чи хоча б рекомендацій за якими визначається, що працівник не відповідає дорученій роботі. Тому роботодавець здійснює перевірку у формі звичайного контролю праці працівника та її результатів на власний розсуд. Проте, в науковій літературі триває дискусія щодо встановлення елементів оцінки особи, яка проходить випробування. Російські вчені (О.С.Пашков, К.П. Уржинський) [2, с. 157] виокремлюють у оцінці поступаючого на роботу ділові, політичні, моральні якості. В.І. Курилов виділив наступні критерії оцінки кадрів: виробничий, політичний, моральний, організаторський, особистісний.
В.В. Жернаков виділяє два основних критерії в оцінці ступеня відповідності працівника дорученій роботі: виробничий і морально-психологічний. Перший з яких полягає в перевірці професійних якостей працівника і його дисциплінованості. За допомогою морально-психологічного критерію визначається уміння працівника гармонійно влитися в колектив, здатність до підтримання належного морально-психологічного клімату, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати свої трудові обов’язки, поводити себе достойно [3, с. 9-10]. На думку В.В. Жернакова, формулювання “перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається” слід розуміти як “перевірка відповідності ділових якостей працівника тим якостям, які необхідні для виконання даної роботи” [3, с. 9].
Мельничук Н.О. виокремлює загальні критерії оцінки особи, яка проходить випробування, а саме: професійний, що передбачає наявність ділових якостей, практичного досвіду, стажу за спеціальністю, кваліфікації, теоретичної підготовки; психологічний, складовими якого є усвідомлення обов’язків і прав, особисті якості, чесність, дисциплінованість, організаційні здібності; морально-правовий, що формується під впливом рівня правової культури, вихованості, обізнаності із статусом, моральних якостей особи [4, с. 11].
Зазначені критерії формують єдині підходи до характеристики особи, що випробовується, характеризують різноманітні якості працівника, мають наукове значення, проте, на нашу думку дуже важко встановити загальні критерії оцінки для всіх професій і посад, і при цьому врахувати потреби практики. Можливо лише умовно систематизувати критерії оцінки за групами, як це роблять науковці.
Іноді доволі складно оцінити ділові якості і те, наскільки працівник справляється з дорученою йому роботою. Кожна професія, спеціальність має власні, притаманні лише їй особливості, а виконання роботи у відповідності до неї потребує конкретних знань, здібностей та навичок. Насамперед труднощі бувають пов’язані зі специфікою виконуваної роботи, а також зі сферою діяльності. У виробничій сфері, де є конкретний упредметнений результат, можна чітко визначити, наскільки якісно виконується робота. У сфері послуг можна взяти до уваги кількість претензій клієнтів до якості надання тієї чи іншої послуги. Коли ж ідеться про інтелектуальну сферу, то упредметненого результату праці немає. Отже, дати які-небудь загальні рекомендації досить складно [5].
У даній ситуації необхідно аналізувати:
 якість виконання доручень керівника;
 дотримання термінів виконання завдань;
 виконання загального обсягу запропонованої роботи;
 відповідність працівника професійно-кваліфікаційним вимогам.
Для убезпечення працівника від суб’єктивізму з боку роботодавця, остаточне рішення про відповідність працівника краще приймати колегіально, спеціальною комісією, мінімум з трьох чоловік. Так як роботодавець не в змозі одноособово оцінити реальні можливості працівника. Важливо, щоб кожний з критеріїв оцінки можна було виразити кількісно (наприклад, у балах). Бальна оцінка дозволяє визначити, наскільки працівник відповідає висунутим критеріям. 
Критерії оцінки мають стосуватись лише визначення ділових якостей робітника, і ні в якому разі не втручатися в особисте життя майбутнього працівника. Такий принцип критеріїв оцінки має бути основним у визначенні відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Процес випробування не повинен травмувати працівника: питання не повинні зачіпати релігійних, політичних, громадських поглядів, сексуального поводження випробуваного, що гарантується Конституцією України. 
За кордоном досить поширена практика використання незалежних організацій, що здійснюють оцінку ділових якостей як претендентів на певну посаду – оціночних центрів. Це самостійні госпрозрахункові організації, що мають в штаті висококваліфікованих фахівців – економістів, фінансистів, правознавців, психологів, які проводять комплексну оцінку фахівців. Великі зарубіжні компанії мають оціночні центри в складі корпорації. У літературі неодноразово приводяться дані про високу ефективність такої діяльності [7, с. 71].
У багатьох зарубіжних державах ухвалені спеціальні закони, спрямовані на захист прав працівників при прийомі на роботу, про заборону дискримінації в сфері зайнятості. Наше законодавство поки залишає без правового втручання весь процес оцінки працівника. В таких законодавчих умовах, в стані економічної кризи та зростання безробіття роботодавець не обмежений ні економічно, ні юридично, що в свою чергу тягне обмеження прав громадян. 
У новому Трудовому кодексі повинна бути передбачена спеціальна норма про оцінку праці під час випробування. Повинно бути заборонено при дослідженні особистості працівника втручання в його особисте життя, що не стосується професійних якостей працівника. 
У позитивному результаті оцінки зацікавлені і роботодавець, і працівник, а встановлення випробування при прийнятті роботу для кожної зі сторін трудових відносин дозволяє в мінімальні терміни з'ясувати, наскільки вони відповідають очікуванням і можливостям один одного. 
 
Список використаних джерел:
1. Кодекс законів про працю України: затверджений Законом УРСР від 10.12.1971 р. №322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
2. Пашков О.С. Законодательство о труде. (Для хоз. актива) / О.С. Пашков, К.П.Уржинский, В.И. Семенков. – Минск: «Наука и техника», 1972. – 448 с.
3. Жернаков В.В. Испытание рабочих и служащих по советскому трудовому праву: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук / В.В. Жернаков– Х., 1987. – 15 с.
4. Мельничук Н.О. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу за законодавством України: дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.О.Мельничук.– Х., 2006.– 216 с. 
5. Василенко Д. Випробування при прийнятті на роботу: порядок оформлення / Д.Василенко // Справочник кадровика: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.hrliga.com
6. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
7. Чанишева Г.І. Курс лекцій. Трудове право України / Г.І. Чанишева, Н.Б. Болотіна. – Х.: Одіссей. – 2000. – 220 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція