...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №5
Правовідносини – це врегульовані норми права суспільні відносини, які виникають у різних сферах життя суспільства (навчання, економіці, політиці, науці та ін.). Відповідно до цього, поряд із знаннями про зміст суспільних відносин, людина потребує відповідного досвіду у сфері їх правового регулювання, зокрема і цивільно-правового. Однією із складових цивільно-правових відносин є цивільно-правові зобов’язання, які забезпечені кримінально-правовою охороною в ст. 355 Кримінального кодексу України [1] (далі – КК України) “Примушування до виконання чи не виконання цивільно-правових зобов’язань”. 
Однак, передбачений в ст. 355 КК України захист викликає окремі зауваження. Так, в диспозиції ст. 355 КК України, законодавець поряд з насильством на потерпілим або його близькими родичами, як способу вчинення злочину визначив також і два види погроз: пошкодженням чи знищенням майна; насильства над потерпілим або близькими йому особами. Таке визначення погрози, як способу вчинення злочину дещо звужує зміст кримінально-правової охорони ст. 355 КК України. 
Останнім часом набувають поширення і інші способи, які мають на меті здатні примусити особу до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. До таких дій можна віднести: багаторазові дзвінки в нічний час з нагадуванням про цивільно-правові зобов’язання особи; надсилання кореспонденції з погрозами без вказівки на відправника такої кореспонденції; завуальовані погрози та постійні нагадування через третіх осіб та ін.
Досить часто “дієвим способом” примусу до виконання чи не виконання цивільно-правових зобов’язань є погрози щодо розголошення відомостей про особу, які вона бажає зберегти в таємниці. При цьому, така погроза також може вчинятися через нічні телефонні дзвінки, надсилання кореспонденції або повідомлення через третіх осіб. 
Суб’єктами такої діяльності є колекторські фірми або угрупування, своєрідних організацій, які спеціалізуються на поверненні боргів. Як показує практика, користуючись відсутністю відповідальності за перераховані вище способи примусу до виконання чи не виконання цивільно-правових зобов’язань діяння, вчинення таких дій здатне спричинити або поставити під загрозу спричинення істотної шкоди правам і законним інтересам потерпілих або його близьких родичів. 
Тому, на нашу думку, з метою вдосконалення кримінально-правової охорони ст. 355 КК України можливо потрібно розширити в її диспозиції перелік способів примушування до виконання чи не виконання цивільно-правових зобов’язань. Зокрема, поряд з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, знищення чи пошкодження майна передбачити відповідальність за розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. При цьому такі дії повинні вчинятися за відсутності ознак вимагання. 
Під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких з будь-яких міркувань є для них небажаним. Це можуть бути як відомості, які ганьблять потерпілого чи його близьких родичів (наприклад повідомлення про непорядні вчинки), так і відомості, які не принижують особу (зокрема, повідомлення про якусь хворобу) або їх розголошення є суспільно-корисним (інформація про вчинений злочин або правопорушення) [2, с. 516]. 
Слід зазначити, що погроза розголосити такі відомості повинна примусити потерпілого до виконання чи не виконання відповідного цивільно-правового зобов’язання. 
Така пропозиція розширить зміст диспозиції ст. 355 КК України, а відповідно і кримінально-правову охорону цивільно-правових зобов’язань. 
     
Список використаних джерел:
1. Кримінальний кодекс України [текст] чинне законодавство України зі змінами та доповненнями станом на 13 лютого 2013 р.: (відповідає офіційному текстові). – К.: “Центр учбової літератури”, 2013. – 156 с. 
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 7-ме вид., переробл. та допов. – К.: Юридична думка, 2010. – 1288 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція