...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №2
Розвиток інформаційних технологій спричиняє появу нових можливостей для ведення бізнесу. Одна з них – розраховуватися за поставлені товари чи надані послуги електронними грошима. Для цього достатньо мати комп'ютер, підключений до Інтернету, а сам платіж здійснюється одним натиском на «мишу». Як правило, оцінити переваги електронних платежів заважає елементарний брак знань. Що таке електронні гроші, як ними розраховуватися і які особливості українських платіжних систем [1].
Варто зазначити, вперше в Україні поняття електронних грошей було закріплено постановою правління Національного банку України «Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні» від 25.06.2008 р. №178, яке визначало електронні гроші як одиницю вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента [2].
Хоча економісти називають сучасний період розвитку електронних грошей «дитячим» (продаж товарів та надання послуг, за допомогою електронних грошей, в розвинених країнах світу складає близько 70-80 % від усього об'єму продажів, на території України цей ринок складає 6-7% але надзвичайно стрімко розвивається), підкреслюючи віддаленість перспективи їх повсюдного проникнення, вважають, що широке використання цих грошей – поки ще теоретична концепція. Однак вчені визнають, що електронні гроші мають величезний і малодосліджений потенціал, який у майбутньому, завдяки імпульсам інформаційно-технічної революції, які важко передбачити, може перетворити їх на реально діючий феномен економічного життя [3].
Та пропри всі заяви вчених-економістів, стосовно застосування електронних грошей, численні порушення, що здійснюються все частіше і частіше, вийшли за рамки теоретичної концепції,про це свідчить «Звіт про виконання плану роботи Державної податкової служби України на ІІІ квартал 2012 року», а саме: за ініціативи податкової міліції проведено 65 документальних перевірок суб'єктів господарювання, які надають послуги із використанням небанківських електронних розрахункових систем, та підприємств, які задіяні у схемах формування штучного податкового кредиту за рахунок документального оформлення купівлі-продажу припейд - продукції операторам мобільного зв'язку. За результатами донараховано до бюджету 95,2 млн. грн., із яких стягнуто 34,1 млн. гривень. Вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 47,6 млн. гривень[4, c. 30].
За наслідками відпрацювання суб’єктів господарювання, які розповсюджують електронні ваучери операторів мобільного зв’язку та використовують у своїй діяльності небанківські електронні розрахункові системи, виявлено 52 злочини, у т.ч. 48 злочинів за ч.3 ст. 212 КК України, 2 злочини по ст. 205 КК України. Сума збитків по кримінальних справах склала 108,6 млн. гривень [4, c. 31].
Отже, як можемо бачити, попри порівняно низький рівень розвитку системи оплати послуг електронними грошима, збитки що завдаються державі є досить великими. 
Великій кількості правопорушень в даній сфері сприяє також не досконале законодавче забезпечення. Питання, пов'язані з випуском, обігом і погашенням електронних грошей в Україні, регулюються «Положенням про електронні гроші в Україні», затвердженим Постановою Національного банку України від 04.11.2010 № 481. 18 вересня 2012 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)» та низкою інших нормативно правових актів[1].
Не секрет, що крім легалізованих НБУ систем електронних грошей в Україні широко використовуються і інші системи платежів, а саме: «Яндекс. Гроші», WebMoney, QIWI та інші.
Утім, відсутність узгодження платіжної системи з НБУ не обов'язково означає її незаконність. Приміром, Положення №481 не поширюється на діяльність WebMoney в Україні, оскільки як засіб платежу в системі використовують не електронні гроші як такі, а права вимоги, які потім обмінюються на товари або послуги, згідно з ст. 512, 656 ЦКУ. 
Тому, у зв’язку із такою правовою невизначеністю, дані системи стають засобом численних махінацій та порушень, які були зазначені вище і не тільки.
Також варто відмітити, що в Європі, - Європейський центральний банк і Банк міжнародних розрахунків неодноразово наголошували на встановленні чітких правил і умов, відповідно до яких може здійснюватися емісія електронних грошей, та запровадженні контролю за нею, оскільки емісія електронних грошей може негативно вплинути на стабільність фінансової системи та безперебійне функціонування платіжних систем [5, 6, 7]. 
Політика Євросистеми щодо електронних грошей викладена у «Звіті про електронні гроші» Європейського центрального банку, вимоги якого до емітентів і відповідних систем розрахунків стали керівними принципами для органів державної влади в країнах Єврозони. Ці вимоги є базовими для загального політичного курсу центральних банків Євросистеми під час їх оверсайту за системами електронних грошей і платіжними системами в цілому [8]. 
Тому, автори вважають, що з метою удосконалення правового регулювання сфери обігу електронних грошей було б доцільним ввести і в Україні, подібну до Європейської, єдину систему вимог до електронних платіжних інструментів. В свою чергу вищезазначені дії зменшать кількість злочинних махінацій та забезпечать належній рівень надходжень до бюджету. 
 
Список використаних джерел:
1. Розвиток інформаційних технологій. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.prostopravo.com.ua/prava_biznesu/dogovirni_vidnosini/statti/elektronni_groshi_yak_zasib_ platezhu_v_ukrayin
2. Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні: Постанова НБУ №178 від 25.06.2008 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0688-08.%209
3. Перспективи розвитку систем електронних грошей в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=121
4. Звіт про виконання плану роботи Державної податкової служби України на ІІІ квартал 2012 року. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sts.gov.ua/data/files/252.doc
5. E-payments in Europe – the Euro systems perspective, ECB. – 2002. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecb.int/events/pdf/conferences/epayments.
6. Implications for central banks of the development of electroniс money, BIS, СPSS, 1996/ – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bisp01.pdf
7. Report on electronic money, ECB, 1998. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecb.int/pub/pdf/ other/emoneyen.pdf
8. Riskmanagementforelectronicbankingandelectronicmoneyactivities, BIS, BCBS, 1998 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbsc215.pdf 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція