... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №2
Протидія сімейному насильству набула статусу світової проблеми з моменту оприлюднення статистичних даних ООН про те, що від вчинення насильства в сім’ях потерпає кожна третя, а Всесвітньою організацією охорони здоров’я – кожна шоста жінка [1].
За результатами проведених провідними установами світу досліджень було встановлено, що вчинення насильства в сім’ях найбільшого оберту набирає в країнах з низьким економічним розвитком, де соціально-економічний рівень життя населення нижче середнього. Так, відсоток жінок, які повідомили про те, що вони хоч раз у житті зазнавали насильства з боку членів своєї сім’ї, варіюється від 15% (у Японії), до 71 % (в Ефіопії). За іншими даними, рівень насильства над жінками в сім’ї становить близько 20% – у США, 23% – у Швеції, 4% – у Японії та Сербії, 30-54% – у Бангладеш, Ефіопії, Перу і Танзанії [2, с. 68].
З огляду на вищенаведений статистичний огляд стану насильницьких проявів у сім’ї в країнах світу, виникає необхідність проведення дослідження міжнародного досвіду протидії насильству в сім’ї.
Один із основних недоліків законодавства в багатьох країнах полягає в тому, що воно взагалі не передбачає відповідальності за вчинення насильства в сім’ї. Однак, ми розуміємо, що відсутність законодавчого закріплення відповідальності за вчинення такого виду правопорушень є не лише глобальною проблемою захисту законних прав та інтересів жертв сімейного насильства, а й коефіцієнтом гальмування процесу розв’язання проблем протидії та попередження насильницьких проявів до членів сім’ї. 
І хоча, в деяких країнах й передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім’ї, проте настає вона за вчинення лише окремих форм насильства. Так, за оприлюдненими даними ООН, в 79 країнах світу закони щодо протидії насильству в сім’ї або відсутні, або про них нічого невідомо населенню; зґвалтування в шлюбі визнається злочином лише в 51 країні світу; лише в 16 країнах чинне законодавство окремо класифікує злочини, пов’язані з сексуальною агресією, і лише втрьох (Бангладеш, Швеція і США) насильство по відношенню до жінок виділяється в окрему категорію злочинів. Разом з тим, у Болівії, Камеруні, Коста-Ріці, Ефіопії, Лівані, Перу, Румунії, Уругваї та Венесуелі насильник може уникнути покарання, якщо запропонує жертві одружитися та отримає її згоду [3].
Проте, слід зауважити, що у багатьох державах, які ратифікували Конвенцію ООН «Про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок», вже триває процес включення насильства в сім’ї в сферу законодавчого регулювання, зокрема, з держав СНД в якості прикладу можна привести Росію. Не зважаючи на відсутність закону щодо протидії насильству в сім’ї, в Росії проводиться робота по попередженню сімейного насильства та інших соціально - негативних явищ шляхом створення комплексної структури в управлінні внутрішніх справ, яка в межах своєї компетенції реагуватиме на факти насильства в сім’ї, надаватиме допомогу службі дільничних інспекторів міліції, а також координуватиме профілактичну, оперативну та реабілітаційну діяльність, спрямовану на допомогу жертвам домашнього насилля [4, с. 22].
Відсутність правового регулювання в сфері захисту прав жінок, які потерпають від домашнього насилля в Туреччині дає поштовх до розвитку різних громадських організацій з протидії сімейному насиллю і громадських рухів. Так, 14 лютого 2013 року в багатьох містах Туреччини проходила акція проти насилля над жінками під назвою «Повстання одного міліарду», яка демонструвала «колективну силу» і «солідарність без кордонів» проти насилля по відношенню до жінок. Такий акт протесту проти сімейного насилля підтримали і в багатьох інших країнах цілого світу, крім того участь у вказаному акті брали не лише жінки, а й чоловіки, зазначаючи, що проблемa подолання сімейного насилля є глобальною і вимагає всебічного її розв’язання [5]. Однак, з позитивної сторони необхідно відзначити процес створення сімейних судів, в компетенцію яких входитиме забезпечення жінкам та дітям вільного доступу до механізмів здійснення правосуддя [6, с.86].
Що стосується країн Європи, то в Португалії вчинення насильства в сім’ї згідно кримінального законодавства є злочином. Воно класифікується як «фізичне чи психологічне жорстоке ставлення до подружжя, неповнолітнього чи неповноправної особи» і тягне за собою тюремне ув’язнення від одного до п’яти років [7, c. 49]. 
В Італії поліцейські, соціальні працівники та працівники притулків для жертв проходять навчання з процедури визначення ступеню ризику вчинення сімейного насилля, а у Латвії, з метою покращення реагування на факти вчинення домашнього насильства, поліція співпрацює з недержавними організаціями, які проводять для поліцейських ефективні тренінги з кризових ситуацій та насильства в родині. 
В Ірландії, Німеччині, Люксембурзі та Іспанії крім пілотних програм електронного спостереження, спрямованих на агресорів та жертв домашнього насильства, ввели в роботу і консультаційні центри, які надають послуги психотерапії та психологічної допомоги особам, які скоїли насильницькі дії [8]. 
У політиці США основними методами реагування на насильство в сім’ї є здійснення систематичного контролю за сімейними правопорушниками та практика обов’язкового реагування на насильство в сім’ї, відповідно до якої у разі вчинення правопорушення застосовується обов’язкове інформування громадськості про такий факт, в обов’язковому порядку здійснюватиметься судове провадження. Згідно із законом США про обов’язковий арешт, поліцейські зобов’язані заарештувати кривдника, навіть якщо жертва насильства виступає проти цього [9, с. 110, 115].
Таким чином, слід зробити висновок, про різноманітність підходів держав світу до вирішення проблеми протидії насильству в сім’ї, достатню кількість апробованих досвідом заходів протидії домашньому насильству. Моніторинг такого світового досвіду та впровадження найкращих міжнародних практик у вітчизняне правове поле допоможе Україні вирішити низку проблем, що виникають сьогодні в нашій країні у сфері протидії насильству в сім’ї. Зокрема йдеться про створення дієвого правового механізму захисту жертв насильства шляхом удосконалення інституту адміністративної відповідальності та криміналізації правопорушень із будь-якими проявами фізичного насильства по відношенню до членів сім’ї. Не менш гострою для України, яка потребує вирішення шляхом імплементації світового досвіду, є проблема забезпечення соціального захисту жертв насильства, вирішення її житлових проблем, працевлаштування, надання комплексної психологічної, медичної та правової допомоги у разі неможливості проживання з кривдником. Також заслуговує на увагу окреслений нами досвід окремих країн щодо залучення громадськості, засобів масової інформації щодо реалізації різноманітних державних, соціальних та громадських програм подолання цього негативного явища в суспільстві.
 
Список використаних джерел:
1. «Восстание миллиарда» в ритме танца. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.euronews.com/2013/02/14/the-dancing-demonstrators-of-one-billion-rising
2. Тучак М.О. До питання про вдосконалення правового регулювання попередження насильства в сім’ї / М.О. Тучак // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – №4. – С. 66-69.
3. Насилие в отношении женщин в фактах и цифрах. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nasiliestop.ru/inf_mat.php. 
4. Устинов А. Виктимологическая профилактика преступлений / А. Устинов, А. Карева // Профессионал. – 2002. – №6. – С. 22-23.
5. Турецкие женщины 14 февраля примут участие в Движении против насилия над женщинами. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mk-turkey.ru/life/2013/02/14/dvizhenie-protiv-nasiliya-nad-zhenshinami-soberet-1-milliard-tancuyushih-zhenshin-14-go-fevralya.html.
6. Ковальова О.В. Діяльність служби дільничних інспекторів міліції щодо попередження насильства в сім’ї: дис. канд. юр. наук: 12.00.07 / О.В. Ковальова. – Х., 2008. – 239 с.
7. Насильство в сім’ї та діяльність органів внутрішніх справ щодо його подолання: навчально-методичний посібник для курсантів вищих навчальних закладів МВС України [Текст] / Укладачі: А.В. Запорожцев, А.В. Лабунь, Д.Г. Заброда та інші. – К., 2012. – 246c.
8. Найкращі практики у боротьбі з домашнім насильством [Електронний ресурс]: Основні факти щодо домашнього насильства «Women Network». Режим доступу: http://feminist.org.ua/news/n10/example/index.php?id=209.
9. Лысова А.В. Насилие в семье – объект социальной политики в США / А.В. Лысова // Социологические исследования. – 2005. — № 12. — С. 108-116. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція