... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №2
На сьогодні в умовах стрімкої інформатизації діяльності податкових органів та суспільного життя, зокрема переходу до електронної комерції та електронних платежів, надання електронних послуг фізичним та юридичним особам, особливої важливості набуває питання правового врегулювання інформаційних правовідносин й забезпечення прав і законних інтересів їх учасників. 
Податкові органи створюють всі можливості для розвитку інформаційних взаємовідносин із платниками податків, забезпечення прозорості та доступності надання адміністративних послуг платникам податків. Так, вони активно залучаються до заповнення декларації про майновий стан і доходи в режимі on-line, подання електронної податкової звітності. Також є можливим отримання будь-якої інформації щодо порядку організації діяльності податкових органів, щодо сплати податків і зборів, про власних бізнес-партнерів, про анульовані свідоцтва платників ПДВ та інше в мережі Інтернет. Враховуючи все вищезазначене, можна стверджувати, що проблеми визначення інформаційних правовідносин в податковій сфері як різновиду адміністративно-правових є досить актуальними та потребують подальшого вивчення як науковцями, так і практиками-податківцями. 
Інформаційні відносини неодноразово були предметом дослідження таких учених, як А.Б.Агапов, І.Л. Бачило, В.М. Брижко, А.Б. Венгеров, В.А. Копилов, Т.А. Костецька, О.В.Кохановська, А.І. Марущак, Є.В. Петров, А.А. Письменницький, В.С. Цимбалюк та інших. Аналізу адміністративно-правових відносин було присвячено праці таких науковців у галузі адміністративного права, як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, І.П.Голосніченко, Є.В. Додін, М.М. Тищенко, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа. Ці та інші вчені досліджували різні аспекти інформаційно-правових відносин, однак не приділяли достатньо уваги розгляду особливостей інформаційних відносин як різновиду адміністративно-правових відносин [1].
Так, адміністративно-правові відносини виникають, розвиваються та припиняються між органами публічної адміністрації та між ними і фізичними, юридичними особами. Можна сказати, що інформаційні відносини, які виникають між податковими органами та органами державної влади, платниками податків щодо одержання, використання, поширення та зберігання різноманітної інформації, є за своєю сутністю адміністративно-правовими. Структуру інформаційних правовідносин у податковій сфері утворюють власні суб’єкти, об’єкти та зміст. Суб’єктами є платники податків, податкові агенти, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Національний банк України, банки, інші фінансові установи, органи влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділи податкової служби та митних органів. Об’єктом виступає податкова інформація, яка відповідно до Закону України «Про інформацію» визначається як сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПК України) [2]. Перелік податкової інформації визначається у ст. 72 ПК України [3]. Змістом цих відносин є система прав та обов’язків учасників.
На основі проведеного аналізу можна виділити такі особливості інформаційних правовідносин у податковій сфері: 1) однією із сторін обов’язково є податкові органи; 2)інформаційно-правові відносини виникають в повсякденній практичній реалізації завдань і функцій контролюючими органами в процесі реалізації податкової політики. Тобто вони мають односторонній державно-владний характер, адже податкові органи як суб’єкт управління здійснюють свідомий, цілеспрямований вплив на фізичних та юридичних осіб, державні органи як на об’єкти управління у формі і методах, визначених податковим та інформаційним законодавством, використовуючи при цьому методи переконання і примусу для вирішення повсякденних завдань; 3) інформаційно-правові відносини забезпечують захист прав осіб на інформацію. Так, в пп. 17.1.1. ПК України встановлюється право платників податків на отримання інформації; 4) одна із сторін має право вимагати від іншої такої поведінки, яка передбачена інформаційно-правовою нормою. Так, відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» запитувач інформації (фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи) має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. У зв’язку з цим на податкові органи покладається обов’язок надати відповідь на запит інформації не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту; 5) інформаційно-правові відносини можуть виникати за ініціативою будь-якого суб’єкта досліджуваних відносин, але згода іншої сторони не є обов’язковою умовою для їх виникнення; 6) порушення однією зі сторін своїх обов’язків зумовлює її відповідальність не перед іншою стороною, а перед державою в особі її компетентних органів. У разі порушення настає адміністративна відповідальність.
Таким чином, за допомогою проведеного аналізу можна стверджувати, що інформаційно-правові відносини в податковій сфері потребують більш детального вивчення науковцями з метою оптимального здійснення інформаційної діяльності податковими органами.
 
Список використаних джерел:
1. Кім К.В. Особливості інформаційно-правових відносин як різновиду адміністративно-правових відносин / К.В. Кім // Право і безпека. – 2011. - №4 (41). – С. 58 – 61.
2. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року №2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48. – Ст. 650.
3. Податковий кодекс України від 02.12.2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція