... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №5
Зарубіжні офшорні зони – не тільки великий джерело, що живить міжнародну організовану злочинність, але й один з каналів вивозу з країни капіталів, відмивання незаконних доходів та ухилення від сплати податків.
У даний час, за оцінками експертів МВФ, щорічний обсяг відмивання грошей становить близько 500 млрд. доларів. До прийняття законів про протидію відмиванню грошей злочинцями вміло користувалися недосконалістю законодавства, і основна частина таких доходів легалізувалася шляхом неконтрольованого "введення" в легальні галузі комерційної діяльності, що суттєво впливало на економічний стан держав.
Уряди багатьох країн велику увагу приділяють проблемам боротьби з організованою злочинністю і відмиванням "брудних" грошей саме в офшорних центрах. Розміщені там компанії, банки, фонди, трасти вже давно перетворилися на фінансову опору міжнародного тероризму, наркобізнесу і практично всіх форм організованої злочинності.
Особливе занепокоєння викликають два регіони – держави і території басейну Карибського моря і держави "золотого трикутника" – Бірма, Таїланд, Пакистан і Афганістан. Держави цих регіонів, бідні на природні ресурси, з відсталою економікою і малоосвіченим або зовсім неписьменним населенням, починаючи з 1960-х років приступили до створення на своїх територіях офшорних центрів і податкових гаваней, які стали дуже привабливими для фінансових і банківських установ. Бурхлива діяльність фінансових установ в умовах слабкого державно-правового контролю привернула пильну увагу податкових служб і правоохоронних органів суміжних країн і насамперед США. В умовах, коли ще не були підписані і ратифіковані відповідні міжнародні угоди, які поширюються на ці регіони, служба внутрішнього доходу міністерства фінансів США не зупинялася навіть перед проведенням односторонніх оперативно-слідчих заходів щодо наркоділків і "відмивачів" грошей в цих регіонах. Але вони приносили тимчасові, обмежені результати і супроводжувалися міжнародними скандалами і навіть погіршенням відносин між країнами. Для запобігання відмиванню "брудних" грошей країни використовують стратегію укладення дво- і багатосторонніх договорів з конкретних проблем, проводять конференції з метою розробки загальних підходів до застосування ефективних методів протидії відмиванню грошей, вводять в практичну діяльність 40 Рекомендацій ФАТФ, застосовують процедури самооцінки та взаємоперевірки країн за ступенем виконання ними цих Рекомендацій. Крім того, створюються регіональні і міжрегіональні та міжнародні організації, які вирішують питання боротьби з незаконно отриманими доходами. Так, Організація американських держав (ОАД) у 1986 р. розробила програму, яка отримала назву "Міжамериканська програма дій проти нелегального використання і виробництва наркотичних засобів і психотропних речовин (СІСАО)". Цією програмою передбачено підготовку проекту нових законодавчих актів, які розширюють повноваження правоохоронних та фіскальних органів у сфері встановлення фактичних джерел походження фінансових коштів. Разом з тим було прийнято постанову: прийняти законодавство про криміналізацію відмивання грошей, накопичених в результаті злочинів, пов'язаних з наркотиками, а також про конфіскацію фінансових коштів і матеріальних цінностей, які надходять від нелегальної торгівлі наркотиками або використовуваних для проведення цієї процедури, незалежно від місця виконання таких операцій.
У 1990 р. експерти ОАД розробили пакет розпоряджень, який отримав назву "Зразкові розпорядження, які стосуються злочинів відмивання грошей, пов'язаних з незаконною торгівлею наркотиками, а також з аналогічними злочинами". У 1992 р. вони були затверджені на Загальних зборах ОАД. "Зразкові розпорядження" охоплюють усі важливі елементи сучасної стратегії боротьби з відмиванням злочинних доходів. У ньому передбачені також превентивні заходи розпізнавання, поширені на приватний сектор. Автори розпоряджень підключили до протидії цьому злу не тільки банки, але і інші фінансові установи. До них серед інших зараховані маклери, які торгують цінними паперами, власники пунктів обміну валют, а також особи, які займаються іншого виду господарською діяльністю, що підлягає контролю з боку державних банків або з боку інших фінансових установ. Ці розпорядження можуть бути поширені на інші види господарської діяльності, під час якої здійснюються операції з готівкою в сумі, яка перевищує встановлені межі.
Значний внесок у справу боротьби з відмиванням "брудних" грошей внесла міжрегіональна міжнародна організація Британська співдружність націй. Протягом багатьох років вона докладає великих зусиль для зміцнення міжнародного співробітництва та вдосконалення кримінального законодавства, доказом чому служать угоди, що стосуються екстрадиції, тобто видачі засуджених за кримінальні злочини і інших важливих проблем. Такі угоди укладені між більшістю країн Співдружності. Особливе значення для вирішення проблеми відмивання грошей має документ Співдружності "Порядок дій при наданні взаємної допомоги у кримінальних справах", оскільки він вплинув на формування дієвого механізму співпраці між країнами. Співдружність домоглася внесення в місцеве законодавство статей і поправок, що гарантують реалізацію заходів, спрямованих на виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержуваних від усіх видів злочинів.
У боротьбі з міжнародною злочинністю в офшорних центрах підсилюють свою активність і такі міжнародні організації:
– Азіатсько-Тихоокеанська група з протидії відмиванню грошей (АРО), яка стала впливовим членом Інтерполу, ФАТФ і ООН;
– Карибський група з протидії відмиванню грошей (СРАТБ), яка не тільки сприяла впровадженню в законодавства країн Карибського регіону 40 рекомендацій ФАТФ, а й розробила свої 19 Рекомендацій з протидії відмиванню грошей;
– Експертний комітет, який оцінює заходи з протидії відмиванню грошей;
– Офшорна група банківських Контролерів (ООБ8), яка разом з ФАТФ оцінює і контролює ефективність прийнятих " законів в країнах-членах ООБ8. Основна складність роботи Групи полягає в тому, що тільки близько половини офшорних банківських центрів є членами ООБ8.
Міжнародна громадськість стурбована темпами зростання організованої злочинності, вимагає зробити все можливе, щоб покінчити з фінансовою міццю злочинних синдикатів або хоча б істотно підірвати її. Стратегія реалізації цієї мети включає три елементи. Перший – це традиційний, спрямований на підвищення дієвості вітчизняного кримінального законодавства, здатного гарантувати дотримання принципу "невідворотності покарання". Другий елемент - посилення заходів, які позбавляють злочинців плодів їхньої злочинної діяльності. Цей елемент стратегії на додаток до чисто кримінального покарання робить наголос на необхідності криміналізації явища відмивання грошей, а також створює фундамент для розшуку та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Такі заходи, за задумом їх авторів, носять превентивно-наступальний характер.
Третій, вирішальний елемент стратегії виходить з переконання, що зусилля, які починаються в масштабах однієї країни, при всій їх значущості для подолання місцевої злочинності, виявляються безрезультатними в боротьбі з рафінованим міжнародною діяльністю "відмивачів" "брудних" грошей, що спираються на потужну підтримку " тилових підрозділів ", які включають в своїх лав висококласних фахівців і продажних урядових чиновників різних країн. Для боротьби з цим злом потрібні ефективні інструменти і механізми міжнародного співробітництва.
Останнім часом ми можемо бачити що Україна прогресує у боротьбі з офшорами. За останні два роки був прийнятий антикорупційний закон, підписана конвенція щодо уникнення подвійного оподаткування між Україною і Кіпром та внесення змін до інших нормативно-правових актів. 
Не менш важливим є крок парламенту та Національного банку України.
Одна з останніх постанова НБУ № 450 позбавила іноземних інвесторів права зараховувати ввезену в Україну готівкову валюту на інвестиційні рахунки виключно на виконання вимог FATF.
Всі ці дії вказують на те, що Україна активно протидіє відмиванню брудних коштів і з кожним роком робить це більш професійно.
 
Список використаних джерел:
1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28.11.2002 № 249-IV // Відомості Верховної Ради України вiд 03.01.2003. – 2003. – № 1, стаття 2.
2. Про запобігання використання фінансової системи для цілей відмивання грошей: Директива Європейського Економічного Союзу (ЄЕС) (91/308/ЄЕС)// Офіційний Вісник Європейських Співтовариств № L 166/83 від 28.06.1991.
3. Боротьба з відмиванням грошей. Міжнародний досвід і уроки для Росії: Аналітична записка від 12 вересня 2000 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://opec.ru.
4. Доля Л.М. Легалізація (“відмивання”) доходів, отриманих злочинним шляхом, як міжнародна проблема / Л.М. Доля // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2001. – № 4. – С. 51-56. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція