... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №6
Ще в святому писанні Старого Заповіту (глава 18 Книга Вихід) вказано, що Мойсею (єврейський пророк і законодатель XV-XIII ст.. до н.е.) надано вказівку вибрати з-поміж усього народу людей здатних, богобоязких, надійних і некористолюбивих та поставити їх над народом тисяцькими, соцькими, пів-соцькими та десяцькими, щоб судили вони народ. Поставлені особи повинні великі справи направляти до Мойсея, а малі – самі судити [1, с.77]. 
Наведені у святому писанні характеристики тодішніх суддів пронесені через віки, хоча вже минуло більше як 3500 років. Так, у всі часи та у всіх народів на суддів покладались особливі надії. В суддях бачили захист та справедливість, судді карали та виправдовували, судді були тим регулятором та стримуючим фактором, який не дозволяв поширюватись свавіллю.
Англійський філософ І. Бентам, досліджуючи відношення закону до судочинства і судочинства до доказів, стверджував, що в будь-якому випадку кінцевим результатом діяльності судді є рішення, не залежно від того, як його називають: вирок, декрет, наказ чи ін. Справедливе, відповідне до закону рішення – це єдина ціль всього судочинства [2, с. 1, 3]. 
Якщо поряд із сотнею самих простих судових справ знаходиться одна, «заплутана і темна» – суддя повинен знати, як її вирішити. Наголошуючи на цьому, І. Бентам також звертає увагу на те, що не тільки справедливість повинна знаходитись в основі судового рішення, але і освіченість судді, яка є запорукою правильного обґрунтування рішення та виправдає його за потреби перед вищим судом [3, с. 31]. 
Критикуючи ідеї періодичної виборності суддів, І. Бентам приходить до висновку, що для забезпечення чистоти покликання судді останній повинен бути відсторонений від інтриг, захисників і покровителів, які завжди присутні у виборчому процесі, інакше це сприятиме встановленню залежності служителів Феміди [3, с. 32].
Незалежність суддів, на думку А. Леонтьєва, досягається окремою процедурою їх призначення, незмінністю та створенням умов, за яких суддя буде максимально неупередженим. Останнє забезпечується забороною займати будь-які інші посади, встановленням достатнього матеріального доходу та визнання несумісності суддівського звання з іншими державними відзнаками. Найкращим способом призначення суддів, як вважає А. Леонтьєв, є їх обрання населенням [4, с. 16]. 
Позиція А. Леонтьєва щодо виборності населенням суддів в певній мірі суперечить ідеям І. Бентама. Звичайно, надання населенню права обирати суддів є реалізацією принципу демократизму та народовладдя. Але чи здатне суспільство, зокрема звичайна громада, об’єктивно визначитись та обрати собі відповідальних та совісних суддів? Яким повинен бути порядок їх обрання?
Для визначення напрямку реформи способів виборності (призначуваності) суддів, потрібно дослідити та порівняти основні критерії формування, завдання та принципи роботи кожної гілки влади.
Законодавча влада формується із представників народу, які обираються від кожної територіальної громади чи соціальної верстви населення до законотворчих органів. Основним призначенням обранців є висловлення думки, бажань і прагнень свого електорату щодо подальшого розвитку держави в цілому чи окремої її території та вираження цих позицій в законах. Обрання завжди супроводжується красивими обіцянками, гучними промовами, які в більшості випадків не виконуються чи виконуються неналежним чином. В даному випадку принцип народовладдя та демократизму є реалізованим, проте результат не завжди може бути досягнутий.
Метою виконавчої вертикалі влади є беззаперечне виконання вказівок, наказів, інструкцій як зовнішня форма реалізації законів. При доборі кадрів до даної гілки влади не можуть братись до уваги будь-які популістські обіцянки. Добір та призначення кадрового складу здійснюється адміністративним способом на підставі професійних якостей, а виконавці є підзвітними своєму керівництву, яке їх призначило та відповідно звільняє.
Суддівський корпус покликаний приймати справедливі, законні рішення. Якщо припустити, що суддів обиратиме населення за принципами обрання законодавчої влади, то в такому випадку храми Феміди будуть наповнюватись популістами, а не професіоналами. У випадку, коли суддя матиме над собою керівника, який його призначає та звільняє, то про незалежність та об’єктивність такого судді годі й думати.
З огляду на зазначене, обрання суддів населенням на сьогоднішній день та підзвітність суддів є неприпустимими факторами. Для формування суддівського корпусу необхідно розробити окрему систему відбору кандидатів у судді, а призначення (вибір) на посаду судді повинне здійснюватись не в адміністративному порядку.
Вважаємо, що населення держави матиме право обирати собі суддів самостійно лише у випадку досягнення ним найвищого рівня правової культури, правової свідомості та поваги до закону. 
 
Список використаних джерел:
1. Біблія. Книги священного писання старого і нового завіту / Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. – Київ, 2004. – 1403 с.
2. Бентам И. О судебных доказательствах. Перевод с французского; Пер. И. Горонович. / И. Бентам. – К.: Тип. М. П. Фрица, 1876. – 421 с.
3. Бентам И. О судоустройстве. По французскому изданию Дюмона изл. А. Книрим / И.Бентам. – СПб.: Тип. Правительствующего Сената, 1860. – 225 c.
4. Леонтьев А. Суд и его независимость / А. Леонтьев. – СПб.: Изд. ред. журн. «Русское богатство», 1905. – 24 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція