... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №6
Для ефективного здійснення будь-якої діяльності необхідне таке явище, як контроль, який розуміється як перевірка, а також нагляд з метою перевірки. Прокурорський контроль за додержанням законів при провадженні досудового розслідування – дієвий засіб протидії злочинності і водночас гарантія своєчасного та надійного захисту прав людини як від протиправних дій осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, так і від можливого свавілля і беззаконня з боку посадовців органів досудового розслідування, які активно застосовують у своїй діяльності широкий арсенал примусових заходів процесуального характеру.
Починається прокурорський контроль з моменту надходження повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення і продовжується до завершення досудового розслідування. Нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування – це конституційна функція прокуратури [1]. Адже їхня діяльність пов'язана з вторгненням у сферу особливо охоронюваних прав людини, а також із можливістю застосування при цьому найтяжчих державних примусових заходів процесуального характеру аж до тимчасового позбавлення волі. Тож з метою забезпечення належного прокурорського нагляду під час досудового розслідування необхідно передусім чітко визначити завдання прокурора у досудовому провадженні. 
На нашу думку, завдання прокурора у досудовому провадженні – це головні настанови, дані прокурору державою для здійснення дієвого нагляду за додержанням законності органами дізнання і досудового слідства та іншими учасниками, що діють у вказаному провадженні. А відтак, не можна погодитися з тими завданнями, які визначив законодавець прокурору в ст. 29 Закону України від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру» стосовно досудового провадження, а саме:
1) розкриття злочинів, захист особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; 2) виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; 3) запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 4) охорона прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством; 5) здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню [2].
Вбачається, що це ототожнення завдань самого досудового провадження як автономної стадії процесу, завдань органів досудового розслідування (дізнання і слідства), а також завдань прокуратури у цьому провадженні. З огляду на викладене найбільш правильною вважаємо думку Ф. Кобзарєва, який відніс до завдань прокуратури у досудовому провадженні: своєчасне виявлення, припинення і попередження порушень закону; встановлення обставин цих правопорушень та осіб, що їх вчинили; притягнення винних до встановленої законом відповідальності; відновлення порушених прав і законних інтересів особи, суспільства і держави [3, с. 7]. 
Автор хоч і найближче підійшов до вирішення окресленої проблеми, але не досить чітко і виразно сформулював наглядові завдання прокурора у досудовому провадженні. Пропонуємо визначити їх таким чином: це попередження і своєчасне виявлення будь-яких порушень закону, допущених органами досудового розслідування при виконанні процесуальних і слідчих дій та прийнятті процесуальних і слідчих рішень під час досудового розслідування; своєчасне припинення та усунення цих порушень закону; своєчасне виявлення та усунення порушень закону, допущених іншими учасниками досудового провадження, захист прав учасників досудового провадження, а в разі їх порушення – прийняття передбачених законом заходів до негайного відновлення; забезпечення повного, об'єктивного та якісного досудового розслідування.
З огляду на викладене вище можна зробити висновок, що виявлення, припинення і попередження порушень закону є способами здійснення прокурорського нагляду. Але це не так, бо порушення закону виявляються шляхом проведення перевірок, вивчення матеріалів досудового розслідування, участі прокурора в слідчих діях тощо. Якщо законодавець врахує пропозиції автора при прийнятті нового Закону України «Про прокуратуру», то такі завдання нагляду у досудовому провадженні будуть повністю відповідати предмету цього нагляду, визначеному у такій формі: «Предметом нагляду є додержання законів органами досудового розслідування та іншими фізичними і юридичними особами, діючими у досудовому провадженні».
Таким чітким визначенням предмета прокурорського нагляду у досудовому провадженні охоплюватиметься як коло під наглядових суб'єктів, так і порядок їх діяльності, закріплений законом. Інакше кажучи, предметом нагляду має бути тільки додержання законів органами досудового провадження при проведенні ними слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, направлених на виявлення, розкриття і розслідування кримінальних правопорушень. Самі ці органи та інші учасники процесу є суб'єктами, а не об'єктами (предметом) прокурорського нагляду. 
Важливими елементами предмета нагляду є процесуальні слідчі дії та процесуальні слідчі рішення. Звичайно, основною їх частиною є слідчі дії та слідчі рішення, які виконуються й приймаються слідчим. У ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії визначаються як такі, що спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Це визначення є неповним. Більш точним було б таке формулювання: «Слідчі дії – це процесуальні дії слідчого, прокурора, здійснювані ними на стадії досудового розслідування і скеровані на виявлення, збирання, перевірку, оцінку відомостей (інформації), що стосуються матеріалів досудового розслідування та отримані із джерел і в порядку, визначених законом, з метою використання їх як доказів». Заслуговує на увагу позиція А. Дубинського про необхідність наведення вичерпного переліку слідчих дій в КПК України [4, с. 89].
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про прокуратуру» повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів у досудовому провадженні визначаються кримінальним процесуальним законодавством. Це означає, що основним законодавчим актом, що регламентує даний вид прокурорської діяльності, є Кримінальний процесуальний кодекс України. Виконання завдань, пов'язаних зі своєчасним виявленням і усуненням порушень закону, неможливе без владнорозпорядчих повноважень. З урахуванням саме цих обставин законодавець наділив ними прокурора (ст. 36 нового КПК України) [5]. Наглядові повноваження прокурора поширюються не тільки на слідчих, керівників органів досудового розслідування, а й на підозрюваних, захисників, потерпілих та інших суб'єктів досудового провадження. Виняток становить лише слідчий суддя, який підкорюється тільки Конституції і законам України, а відтак, не може бути об'єктом прокурорського нагляду.
Отже, враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що предметом прокурорського нагляду у кримінальному провадженні є додержання законів органами досудового розслідування та іншими фізичними і юридичними особами, задіяними в досудовому провадженні. Цим визначенням предмета нагляду охоплюватиметься як коло під наглядових суб'єктів, так і порядок їх діяльності, закріплений законом. До завдань нагляду слід віднести: попередження, припинення, своєчасне виявлення будь-яких порушень закону, допущених учасниками провадження, та вжиття заходів, спрямованих на повне поновлення порушених прав і притягнення до встановленої законом відповідальності; забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розслідування справи.
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України: чинне законодавство станом на 10 жовтня 2011 року: (відповідає офіц. текстові). – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 96 с.
2. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України від 31.12.1991. – 1991 р., № 53, ст. 793.
3. Кобзарев Ф.М. Правовой статус российской прокуратуры и проблемы его развития / Ф.М. Кобзарев. – М.: ИПК РК Генпрокуратуры РФ, 2002. – 22 с.
4. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы / А.Я. Дубинский. – К.: Наукова думка, 1984. – 139 с. 
5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року №4651VI // Голос України. – 2012. – №№90–91 (5340–5341). – 19 травня. – С. 9-49. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція