... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №1
Глибокі соціально-економічні і політичні перетворення, що відбуваються в нашій країні торкнулися і сфери вищої юридичної освіти, системи надання безоплатної правової допомоги. Це призвело до посилення уваги науковців щодо діяльності юридичних клінік.
З метою підготовки висококваліфікованих фахівців з права та надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення в Україні з 1995 року запроваджена юридична клінічна освіта, яка сприяє оволодінню майбутніми фахівцями – юристами практичними навичками та вміннями [1, с. 9].
Дійсно, функціонування юридичних клінік при вищих навчальних закладах юридичного спрямування, цілком виправдовує себе, оскільки з одного боку до них за безоплатною правовою допомогою звертається значна кількість малозабезпечених осіб, а з іншого випускники юридичних клінік, закінчивши навчання у вищому навчальному закладі, набувають певний досвід професійної практичної діяльності, що дозволяє їм бути конкурентно спроможними на ринку праці.
У цьому контексті, на нашу думку, є доцільним з'ясування змісту понять “юридична клініка” та “юридична клінічна освіта”.
Взагалі, термін “юридична клініка” походить від англійського “law clinic”. Крім того, англійське “clinic” має суттєво відмінне від українського «клініка» лексичне значення і далеко не завжди ототожнюється із власне медичним закладом [2, с. 16].
Більшість дослідників визначають “юридичну клініку” як формування у вигляді навчально-практичного центру, який створюється і функціонує на базі вищого навчального закладу (ІІІ та ІV рівня акредитації, що здійснює підготовку спеціалістів за напрямами “Правознавство”, “Право”, “Правоохоронна діяльність”), за ініціативою ВНЗ чи громадської організації у спільній діяльності з ВНЗ [2, с. 10]. 
На думку А. Галая, юридична клініка – це особливий механізм сприяння якості юридичної освіти, що проявляється у створенні для студентів можливості під час навчання практикуватись в юридичній професії, виконуючи аналітичну та безпосередньо правозахисну роботу [3, с. 4].
Інші автори розглядають юридичну клініку як форму практичного навчання, що передбачає поєднання процесу практичної підготовки студентів і надання безкоштовної правової допомоги певним категоріям населення [2].
В Україні юридичні клініки запровадженні відповідно до Наказу міністерства освіти і науки України “Про затвердження Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України” від 03.08.2006 року № 592. У Положенні зазначається, що юридична клініка є структурним підрозділом вищого навчального закладу ІІІ-IV рівнів акредитації, що здійснює підготовку фахівців за напрямом “Право”, і створюється як база для практичного навчання та проведення навчальної практики студентів старших курсів [4].
Отже, на нашу думку, юридична клініка – це структурний підрозділ вищого навчального закладу, що здійснює практичну підготовку студентів, шляхом залучення їх до професійної юридичної практичної діяльності.
У контексті аналізу поняття “юридична клініка”, вважаємо за доцільне розглянути також і поняття “публічного інтересу”. Публічний інтерес, не може розглядатись, лише як державний інтерес. Публічний інтерес є загально соціальним, що відображає в концентрованій формі весь спектр інтересів в суспільстві. До публічних інтересів відповідно до Конституції України слід віднести інтереси держави, інтерес прав людини, інтереси суспільства. Суспільні інтереси відображають базові потреби людей і зумовлюються необхідністю розвитку суспільства [5, с.138]. 
Одним із основних публічних суспільних інтересів, які визнаються, захищаються та реалізуються в розвинутих державах, є можливість отримати правову допомогу. В якості публічних інтересів можуть визнаватися не лише потреби суспільства загалом, а й інтереси великих соціальних груп. Наприклад, соціально незахищені верстви населення, а саме: ветерани, учасники бойових дій, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліди, багатодітні та малозабезпечені сім'ї та ін (оскільки законодавчо не визначений перелік соціально незахищених верств населення, це може стати предметом майбутніх наукових досліджень). Вважаємо, що оскільки до юридичних клінік за правовою допомогою звертаються вищезазначені і інші верстви населення, їх діяльність набуває ознак публічності. Тому, розглядаючи поняття "юридичної клініки", зазначимо, що це організаційна структура вищого навчального закладу, діяльність якої поширюється на значну частину суспільства, і через це має загальнозначущий, загальносуспільний характер.
Виходячи з викладеного, вважаємо, що завданнями юридичної клініки вищого навчального закладу є насамперед: формування у студентів практичних навичок та вмінь здійснення професійної діяльності, впровадження у навчальний процес нових форм і методів практичного навчання студентів, підвищення рівня правової освіти та культури, а також надання безоплатної правової допомоги особа.
Реалізація вищезазначених завдань юридичної клініки потребує відповідної системи навчальних компонентів. З цього приводу, А. Галай зазначає, що навчальні компоненти юридичної клінічної освіти – це система форм і методів діяльності юридичної клініки, що пов'язані з загальними завданнями вищої юридичної освіти в частині підготовки фахівця-юриста й упроваджені у звичну практику навчального процесу вищого навчального закладу. У широкому змісті всі прояви діяльності юридичної клініки вищого навчального закладу є навчальними елементами, адже ї здійснюють студенти під час навчання для досягнення мети навчання [3, с. 5].
Відносно поняття та сутності “юридичної клінічної освіти” існують наступні погляди науковців. 
Юридична клінічна освіта – це нова форма практичного навчання студентів правників, що має на меті формування у них професійних навичок юриста та передбачає надання безоплатної правової допомоги представникам окремих категорій населення, які не можуть самостійно вирішити проблеми правового характери [6, с. 9].
На думку Н. Сухицької, юридична клінічна освіта виникла як результат переосмислення досконалості методик юридичної освіти [2, с. 17]. 
А. Артемова вважає, що юридична клінічна освіта забезпечує можливість практичного застосування студентами своїх знань та сприяє вирішенню питання загальнодержавного значення – допомоги соціально незахищеним верствам населення, правової освіти населення [7, с.147].
У цілому погоджуємось з вище наведеними думками, але разом з тим вважаємо, що сутність юридичної клінічної освіти полягає у посиленні практичної підготовки студентів, шляхом залучення їх до практичної юридичної діяльності та надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення [8, с. 528].
Таким чином, підсумовуючи вище зазначене, вважаємо, що юридична клінічна освіта – це невід’ємна складова вищої юридичної освіти, що використовується при підготовці фахівців за напрямами “Правознавство”, “Право”, “Правоохоронна діяльність”, яка має відповідну систему, структуру, мету, завдання та принципи.
 
Список використаних джерел:
1. Савчин М.В. Основи юридичної клінічної практики: Навчально-методичний посібник / М.В. Савчин, М.В. Менджул, В.В. Навроцький – Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2007. – 180 с.
2. Сухицька Н.В. Юридична клініка. Курс лекцій [Текст]: навч. Посіб. Для студентів вищих навч. закл. / Н.В.Сухицька. – К.: Університет «Україна», 2008. – 424 с.
3. Галай А.О. Основні навчальні компоненти юридичної клінічної освіти: шляхи впровадження клінічного спецкурсу та практики студентів у навчальній процес вищих навчальних закладів в Україні. Навчальний посібник / А.О. Галай. – К.: КНТ, 2009. – 96 с. 
4. Про затвердження Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України : Наказ Міністерства освіти та науки України від 03.08.2006 р. // Офіційний вісник України – 2006 р. – №32. – С. 680.
5. Андрушко І.П. Категорія “публічний інтерес” в конституційному праві: поняття та зміст / І.П. Андрушко// Часопис Київського університету права. – 2011. – №4. – С. 137-141.
6. Єлов В.А. Юридична клініка: Навч. Посібник. В.А. Єлов, С.І. Молібог, Д.Г. Павленко. – К.: “Школяр”, 2004. – 315 с.
7. Артемова А.Г. Проблема совершенствования общего и профессионального становления личности студентов юридических вузов / А.Г. Артемова // Актуальные проблемы совершенствования работы с кадрами правоохранительных органов. – М.: Право, 2004. – С.143-150.
8. Савелова Ю.М. Роль та значення юридичної клінічної освіти на шляху до євроінтеграції / Ю.М. Савелова // Право і держава в умовах глобалізації та регіоналізації: Матеріали науково-практичної конференції, 14 жовтня 2011 року / Державна податкова служба України, Національний університет ДПС України, 2011. – 338 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція