... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №5
Допит є слідчою дією, спрямованою на отримання доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні [1, с. 118-119]. З криміналістичної точки зору важливо підкреслити, що допит одночасно є засобом збирання, фіксації і перевірки не тільки доказової, але й орієнтуючої інформації, яку слідчий отримує від допитуваної особи за допомогою вербальних і невербальних засобів комунікації. Важливу роль невербальна інформація відіграє вже на попередній стадії допиту, в процесі вивчення слідчим даних щодо кримінального провадження, відомостей щодо особи допитуваного, особи потерпілого, ін. В рамках цього попереднього вивчення зовнішніх і внутрішніх складових допитуваного, в тому числі завдяки постійному аналізу його емоційного стану слідчий отримує відомості не тільки про зовнішній, уявний образ допитуваного, а й про його справжній, внутрішній світ, який не завжди легко розпізнати навіть професійному верифікатору [2].
У залежності від кримінального провадження відомості про ознаки, властивості і стани допитуваного, отримані слідчим у ході детального аналізу його вербальної і невербальної поведінки на попередній стадії допиту, сприяють миттєвому орієнтуванню слідчого в ситуації і вибору їм оптимальної лінії власної поведінки для досягнення загальної мети допиту.
Варто використовувати такі методи пізнання на попередній стадії допиту [3], як: спостереження (відкрите, приховане); розмова (з різними суб’єктами, зі зміною обстановки); експеримент (щодо події злочину; інших обставин, що не мають відношення до злочину). 
Застосування цих методів пізнання сприяє діагностиці інформаційного стану допитуваного, полегшує встановлення подальшого контакту з ним, допомагає виявити його справжнє відношення до шуканої інформації, створює передумови для ранньої діагностики різних рівнів протидії у встановленні істини, сприяє точності керуючого впливу слідчого на психіку і поведінку допитуваного. Але не варто розраховувати на те, що внутрішній стан допитуваного легко розпізнати і тим більше просто дослідити. Отримані дані на попередній стадії допиту, обумовлюються наступними факторами: здатністю слідчого до планомірного і цілеспрямованого вивчення особистості допитуваного до початку проведення допиту на стадії підготовки для збору, фіксації і дослідження відомостей про нього; здатністю слідчого до оцінки та використання вже наявної і встановленої на попередній стадії допиту інформації про особу допитуваного; здатністю слідчого до своєчасної організації власної поведінки та її зовнішньої форми.
Вивчення літератури та аналіз слідчої практики дозволяють зробити висновок що нерідко конфліктна ситуація на попередній стадії допиту, супутня процесу розслідування, обумовлена негативними причинами суто суб'єктивного характеру, що детермінують якість та зміст міжособистісних відносин слідчого і допитуваного [4]. З цього випливає рекомендація з приводу постійної уваги і контролю слідчого до проявів власної поведінки.
Варто розробити стратегічний алгоритм поведінки слідчого, дотримання якого може забезпечити встановлення психологічного контакту на будь-якій стадії допиту. Але занадто різноманітний, індивідуальний і ситуативний комплекс психологічних умов, причин і впливів, центрів їх перетину, і вимагає проведення комплексу досліджень, щоб звести їх в універсальний алгоритм. Але більш конструктивним видається володіння слідчим цілим арсеналом психологічних методів, прийомів і правил та саме на їх основі оцінити ситуацію, що складається на попередній стадії допиту і обирати з них потрібні та ефективні для даної стадії допиту.
На попередній стадії допиту повинна передувати досить тривала бесіда слідчого з допитуваним на різні теми, тактичною метою якої і є встановлення нормальної звичайної поведінки, особливостей вербальної комунікації, емоційних проявів при розмовах на буденні теми, що не стосуються безпосередньо предмета допиту. Можна також проекспериментувати і провести спеціальний попередній допит, завданням якого є не встановлення відомостей, що стосуються події злочину, а з'ясування даних, що характеризують особу допитуваного, зокрема звичних варіантів його вербальної і невербальної комунікації. Тривалість і тематика таких бесід визначаються суто індивідуально і можуть залежати від багатьох факторів: ступеня інтелектуального розвитку допитуваного; ступеня інтелектуального розвитку слідчого; ступеня емоційного стану допитуваного; ступеня емоційного стану слідчого; дослідження слідчим особистості допитуваного; психологічного контакту між слідчим і допитуваним; процесуального становища допитуваного до предмета допиту; інше.
Отже, відомості про властивості і стани допитуваного, отримані слідчим на попередній стадії допиту сприяють миттєвому орієнтуванню слідчого в ситуації і вибору їм оптимальної лінії власної поведінки на наступних стадіях допиту для досягнення загальної мети допиту і вирішення окремих завдань на попередній стадії допиту.
 
Список використаних джерел:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х.: Одіссей, 2012. – 360 с.
2. Экман П. Психология эмоций [Emotions Revealed: Recognizing Faces and Feelings to Improve Communication and Emotional Life] / пер. с англ. В. Кузин. – СПб.: Питер, 2010. – 336 с. 
3. Справочник следователя / Авт.-сост. У.А. Усманов. – М.: ПРИОР, 2000. – 256 с.
4. Кертес И. Тактика и психологические основы допроса / И. Кертес. – М.: Юрид. лит., 1965. – 168 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
August
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція