... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №2
Глосарій ВМО визначає, що під здійсненням митних формальностей мається на увазі виконання всіх передбачених законодавством вимог по відношенню до порядку імпорту та експорту товарів та багажу, а також по відношенню до порядку заходу в порт і виходу в плавання суднами, які підлягають митному контролю [6, с. 53]. З огляду на це, закономірним є віднесення до митних формальностей саме митного контролю, який являю собою сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Дане визначення, закріплене в п. 24 ст. 4 Митного кодексу України відповідає поняттю митного контролю, визначеному у Главі 6 Генерального додатку до Кіотської конвенції, де митний контроль розглядається як заходи, що застосовуються митними органами для забезпечення дотримання митного законодавства [2].
Митний контроль товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, передбачає безпосереднє здійснення заходів, спрямованих на перевірку відповідності реальної кількості товарів зазначеній у товаросупровідних документах, задекларованої митної вартості – реальній митній вартості, й інші контрольні дії, виконання яких за загальним правилом є умовою пропуску товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон держави.
В основному кодифікованому акті в галузі митної справи визначення митного контролю наведено у вузькому розумінні, якому відповідають певні форми, методи, функції та мета його здійснення. Тому доцільно, на наш погляд, нормативно закріпити це положення й сформулювати поняття митного контролю так: митний контроль – це сукупність перевірочних заходів, здійснюваних митними органами в межах своєї компетенції на засадах вибірковості, з метою забезпечення дотримання норм нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Отже, заходи організаційного й матеріально-технічного характеру, спрямовані на забезпечення законності й дисципліни учасників митних правовідносин виносяться за рамки вузьконормативного визначення митного контролю як діяльності, виконуваної безпосередньо в пунктах пропуску через митний кордон або в інших нормативно визначених місцях. Ми беремо до уваги й те, що унормуванню підлягає принцип вибірковості митного контролю, реалізація якого дасть можливість «...поступово перейти до здійснення контрольних операцій на рівні практики роботи органів ... митного контролю Європейського Союзу».
Окремо варто зауважити, що недостатнє правове регулювання відносин у сфері митної справи, особливо щодо регламентації здійснення митного контролю, може створити досить складну соціально-політичну і економічну ситуацію в державі [3, с. 89]. Так, просто необхідним є запровадження системності у правовій регламентації митного контролю. Для цього, зокрема, необхідно, аби усі поточні правові регламенти (технологічні схеми, інструкції, положення тощо), які визначають організацію та проведення митного контролю, цілком відповідали законодавчим актам як базовим регуляторам діяльності кожного контролюючого митного органу.
Незважаючи на вже існуючі досягнення в сфері здійснення митного контролю, цілком очевидною залишається необхідність подальшого розвитку митного контролю в Україні у напряму гармонізації та уніфікації з прийнятими у світі нормами і практикою. Митне законодавство України активно сприймає і застосовує світовий митно-правовий досвід, а міжнародне співробітництво позитивно впливає на зміст і функціонування українського митного законодавства. Даний процес проявляється і впливає на розвиток та вдосконалення здійснення митних формальностей в цілому. 
Аналізуючи практику діяльності митних органів, які здійснюють адміністративно-юрисдикційну діяльність у сфері митної справи, доходимо висновку, що пропозиції, які виробляються в процесі аналізу результатів митного контролю, істотно впливають на якість правових норм, сприяють усуненню прогалин у законодавстві та удосконаленню механізму правового регулювання в галузі митної справи загалом [4, с. 60].
На жаль, на сьогодні процедури здійснення митного контролю є найменш унормованою частиною механізму здійснення митних формальностей. У митному законодавстві та митній практиці процедурам здійснення митного контролю не приділяється належна увага, безпідставно вважається, що їх чітке визначення та закріплення у правових приписах не має суттєвого значення. Це зумовлено відсутністю належних теоретичних напрацювань та нормативно-визначених загальних процедур митного контролю та їх виділення. Такий підхід слід вважати хибним. Ретельна регламентація процедур митного контролю має не менш істотне значення, ніж будь-які інші процедури, хоча й вони здебільшого належним чином не регламентовані у відповідних правових актах.
Однак, незважаючи на набуття чинності з 1 червня 2012 року Митним кодексом України, ситуація в галузі митного контролю та митного оформлення залишається непростою [1]. Кількість нормативно-правових актів, що регулюють митну справу, не свідчить на користь якості регулювання правовідносин, що виникають у цій сфері. Недосконалість системи митного законодавства позначається на всій системі національного законодавства та розвитку митного права.
За результатами аналізу законодавчої, нормативно-правової бази України з питання регулювання та контролю зовнішньоторговельних операцій та практики роботи митних і податкових органів визначено, що сьогодні в відсутня одна із основних складових контролю – система ефективного та результативного контролю за зовнішньоекономічними товарами після їх випуску в вільний обіг [5, с. 138]. Як наслідок, митні органи зосереджені на безпосередній роботі з вантажем поки він перебуває під митним контролем, що потребує значно більших зусиль та ресурсів і є менш ефективним, ніж система управління ризиками та пост-аудит. Навіть після впровадження цих елементів, очікуваних результатів так і не було досягнуто. Для вирішення цієї проблеми необхідно внести зміни до розділів «Загальні положення» та «Митний контроль» Митного кодексу України , які полягають у розкритті основних положень щодо здійснення митного контролю на основі методів аудиту, закріпленні поняття «митно-податковий аудит» та конкретизації методів та прийомів його здійснення. Ми пропонуємо розмежувати поняття «митний контроль» та «митний контроль на основі методів аудиту» та ввести новий термін «митно-податковий аудит», під яким слід розуміти сукупність заходів, що проводиться за результатами аналізу ризиків в межах державного фінансового контролю та спрямовані на підтвердження достовірності інформації задекларованої суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності шляхом перевірки облікової документації та комерційної інформації після митного оформлення.
 
Список використаних джерел:
1. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45, № 46-47, № 48. – ст. 552.
2. Кіотська конвенція від 18.05.1973 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_643
3. Корнєва Т.В. Митний контроль / Т.В. Корнєва, В.П. Нагребельний // Юридична енциклопедія. Т.3. – К., 2001. – С. 635.
4. Корнєва Т.В. Правове регулювання митного контролю в Україні / Т.В. Корнєва // Митна справа. – 2002. – №5. – С. 59-65.
5. Мазур А.В. Загальні засади митного контролю: поняття, класифікація, форми / А.В.Мазур // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 46. – С. 136-140.
6. Спрощення процедур торгівлі: англо-російський глосарій термінів (2-ге видання) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unece.org/tradewelcome/publications.html 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція