... Коментарі вільні, але факти священні (Ч. Скотт) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №1
Актуальність даної теми обумовлена потребою наукового аналізу процесів подальшої розбудови незалежної Української держави, творення української політичної нації. Конституції Радянської України є повчальним прикладом розвитку вітчизняного конституціоналізму, без вивчення яких неможливо повною мірою зрозуміти проблеми і перспективи сучасного етапу розвитку держави. Конституційний процес в Україні не завершено, а це зумовлює актуальність нашого дослідження. Розв’язання відповідних теоретичних питань об’єктивно сприятиме вдосконаленню механізму втілення конституційних норм у життя. Окремі аспекти обраної теми знайшли висвітлення у працях О.М. Купчишина, Н.Т. Туняна, Л.І. Летнянчина, В.А.Масленникова, Г.С. Гурвича, А.Г. Слюсаренка, М.В. Томенка, А.П. Таранова, А.П.Малицкого.
Метою дослідження є охарактеризувати особливості радянських конституцій, простежити закономірності їх еволюцій. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішивши ряд завдань: проаналізувати утворення і характерні риси Конституції Радянської України; визначити суть і значимість цих Конституцій; проаналізувати, узагальнити і порівняти тексти Конституцій Радянської України.
Основна частина. Відповідно до постанов ІІІ з’їзду КП(б)У проект першої конституції Української РСР був схвалений ЦК Компартії України. В основу Конституції УРСР від 14 березня 1919 року було покладено Конституцію РРФСР 1918 року. 
У цьому Основному Законі відкрито проголошувався класовий характер надання прав і свобод, а також закріплювався політичний режим диктатури пролетаріату [14, с. 12-14]. Текст Конституції написано українською мовою і він значно відрізнявся за обсягом. За цією Конституцією Українська Соціалістична Радянська Республіка є організація диктатури пролетаріату. Влада працюючих мас на території Української Соціалістичної Радянської Республіки здійснюється через Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів та інші органи влади по означенню Рад [4, c. 279]. Значення першої радянської Конституції полягає у тому, що вона створила юридичне підґрунтя для подальшого державо- та законотворення в УСРР, особливо для кодифікації права у 1922-1927 pp. Звичайно, в тексті першої радянської Конституції України ми не помітимо розподіл влади. Органів радянської влади як у центрі, так і на місцях дедалі більше контролювалися більшовиками [9, с. 314].
У травні 1929р. ХІ Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив нову Конституцію УРСР, в основу якої було покладено Конституцію СРСР 1919 р. та Конституцію РРФСР. Статті Конституції УРСР мали декларативний характер і не були нормами прямої дії. Конституція 1929 року, як і перша Конституція УСРР, законодавча закріпила принципи диктатури пролетаріату і республіку Рад як державну форму цієї диктатури. Конституція УСРР 1929 року встановила право самостійно, приймати свою власну Конституцію; право на територіальне верховенство;право на створення своїх власних органів державної влади і органів державного управління; право прийому до громадянства Української СРР; право ВУЦВК на здійснення законодавчої ініціативи у найвищих органах Союзу РСР.
Конституція Української РСР 1929 р. залишила в силі всі ті гарантії свободи трудящих, які були встановлені Конституцією УРСР 1919 р. Вона закріпила рівноправність громадян незалежно від їхньої расової і національної ознаки. Конституція гарантувала всім національностям , які проживали на території України , можливість користуватися своєю рідною мовою [3, c. 246].
На думку П.П. Захарченка Конституція Української РСР 1929 року мала й сумні наслідки такі як : надання великої влади місцевим органам призвело до перекручувань державної політики, а це виявилось в бездушне адміністрування (виселення і знищення найбільш працездатної частини селянства і інтелігенції), установилась нова періодичність скликання з’їздів Рад чергові Всеукраїнські з’їзди Рад скликалися ВУЦВК один раз на два роки .
  Конституція дала поштовх до занепаду сільськогосподарського виробництва в Україні, що призвело до голодомору 1932-1933рр.(всі кошти направлялись тільки на індустріалізацію, безжально вилучалось із сільськогосподарського виробництва). Ця Конституція закріпила диктатуру пролетаріату, що в подальшому зробило неможливим розвиток приватної власності і відкинуло Україну від магістралі Світового розвитку [3, c. 243].
 На початку червня 1936р. відбувся пленум ЦК ВКП(б), який схвалив проект нової Конституції, а Надзвичайний VІІІ Всесоюзний з’їзд Рад 5 грудня 1936р. затвердів і ввів її в дію. Конституцією УРСР 1937 року було побудовано у повній відповідності з Конституцією СРСР 1936 року, більшість їх положень носила демагогічний характер [1, c. 313].
За словами А.Г. Слюсаренка Конституція УРСР в центрі уваги ставить питання суспільного устрою, тобто питання економічної і політичної основи, а також класової структури нашого суспільства, бо вони визначають природу державної влади [11, c. 129].
Як стверджував Б.Й. Кульчицький особливість Конституції полягала в тому, що в неї вперше було введено положення про комуністичну партію як керівну установу всіх громадських і державних організацій. Найвищим органом державної влади УРСР ставала Верховна Рада. Президія – колегіальний , постійно діючий орган. Раднарком УРСР- вищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади. Органами державної влади в областях, округах, районах, містах, селищах, станицях і селах УРСР є Ради депутатів трудящих [3, c. 283]. 
Громадянам УРСР гарантується законом: а) свобода слова, б) свобода друку, в) свобода зборів і мітингів, г) свобода вуличних походів і демонстрацій.
Конституція Української РСР 1937 року побудована на основі Конституції СРСР 1936 року і в цілковитій відповідності до неї. Нова Конституція Української РСР сприяла впровадженню у життя основних положень марксистко-ленінської теорії про принцип організації і розвитку першого в світі радянського соціалістичного суспільного і державного устрою. Конституція 1937р. ввела нову виборчу систему, засновану на загальному виборчому праві. Багатоступеневі вибори замінювалися прямими, відкрите голосування – таємним [10, c. 151].
Четверту Конституцію УРСР прийнято 20 квітня 1978 року позачерговою сесією Верховної Ради республіки. Її текст розробила відповідно до Конституції СРСР 1977 року, яка відобразила новий стан розвитку Радянської держави – побудову в СРСР розвинутого соціалістичного суспільства. Важливим органом влади республіки була Президія Верховної Ради УРСР. За Конституцією УРСР 1978 року Президія Верховної Ради УРСР “є підзвітним Верховній Раді Української PCP органом”, який забезпечував організацію роботи вищого органу влади республіки [1, c. 373]. Конституція розширювала компетенцію органів Союзу, унеможливлювала здійснення державного суверенітету України. Рада Міністрів УРСР- виконувала роль уряду [4, c. 290]. Основні принципи процесуального права були закріплені Конституцією УРСР 1978 р. Це, зокрема: здійснення правосуддя тільки судом, на засадах рівності всіх громадян перед законом; участь у суді першої інстанції народних засідателів; колегіальність розгляду цивільних і кримінальних справ у всіх судах; гласність судового розгляду; право обвинуваченого на захист тощо [2 , c. 442]. Вперше було внесено статті, за якими Компартія СРСР визначалась керівною і спрямовуючою силою суспільства, ядром її політичної системи.
Вище викладене, дає підстави зробити наступні висновки: по-перше усі чотири Конституції Радянської України були документами політичними і розроблялися спершу в ідеологічних відділах ЦК КПРС. Враховуючи це, а також статус квазі-держави, якою була Україна, дані конституційні акти з великим застереженням можна віднести до групи основних законів держави. По-друге радянські правознавці виділяли особливу юридичну категорію – «Радянська Конституція» – як принципово нову для конституційного права. Тому аналіз конституцій Радянської України, дав змогу простежити основні тенденції розвитку конституційного права в Україні, зрозуміти реальний стан становлення конституціоналізму в нашій державі. По-третє з історичної точки зору, порівняння конституцій радянського періоду надав можливість простежити зміни в політичному, ідеологічному сприйнятті державно-правових інститутів пануючої комуністичної партії, зрозуміти процес розвитку «соціалістичного будівництва» в нашій державі.
 
Список використаних джерел:
1. Музиченко П.П. Історія держави і права України: навч. посіб. / П.П. Музиченко. – 4-те вид., стер.– К.: Знання, 2003. – 429 с. 
2. Історія держави і права України: підручник / [А.С. Чайковський (кер. авт. кол.), В.І.Батрименко, Л.О. Зайцев, О.Л. Копиленко та ін.; За ред. А.С. Чайковського]. – К: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
3. Захарченко П.П. Історія держави і права України: підручник / П.П. Захарченко. – К.:“Атіка”,2004.-368 с.
4. Тацій В.Я. Історія держави і права України: підручник / В.Я. Тацій. – II том. – К.: Ін юре, 2003. – 240 с.
5. Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1929р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://static.rada.gov.ua 
6. Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1937 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://static.rada.gov.ua 
7. Конституція України: затверджено Законом України від 20.04.1978 року [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=888-09;
8. Летнянчин Л.І. Еволюція конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні / Л.І. Летнянчин // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Вип. 11: Зб. наук. пр.. – Х.: Право, 2006. – С. 194-207.
9. Іванов В.М. Історія держави і права України: підручник / В.М. Іванов. – К.: МАУП, 2007. – 552 с.
10. Кульчицький В.С. Історія держави і права України. Академічний курс. підручник / В.С.Кульчицький, Б.Й. Тищик. Львів: Ін юре, 2007. – 289 с.
11. Слюсаренко А.Г. Історія Української Конституції України / А.Г. Слюсаренко, М.В.Томенко. – К., 1993. – 187 с. 
 

 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція