...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №2
На нашу думку, тему даного характеру в правовій науковій літературі розкрито частково. Аспекти даної проблеми досліджували В.Б. Авер’янов, Т.О. Коломоєць, О.Л. Соколенко, С.Г.Стеценко. Можливо це пов'язано з тим, що дуже складно точно оцінити взаємодію правової теорії та практики в сучасних умовах розвитку суспільства. Актуальність теми полягає в тому, що нині практика реалізації прав часто не відповідає теорії не тільки з боку громадян, а й з боку органів державної влади та посадових осіб, внаслідок чого постають питання "Як має бути?" і "Як є?". В даній роботі ми намагаємось встановити проблеми співвідношення правової теорії та практики реалізації прав індивідів саме в сфері адміністративного права та процесу. 
На думку колективу авторів книги за загальною редакцією В.Б. Авер’янова "...суспільне призначення адміністративного права в сучасних умовах має визначатися на основі поєднання як регулювання управлінської діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, так і запровадження регламентації демократичних відносин між цими органами й громадянами..." [3, с. 191]. А чи завжди звернення громадян розглядаються уповноваженими особами "на совість"? З власного досвіду ми робимо висновок, що існує відсоток випадків, коли звернення (наприклад скарга) не розглядається належним чином, або не доходить до адресата взагалі. 
Таке відношення вже суперечить демократичним засадам регламентації. Безперечно, "хороші" відносини у сфері управління існують і в даному випадку, але не завжди стосуються громадян. 
Як зазначає О.Л. Соколенко "...пріорітетним адміністративно-правового регулювання має виступати нормативне вираження засад реординації у взаємовідносинах органів державної влади та громадян..." [4, с. 4]. 
Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про адміністративні послуги", одними з принципів, на яких базується державна політика в сфері надання адміністративних послуг є оперативність та своєчасність, а також доступність та зручність для суб’єктів звернень [2]. Теперішнє розташування та час роботи установ, в яких надаються такі послуги не відповідають даним принципам. Теоретично - має відповідати, а практично отримати адміністративні послуги дуже складно, особливо, якщо одне питання стосується декількох установ. В даному випадку, ми не можемо підтвердити, що сприяння органів державної влади громадянам є чітко вираженим.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлені обставини, за яких допускається застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, але ж чи завжди вони застосовуються правомірно з боку державних органів і чи до винних осіб? Часто все зводиться до скорочення процедури. Теоретично, при особистому огляді працівник міліції повинен скласти протокол з дотриманням встановленої процедури та залученням понятих, але часто через зловживання незнанням закону громадянами, він може дістати для себе від цього вигоду без негативних наслідків. Коли працівник ДАІ зупиняє транспортний засіб для того, щоб зробити попередження за перевищення швидкості на 20 км/год, то часто водії зустрічаються не лише з "попередженням", а й вже з зовсім іншими претензіями, що впливають на людину психологічно. Далі розмова може зайти за особистий огляд, що ще більше тисне на психіку людини і може штовхати до пропозиції хабара. Звичайно, коли людині немає чого приховувати, то їй і немає чого боятись, але коли людина знайома з законом, то може попередити випадки "появи" в неї тих предметів, яких насправді бути й не мало б. Ми не стверджуємо, що такі обставини є більшістю, але існує відсоток таких випадків, про що відомо з різних джерел, в першу черегу із засобів масової інформації. Коли індивід звертається зі скаргою до відповідної посадової особи, на працівника ДАІ, який затримав його безпідставно - це не гарантує, що вимоги, які вказані в скарзі, будуть задоволені, оскільки на практиці може бути зовсім не так, як теоретично закріплено. 
Відповідно до ч. 3 ст. 260 КУпАП відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, провадиться в порядку, встановленому законом [1, с. 174]. Та далеко не кожен знайомий з цим порядком і боячись ще більших проблем, захищатиме свої права.
Підсумовуючи досліджені аспекти, ми робимо висновок про часткову відповідність практичних дій органів виконавчої влади до закріплених теоретично засад та принципів. Теоретичне праворозуміння значною мірою не ототожнює право та закон, прихильники ж практичного праворозуміння мають підстави ставити між цими явищами знак рівності [5, c.177]. На нашу думку, здійснити жорстке правове регулювання адміністративно-правових відносин не можливо, оскільки управління пов'язане з людською природою, а кожна людина має свій рівень моральності. 
Ми вважаємо, що потрібно звернути увагу на знання закону суспільством, його потрібно раціоналізувати та надати громадянам більше можливостей ознайомлення з законодавством, забезпечити більш широке вивчення правових дисциплін ще під час навчання в школі, тому що знання норм закону є не менш важливим в суспільстві, ніж знання теорем геометрії.
 
Список використаних джерел:
1. Кодекс України про Адміністративні Правопорушення. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 200 с.
2. Про адміністративні послуги: Закон України від 06.09.2012 № 5203-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/5203-17
3. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
4. Соколенко О.Л. Теоретичні засади адміністративно-правового регулювання захисту громадян / О.Л. Соколенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkhnuvs/2012_59_2/59-2/23.pdf
5. Стеценко С. Праворозуміння: співвідношення теорії та юридичної практики / С.Стеценко // Право України. – 2010. – №4. – С. 177.
6. Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К: Конус-Ю, 2008. – 314 с.
7. Перов А.П. Роль особистості в державному управлінні / А.П. Перов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pis/ 2010_3/Perov.pdf 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція