... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №4
Дослідження діяльності фермерського господарства здійснювалося переважно в аграрно-правовому аспекті, минаючи дослідження особливостей правового статусу фермерського господарства як учасника цивільно-правових відносин, зокрема, визначення його організаційно-правової форми.
Теоретичну базу дослідження теми складають праці вітчизняних вчених-юристів, як: В.М.Кравчука, І.М. Кучеренко, В.А. Васильєвої, В.М. Єрмоленка, М.С. Долинської, А.В. Зеліско, В.С. Щербини, В.В. Луця.
Цивільний кодекс України не передбачає організаційно-правової форми фермерського господарства, однак на основі аналізу нормативно-правових актів та наукових праць можна дійти висновку, що фермерське господарство належить до юридичних осіб приватного права.
Вперше на кодифікованому рівні в Україні ст. 83 ЦК визначила види організаційно-правових форм юридичних осіб, встановивши, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ, а також у інших формах, встановлених законом [1]. Зі змісту ст. 83 ЦК не можна зробити висновок, що виділення вищезазначених організаційно-правових форм юридичних осіб стосується юридичних осіб приватного чи публічного права. Але виходячи зі змісту ст. 81 ЦК, яка зазначає, що ЦК встановлює порядок створення та організаційно-правові форми, особливості правового статусу окремих видів юридичних осіб приватного права, можна зробити висновок, що ст. 83 ЦК визначає організаційно-правові форми саме юридичних осіб приватного права [2]. Згідно ч. 2 ст. 83 ЦК товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Н.С. Кузнєцова зазначає, що товариство – це організація, що має корпоративний устрій та управляється учасниками [3]. Виділення такої ознаки, як корпоративний устрій, дає підставу для висновку, що навіть у тому випадку, коли товариство створюється однією особою, що допускається ст. 83 ЦК, воно може фактично без зміну своєї організаційно-правової форми збільшувати кількість учасників (членів, акціонерів). Товариства поділяються на непідприємницькі та підприємницькі, останні згідно ст. 84 ЦК можуть бути створені лише як господарські товариства або виробничі кооперативи. 
Як зазначає І.М. Кучеренко, розробники ЦК мали правильну, тобто таку, що відповідає загальному розвитку системи юридичних осіб в розвинених країнах мету – впорядкування всіх видів підприємницьких юридичних осіб, обмеживши їх лише господарськими товариствами та виробничими кооперативами [2]. Але сьогодні існує значна кількість підприємств, зокрема фермерське господарство, а також об’єднань підприємств, доля яких не була визначена ЦК. Фактично всіх їх, в тому числі фермерське господарство, можна віднести до такої системоутворюючої організаційно-правової форми як товариства, оскільки їх засновники, члени, мають право участі у таких товариствах. 
Можна погодитися з думкою А.В. Зеліско, що фермерські господарства мають ознаки товариства, а саме підприємницького товариства, оскільки створюються шляхом об’єднання осіб та/або майна з метою отримання прибутку [4]. Однак оскільки ЦК обмежує класифікацію підприємницьких товариств тільки господарськими товариствами та виробничими кооперативами, то на підставі аналізу чинного законодавства вважається доцільним відносити фермерське господарство до юридичних осіб приватного права, створених “у іншій формі, встановленій законом” (ст. 83 ЦК).
Стосовно наявності ознак корпорації у фермерського господарства, то можна визначити наступні ознаки корпорації:
 це союз осіб, тобто відповідним чином організований колектив, воля якого визначається груповими інтересами індивідів, які входять до його складу, і який організаційно та майново діє зовні як єдине ціле від свого власного імені.
 це об'єднання не тільки людей, а й капіталів (у некомерційних корпораціях – внесків). Коло осіб, які надали свої капітали для організації діяльності корпорації, а також розмір їх капіталу (внеску, паю, акцій) може бути суворо визначений в будь-який момент існування корпорації. Зазначені категорії капіталів утворюють її фінансову основу. Капітал, переданий засновниками або учасниками корпорації, може існувати в будь-якій товарній формі. Але як споживча вартість у формі конкретного майна капітал належить на праві власності корпорації загалом. Учасники корпорації залишаються власниками вкладеного капіталу як вартості, а не як майна.
 об'єднання людей для виконання будь-якої соціально корисної діяльності.
 колективне утворення, організація стає корпорацією, якщо вона набуває статусу юридичної особи. Про це свідчить факт її реєстрації в державному органі.
Як зазначає В.В. Луць, до юридичних осіб корпоративного типу належать усі організаційно-правові види юридичних осіб, які створені з метою отримання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками і в результаті створення яких у засновників виникає особливий вид майнових та особистих прав, який прийнято називати корпоративним правом. Дане тлумачення корпоративного права відносять до широкого розуміння корпорації [5].
В.А. Васильєва наголошує на тому, що якщо до юридичних осіб корпоративного типу відносити всі підприємства, які володіють такими ознаками, як союз осіб, об’єднання капіталів, наявність певної суспільнокорисної мети, то під поняття корпорації підпадатимуть і неприбуткові юридичні особи, а така організаційно-правова форма, як приватне підприємство, навпаки не входитиме до числа юридичних осіб приватного права(корпорацій). Вчена проводить класифікацію юридичних осіб приватного права за характером прав учасників на майно організації та, звертаючись до досвіду Російської Федерації, а саме до положень Господарського кодексу, розмежовує: організації, щодо майна яких засновники володіють речовим правом; організації, щодо яких засновники володіють зобов’язальними правами (корпоративними); організації, щодо яких засновники не мають майнових прав, а набувають статусу члена організації. Тільки ті організаційно-правові види юридичних осіб, які створені з метою отримання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками і в результаті створення яких у засновників виникає особливий вид майнових прав зобов’язального характеру (корпоративні права) можна відносити до корпоративних юридичних осіб [6].
Дискусійність питання стосовно визнання фермерського господарства юридичною особою корпоративного типу можна звести до того, що засновником і єдиним його учасником може бути одна особа, в такому випадку фермерське господарство не підпадатиме під такі ознаки корпорації, як союз осіб та, відповідно, об’єднання капіталів.
За винятком останнього, видається доцільним при розумінні корпорації у широкому значенні, відносити до даної категорії і фермерське господарство. Підтвердженням такого висновку є створення фермерського господарства шляхом об’єднання осіб та/або майна з метою отримання прибутку.
 
Список використаних джерел:
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 40-44. – 356 с.
2. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб: [монографії] / І.М.Кучеренко. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 324 с. 
3. Кузнєцова Н. Концептуальні засади інституту юридичної особи в новому цивільному законодавстві України / Н. Кузнєцова // Матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”. – Львів, 1992. – С.215-216.
4. Зеліско А.В. Правовий статус фермерських господарств як юридичних осіб приватного права / А.В. Зеліско // Право України. – 2010. – №5. – С. 143-147.
5. Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб. / В.В. Луць. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
6. Васильєва В.А. Корпорації як суб’єкти корпоративних відносин / В.А. Васильєва // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, 2010. – 196 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція