... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №2
Актуальність даної теми полягає в тому, що теоретична процедура оскарження заходів забезпечення провадження в адміністративному судочинстві часто стикається з колізіями застосування на практиці, внаслідок чого практика не завжди відповідає теорії застосування оскарження заходів забезпечення провадження в адміністративному судочинстві. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Проблематика розвитку адміністративного судочинства представлена в сучасних дослідженнях. Підготовлено низку дисертаційних досліджень та підручників. Зокрема, це праці В. Стефанюка, А. Руденка, В. Андрійцьо, Т. Коломоєць. Вийшли друком декілька науково-практичних коментарів Кодексу адміністративного судочинства України [8, с. 453].
Сучасний розвиток адміністративного права дає підстави стверджувати, що виникають практичні проблеми реалізації завдань адміністративного судочинства під час здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Як зазначено у статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності [6, с. 14].
Одночасно нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачено можливість оскарження заходів забезпечення провадження, які застосовуються суб'єктами владних повноважень.
Будь-який із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки, може бути оскаржено заінтересованою особою до органу вищого рівня (посадовій особі вищого рівня) щодо органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання [3, с. 185].
До адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Виходячи із того, що рішення, дії чи бездіяльність віднесено лише до правових форм діяльності публічної влади, то оскарженню підлягають лише правові форми. Відомчі нормативно-правові акти не передбачають обов'язок суб'єкта владних повноважень ознайомити доставленого з його правами під час затримання. Права особі роз'яснюють лише в порядку статті 268 КУпАП під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Під час з'ясування обставин затримання особи суддя має витребувати як докази книгу обліку осіб, яких доставлено дочергової частини; книгу прийому-здачі чергування (в разі необхідності); оригінал та копію протоколу про адміністративне затримання; зошит для записів чергових; тактико-технічний паспорт чергової частини.
Тому адміністративний суд у разі розгляду справи про порушення прав особи під час здійснення адміністративного затримання може визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними. Наслідком такого рішення можуть бути подальші вимоги про стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконними діями. Крім того, Кримінальний кодекс України передбачає і більш тяжкі наслідки щодо незаконного затримання особи [1, с. 37].
Стаття 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) регламентує зміст адміністративного позову. Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання не чинним рішення відповідача суб’єкта владних повноважень, але не передбачає вимагати визнання не чинними дій суб'єкта владних повноважень. Водночас у статті 162 КАСУ вказано, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності. Це потребує відповідної кореляції між статтями 105 та 162 КАСУ. У позові можна вимагати скасування або визнання не чинним рішення; визнання протиправними дій чи бездіяльності [7, с. 76].
У разі задоволення адміністративного позову суд може, відповідно, прийняти постанову про скасування або визнання не чинним рішення; про визнання протиправними дій чи бездіяльності.
Відповідні зміни необхідно внести до статті 105 КАСУ. Пропонуємо частину 3 статті 105 викласти у такій редакції: 
«Стаття 105. Форма і зміст адміністративного позову, ч. 3 Адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання не чинним рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача-суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень».
Отже, оскарження слід розглядати як завершений процес, що складається із певних етапів, які послідовно розвиваються. Оскарження є тривалим процесом, що завершується прийняттям рішення за поданою скаргою й охоплює порядок апеляційного провадження як сукупність дій по безпосередньому розгляду апеляції в апеляційному суді. 
 
Список використаних джерел:
1. Адміністративне судочинство в Україні / [упоряд. В. Сергійович Стефанюк, В.В. Сунцов]. – Х.: Консум, 2002. – Кн. 1: Адміністративний процесуальний кодекс України (проект). – 176 с.
2. Руденко А. Адміністративне судочинство: становлення та здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Артем Валерійович Руденко; Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Х., 2006. – 20 с.
3. Андрійцьо В.Д. Адміністративне судочинство України: підруч.: у 2 т. / В.Д. Андрійцьо, П.А. Трачук. – Ужгород: Гражда, 2009. – 367 с.
4. Коломоєць Т.О. Адміністративне судочинство: підруч. / [Т.О. Коломоєць, Ю.В.Пирожкова, О.О. Газенко та ін.]; заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К.; Запоріжжя: Істина, 2009. – 344 с.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. –  1984. –  18 грудня. - № 51. -С. 1122.
6. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – 9 вересня. – №35 (35-36, 37). – С. 1358, ст. 446.
7. Весельська Т.Ф.: Наукові записки НаУКМА.– 2010.– Т.113: Юридичні науки.– С.75-76.
8. Армаш Н.О. Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар / [Н.О. Армаш, О.М. Бандурка, А.В. Басов та ін.]; заг. ред. А.Т. Комзюк. – К.: Прецедент, 2009. – 823 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція