... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №4
Законодавство відіграє значну роль у запобіганні і захисті від недобросовісної конкуренції. Воно спрямоване на забезпечення свободи і функціонування конкурентного процесу. Основним джерелом правового регулювання недопущення та припинення недобросовісної конкуренції в Україні є Закон “Про захист від недобросовісної конкуренції”. Законодавство про захист від недобросовісної конкуренції базується на конституційній забороні недобросовісної конкуренції і конституційному обов'язку держави захищати конкуренцію у підприємницькій діяльності. 
Теоретичну базу дослідження теми складають праці вітчизняних вчених-юристів, як: А.Г.Бобкової, В.М. Гайворонського, Д.В. Задихайло, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, Н.М.Корчак, С.А. Кузьміної, В.В. Лаптєва, Н.С. Малеїна, В.К. Мамутова, В.С. Мартем’янова, Г.В.Пронської, Н.О. Саніахметової, К.Ю. Тотьєва, В.В. Хахуліна, О.О. Чувпила, В.С. Щербини. Перехiд до ринкових вiдносин потребує побудови нової правової основи господарської дiяльностi. Такою щодо підприємницької діяльності в України є положення ст. 42 Конституції України, яким закріплюється право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом. Безпосереднє регулювання підприємництва здійснюється нормами законодавства України. 
Зокрема, за період з 1991 року до теперішнього часу було прийнято значну кількість законів, серед яких слід відзначити Закон України «Про пiдприємництво» вiд 07.02.91, чинний до 1 січня 2004 р., Закон України «Про господарськi товариства» вiд 10.09.91, Закон України «Про захист економічної конкуренції» вiд 11.01.01, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вiд 14.05.92, Закон України «Про захист вiд недобросовісної конкуренцiї» вiд 07.06.96 та iн. У результаті розвитку процесу законотворчості в Україні було прийнято два фундаментальні кодекси, які регулюють відносини в сфері підприємницької діяльності – Господарський та Цивільний кодекси України. Існуючі форми конкуренції мають великий рушійний потенціал, але конкуренція не є самоналагоджуваним механізмом і потребує державного захисту та регулювання.
У науковій літературі існують різні визначення поняття «недобросовісна конкуренція» та її окремих видів. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності [1]. Так, О.В. Безух пропонує визначати недобросовісну конкуренцію як антиконкурентні дії суб’єктів господарювання чи бездіяльність, пов’язані з порушенням чинного законодавства, торгових правил та звичок, прав на інтелектуальні продукти, вимог добропорядності і справедливості шляхом вчинків, здатних викликати змішування відносно підприємства, продукції або діяльності конкурента, ввести громадськість в оману, дискредитувати конкурента [2, с. 19; 4, с. 3]. І.А. Шуміло розглядає недобросовісну конкуренцію як протиправну діяльність суб’єктів господарювання, що, шляхом введення в оману споживачів чи інших суб’єктів господарювання, спрямована на заміну в межах одного товарного ринку власним товаром чи послугою аналогічних товарів чи послуг конкурента, котрі користуються сталим попитом [2, ст. 20; 4, ст. 10].
Визначення неправомірного використання ділової репутації суб’єкта господарювання як різновиду недобросовісної конкуренції пропонує В.С. Кулішенко, а саме: неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання необхідно розглядати як протиправну поведінку суб’єкта господарювання, що завдає шкоди конкурентним господарським (підприємницьким) відносинам, порушує законодавство про захист від недобросовісної конкуренції, права на вільну, чесну конкуренцію і ділову репутацію шляхом експлуатації ділової репутації іншого суб’єкта господарювання – конкурента, що тягне імовірність змішування споживачами діяльності носія ділової репутації (добросовісного конкурента) і недобросовісного конкурента [3, с. 20; 6, с. 4]. Стосовно закордонної практики, то законодавство США не дає загального визначення недобросовісної конкуренції, проводиться лише перелік дій, які кваліфікуються як недобросовісна конкуренція, при цьому перелік є вичерпним, а також перелік дій, які до таких не відносяться [7, с. 156]. За законодавством України, конкретний перелік дій, які можуть характеризуватися як недобросовісна конкуренція, є невичерпним, тим більше містить їх уточнюючу кваліфікацію, що вимагає практика. Серед них такі дії:
- дискредитація конкурента; 
- порівняльна реклама; 
- схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця); 
- схилення господарюючого суб’єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом; 
- схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника); 
- підкуп працівника постачальника; 
- досягнення неправомірних переваг у конкуренції, що означає різноманітні форми нечесної конкурентної боротьби; 
- копіювання зовнішнього вигляду виробу; 
- неправомірне використання товару іншого виробника; 
- неправомірне використання чужих рекламних матеріалів, позначень, упаковки тощо [7, с. 157]. 
Проблеми захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції мають одночасно внутрішній і зовнішній виміри, які є однаково важливими. В основному вже сформувалася глобальна система захисту від недобросовісної конкуренції. Україні слід адаптуватися до неї, якщо вона має намір розвиватися як складова світового господарства, а не як економіка, відгороджена від світових тенденцій соціально-економічного і технологічного розвитку. Останніми роками Україна значно активізувала процес входження у світові структури.
 
Список використаних джерел:
1. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 року № 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №36. – С. 164. 
2. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №12. – С.64.
3. Безух О.В. Захист від недобросовісної конкуренції у сфері промислової власності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право; арбітражний процес» / О.В. Безух. – Донецьк, 2001. – 20 с. 
4. Шуміло І.А. Відповідальність за порушення законодавства про захист конкуренції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право; арбітражний процес» / І.А. Шуміло. – Донецьк, 2001. – 20 с. 
5. Кулішенко В.С. Захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / В.С. Кулішенко. – Донецьк, 2003. – 21 с. 
6. Джуринський О.О. Поняття та основні ознаки недобросовісної конкуренції / О.О.Джуринський  // Університетські наукові записки. – 2009. – №3 (31). – С.155-161.
7. Єрошенко Б.В. Зловживання монопольним становищем на ринку страхових послуг / Б.В. Єрошенко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2010. – №1. – С.267-269. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція