... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №4
Розвиток сучасної науки міжнародного права неможливий без аналізу нових міжнародно-правових явищ, серед яких і міжнародне енергетичне право.
Процеси глобалізації та інтенсифікації міжнародних відносин спричинили появу у внутрішньому житті держав і в їхніх міжнародних відносинах нових факторів політичного, економічного, науково-технічного і соціального характеру, які посилюють зростаючий взаємозв’язок держав, їхню міжнародну співпрацю. Одним із них, безперечно, є фактор енергетичний. Обмін та торгівля енергетичними ресурсами відіграють провідну роль у сучасних міжнародних економічних відносинах. Енергоносії є одними з найважливіших товарів на світових ринках. Водночас, саме проблеми енергетичного розвитку та енергетичної безпеки для багатьох держав, в тому числі для України, є найбільш гострими і такими, що потребують якнайшвидшого врегулювання.
Попри зростання зацікавленості юристів-міжнародників у названій сфері, наразі у науці питання місця міжнародного енергетичного права у системі міжнародного права розроблене недостатньо. Наявні дослідження енергетично-правової тематики щодо міжнародно-правового регулювання енергетичної діяльності (К. Реджвелл), положень Договору до Енергетичної Хартії та інших аспектів інвестицій, пов’язаних з енергетикою (Т. Вельде).
Міжнародне енергетичне право як нове явище у сучасному міжнародному праві пройшло шлях становлення і розвитку від звичаєвих норм, що захищали інвестиції та право власності в нафтовій та видобувній галузі колишніх метрополій, виникнення національних галузей енергетичного права, початку їхнього наукового аналізу і дослідження, міжнародних договорів, що гарантували захист іноземних інвестицій у енергетичну галузь до розвинутого механізму регулювання міжнародних відносин в енергетичній галузі. Міжнародне енергетичне право можна визначити як сукупність принципів та норм міжнародного права, що регулюють міждержавні відносини щодо видобування, використання, торгівлі, транзиту, постачання енергетичних ресурсів. Воно є частиною міжнародного публічного права. Складність установлення місця міжнародного енергетичного права в системі міжнародного права зумовлена, серед іншого, тим, що саме питання системи міжнародного права є одним з найбільш проблемних у теорії міжнародного права. Фундамент системи сучасного міжнародного права заклав Статут ООН, де визначено загальні цілі та принципи міжнародного права як головні системоутворюючі фактори: завдяки Статуту та сформульованим у ньому основним принципам міжнародне право з сукупності норм перетворилося на систему на базі єдиних цілей та принципів.
Чорнобильська АЕС за історію своєї експлуатації накопичила на своєму майданчику близько 21 тис. тепловиділяючих збірок. Для виведення з експлуатації ядерних установок потрібно спорудження сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП). Комплекс повинен забезпечити можливість зберігання 25 тис. паливних збірок відпрацьованого ядерного палива, що виводить його на друге за величиною місце в Європі (після СВЯП Ленінградської АЕС).
17 вересня 2007 Чорнобильська атомна електростанція і французький концерн Novarka, а також американський концерн Holteс International підписали контракти на будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК) та сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) на майданчику ЧАЕС. Підписання контракту на безпечний конфаймент і на сховище відпрацьованого ядерного палива - це початок глобального проекту у сфері ядерної безпеки, за яким Україна буде співпрацювати з провідними країнами світу, в першу чергу, з країнами-донорами. Контракти з будівництва застраховані страховою групою Maison Group за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку [1].
Вартість контракту між ЧАЕС і концерном Novarka на будівництво НБК становить 1 мільярд 235 мільйонів доларів, початковий термін будівництва об'єкта – 5 років (проте економічна нестабільність зриває терміни до 2014року). Вартість контракту між ЧАЕС і Holteс International становить 200 мільйонів євро. Реалізація проекту будівництва СВЯП-2 – 52 місяці. Проект буде здійснюватися в два етапи: проектування - 16 місяців, будівництво - 36 місяців. Початку будівництва передуватиме інвестекспертиза, затвердження проекту замовником, а також отримання ліцензії Державного комітету ядерного регулювання на будівництво об'єкта. СВЯП-2 буде побудовано як сховище сухого типу і буде призначено для заощадження відпрацьованих тепловиділяючих збірок і відпрацьованих додаткових поглиначів, які накопичилися під час роботи ЧАЕС.
Відходи СВЯП-2 в майбутньому принесуть величезний прибуток. Керівник «Holteс International» закликав Верховну Раду України і українців підтримати побудову проекту СВЯП-2, оскільки, за його словами, без законодавчого схвалення проекту ядерні відходи і далі будуть зберігатися на майданчиках усіх атомних станцій України, що становить набагато більшу небезпеку, ніж якби вони зберігалися в одному місці - в зоні відчуження ЧАЕС. Перевезення відходів з усіх АЕС до місця зберігання буде абсолютно безпечним [2].
Міністерство енергетики США передало українській стороні дистанційно керований комплекс “Піонер”, створений компанією RedZone Robotics Inc., США, у співпраці з низкою університетів і дослідницьких центрів. Основне призначення пристрою – отримання тривимірних зображень внутрішніх областей реакторної будівлі і саркофага, виявлення руйнувань, пошкоджень елементів і конструкцій, створення карти радіаційних полів. Пристрій ходової частини дозволяє роботові переміщатися по уламках конструкцій, трубах, долати затверділі потоки ядерного палива, який розплавився і басейни з водою. Робот обладнений спеціальним маніпулятором, пристроєм для взяття проб і бульдозерним ножем для розчищення завалів. Автоматизований комплекс вартістю 3 млн дол. створений в рамках міжнародного проекту зміцнення саркофагу (Sarcophagus Stabilization Project – SSP), що фінансується Європейським банком реконструкції та розвитку. Використання робота дозволить різко зменшити опромінення людей, що працюють на цьому об'єкті [3].
Більше того, G8 (Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія, США і Росія) і країни Євросоюзу направлять додатково 62 мільйони євро до Чорнобильського фонду “Укриття”.
Співпраця України та ЄС у питанні ЧАЕС має ключове значення для енергетичної безпеки Європи. За підсумками саміту “Україна – ЄС” (м. Ялта) вибудувана логіка європейської інтеграції України, яка включає домовленості про регулярне обговорення енергетичних питань у рамках Міжвідомчої координаційної групи з перспективою створення окремої двосторонньої робочої групи з енергетичних питань, а також налагодженні постійно діючого механізму консультацій з питань енергетичної безпеки у форматі США-ЄС-Україна. 
Важливий аргумент на користь галузевості міжнародного енергетичного права – наявність галузевого механізму вирішення міжнародних спорів, одного з найбільш розвинутих у сучасному міжнародному праві, що передбачає вирішення діагональних спорів між державою та інвестором та спорів між державами-учасницями Договору до Енергетичної Хартії.
Визначення міжнародного енергетичного права як галузі сучасного міжнародного права сприятиме збільшенню ролі міжнародного публічно-правового регулювання відносин у сфері енергетики, ролі держави в цих відносинах. Видається, таким шляхом можна напрацювати на національному і міжнародному експертному рівні концепцію повернення до міжнародної публічно-правової регламентації відносин в сфері енергетики. Це матиме велике значення для України, адже забезпечить транспарентність міждержавних відносин. Визнання міжнародного енергетичного права галуззю міжнародного права відповідатиме національним інтересам України, згідно з якими міжнародне енергетичне право повинно перш за все бути правом міждержавним.
Головною метою міжнародного енергетичного права як окремого комплексу міжнародно-правових норм є забезпечення безперервності постачань енергетичних ресурсів. Україні як державі – імпортеру енергетичних ресурсів і суб’єкту міжнародного співробітництва в сфері ядерної енергетики слід відстоювати позицію, що міжнародне енергетичне право є галуззю міжнародного права. Підтримати тезу про галузевість міжнародного енергетичного права можна також завдяки функціональному обґрунтуванню: міжнародне енергетичне право є галуззю міжнародного права, оскільки його норми об’єднано вказаною головною метою (функцією) – забезпечувати безперервність постачань енергетичних ресурсів.
 
Список використаних джерел:
1. Кузьмин В. Подрядчиком ХОЯТ-2 может стать американская компания / В.Кузьмин // «Подробности».- 2006.- №23(216). - С.7.
2. Дворников Г. ЧАЭС и МАГАТЭ обсудили ход технического сотрудничества на 2005-2006гг. / Г. Дворников // «Украинская сеть деловой информации». – 2005. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.liga.net/news/N0514988.html.
3. Саакова И. Holtec international передала ЧАЭС предпроектное решение по застройке ХОЯТ-2 / И. Саакова // Дело. – 2008 – №21(315). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unian.net/rus/online/106/2036312.html.  
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція