... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.06.2013 - Секція №2
У сучасних умовах сьогодення надалі актуальнішими стають питання щодо визначення загальних засад конституційної юрисдикції, а також місця такої галузі права як конституційне право в системі юридичних наук, її специфічні правові відносини, що складаються в окремих сферах суспільного життя, також національні правові норми, джерела, принципи, зміст і систему норм, що входять до неї, практику їх реалізації, і також не залишимо осторонь, питання тлумачення Конституції.
Мета дослідження полягає в тому, щоб показати рівень зростання конституційної юрисдикції, та окремі положення які тісно пов’язані з конституційною діяльністю.
Юрисдикція – це наділення певного кола державних органів компетенцією щодо розгляду справ, які виникають з правового спору чи порушення правової норми. В основі юрисдикційної діяльності лежить розгляд і вирішення спорів щодо застосування матеріальних норм, правової оцінки поведінки тих чи інших осіб, застосування у випадку необхідності при негативній оцінці їх поведінки передбачених чинним законодавством заходів державного примусу. Конституційна діяльність ґрунтується саме на емпіричному матеріалі практики органів конституційного судочинства. 
Конституційне судочинство покликане вирішувати державно правові конфлікти. Загальна відповідною причиною розгляду даних питань у сфері конституційної юрисдикції є те, що в усіх випадках є наявним порушення норм і принципів Конституції України [1].
Конституційний Суд України являє собою єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Згідно норм чинного законодавства до його повноважень належить вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Прерогативою у діяльності Конституційного Суду України також є надання висновків про відповідність норм Конституції України чинним міжнародним договорам або міжнародним актам, які вносяться Верховною Радою України для надання згоди на їх обов'язковість. На Конституційний Суд України має виключне право офіційного тлумачення Конституції України та законів України [2, с. 112].
У виключних ситуаціях Конституційний Суд України може фактично виконувати роль арбітра між гілками влади. Тобто, він на конституційному рівні розглядає спори між органами державної влади.
Прикладом є ситуація навколо проведення Всеукраїнського референдуму у квітні 2000 р. У той час Конституційний Суд України визнав неконституційними два питання, що пропонувалися ініціативними групами і були викладені в Указі Президента “Про проголошення Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою”: щодо можливості розпуску Президентом Верховної Ради та ухвалення Конституції на референдумі. Це, безперечно, сприяло б вирішенню конфлікту між Президентом і Верховною Радою у межах конституційного поля, зміцнило самостійність і авторитет органу конституційної юрисдикції. 
Слід зазначити, що Конституційний Суд України, являє собою певний регулюючий інструмент, який утримує на певному балансуючому рівні, суперечності в політичній системі, які виникають між гілками влади [3, с. 50].
Конституційно-правовим нормам притаманні загальні ознаки юридичних приписів, тобто вони регулюють суспільні відносини; встановлюють обов`язкові правила поведінки; закріплюються в правових актах; передбачають наявність особливого механізму реалізації; охороняються державою.
Одночасно, конституційні норми мають свої специфічні ознаки та порівняно з нормами інших галузей права, вирізняються змістом, сферою регулювання суспільних відносин, у яких вони вміщені і виступають джерелами, установчим характером приписів і прямим характером дії. Дані норми мають найвищу юридичну силу, найбільш високу стабільність, порівняно з нормами інших галузей права, підвищений рівень захисту з боку держави й особливий механізм реалізації [4, с. 3-5].
Система тлумачення норм Конституції України спеціалізованим органом є досить є досить складною і розгалуженою. Офіційне тлумачення здійснюється уповноваженим державним органом, формулюється в спеціальному акті і формально є обов'язковим для відповідного кола виконавців роз'ясненої норми. Проблема офіційного тлумачення стає однією з найбільш актуальних і складних конституційно-правових проблем сьогодення, оскільки йдеться про ефективність реалізації Конституції і діючих законів України, які визначають напрями розвитку правової системи держави. 
Одними з особливих чинників тлумачення змісту правових норм є: знання мови, якою формулюються останні; знання про системні зв'язки норм; їх походження і функціонування; А також, відповідні способи тлумачення: граматичний, системний, телеологічний (цільовий), логічний, історико-політичний. Тлумачення норм Конституції та законів України, як і будь-який процес мислення, відбувається за законами і правилами логіки, тобто кожне положення, що інтерпретується, має бути обґрунтованим, доведеним [5, с. 157]. 
Тлумачення Конституції та інших законів України – особливий вид правової діяльності Конституційного Суду України, інших органів державної влади, суб'єктів права, спрямованих на з’ясування і роз’яснення правових норм з метою охорони і забезпечення стабільності конституційного ладу, гарантування прав людини і громадянина, всіх форм реалізації права, вирішення правових колізій. 
Отже, Конституційний Суд України – це єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Шевчук С. Основи Конституційної юриспруденції: навчальний посібник / С. Шевчук. – Х., 2002. – 296 с.
3. Орленко В.І. Конституційне право України: навчальний посібник / В.І. Орленко. – К.: Паливода А.В., 2011. – 156 c.
4. Федоренко В. Поняття системи конституційного права України / В. Федоренко // Право України. – 2009. – №7. – С. 3-5.
5. Тодика Ю.М. Конституційне право України / Ю.М. Тодика, В.С. Журавський. – К: Видавничий дім, 2002. – 478 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція