... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №1
Конкуренція правових норм, як нетипова ситуація правозастосування потребує спеціальних юридично – технічних засобів для закріплення її у законодавстві. Тут йдеться не стільки про закріплення самої конкуренції правових норм, як про фіксацію її потенції (можливості) виникнення в конкретній правозастосовній ситуації. При цьому, конкуренція правових норм у даному випадку розуміється як різновид юридичної колізії, що полягає у формі співвідношення двох або більше різних за обсягом (об’ємом дії) правових норм, які регулюють одне і те ж коло суспільних відносин, та передбачена правотворчим органом з метою більш повного та ефективного врегулювання суспільних відносин.
Загалом можна виділити такі способи та засоби нормотворчої техніки для закріплення зв’язку між конкуруючими правовими нормами: 1) примітка; 2) відсилання (відсильний та бланкетний спосіб закріплення нормативного матеріалу); 3) зазначення реквізитів Конституції України, іншого закону, на виконання якого був прийнятий відповідний закон; 4) конкретизація.
Баранов В.М. та Кондаков Д.С. визначають примітку, як своєрідну, таку, що носить супроводжуючий характер форму конкретизації, доповнення юридичних норм, а також зміни сфери, рівня, стану або процедури «базового» правового регулювання [1, c. 343]. На думку Кондакова Д.С., «деякі спеціальні норми права доцільно поміщати в примітки у безпосередньому «зв’язку» із загальною правовою нормою. В такому випадку їх системні зв’язки будуть більш очевидні і реалізація юридичної норми виявиться не лише більш швидкою, але й економною» [2, c. 27].
     Незаперечним є факт наявності приміток в законодавстві та те, що вони є одним із юридично – технічних засобів закріплення конкуренції правових норм, інше важливе питання, що постає при цьому – доцільність обрання саме такого засобу юридичної техніки для закріплення можливої конкуренції. 
Однозначного відношення у правовій доктрині з цього приводу немає. Дурманов Н.Д., наприклад, вказує, що примітки необхідні для роз’яснення, як форма вказівок на винятки або на більш широке застосування окремих правових приписів [3, c. 87]. Панько К.К. вважає, що примітки виконують особливу функцію конкретизації положень, що вміщені в загальних нормах, є додатком до початкової норми, тобто встановлюють припис (правило), яке регулює нерегламентовані раніше або частково регламентовані законодавцем суспільні відносини або є винятком з правил (положень) загальної норми, яким законодавець змінює дію загальної норми [4, c. 189].
На нашу думку, примітку доцільно використовувати для зазначення скорочень, способу обрахунку сум, розмірів, строків, наведення таких прикладів обрахунку, дефініцій тощо. Для ж закріплення можливої конкуренції правових норм належить використовувати їх якомога менше, і лише там, де це буде найдоцільніше зокрема з таких підстав: 1) примітки дещо ускладнюють цитування та посилання на статтю нормативно – правового акту; 2) для збереження правильної, послідовної побудови нормативно – правового акту спеціальні правові норми варто переважно викладати у статтях, а не у примітках до них; 3) надмірне застосування приміток призведе до перевантаження тексту нормативно – правового акту та ускладнить його розуміння та користування ним.
Наприклад, примітка до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) встановлює: «Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” [5]. Таким чином, ця примітка закріплює спеціальну норму – виняток із загального правила, що встановлене ч. 1 даної статті – порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, – тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Зміст даної примітки цілком зручно міг бути поміщений в частину 2 ст. 124 КУпАП, а примітка, як особливий засіб юридичної техніки не повинна була б мати місце.
Проте варто не лише констатувати, що примітки, у яких закріплюється можливість конкуренції правових норм занадто часто зустрічаються у сучасному українському законодавстві, а доречно звернути увагу на запобігання у майбутньому їх суттєвому збільшенню та наголосити на таких основних правилах використання приміток, як особливого юридично – технічного засобу для закріплення можливої конкуренції правових норм:
1. Примітка повинна позначатись словом «примітка», та у випадку, якщо вона містить декілька різних положень, бути розділена на пункти та позначатись цифрами 1, 2, 3…
2. Для зручності примітка повинна розташовуватись одразу після тексту статті нормативно – правового акту, яку вона супроводжує.
3. Бажано у бланкетних примітках уникати загальних формулювань із посиланням на «законодавство України» чи «закони України», а чітко вказувати назву нормативно – правового акту, до якого вона відсилає.
4. При формулюванні спеціальної норми у примітці, її зв’язки із загальною нормою повинні бути очевидні, і така примітка обов’язково розташовується після тексту статті, що містить цю загальну норму.
5. Спеціальну норму допустимо формулювати у формі примітки до статті, що містить загально норми, у випадку, якщо раніше вона уже не була закріплена у статті цього ж або іншого нормативно – правового акту, – для уникнення дублювання.
6. Спеціальну норму допустимо формулювати у формі примітки до статті, що містить загальну норму лише у випадку, коли це буде доцільніше, ніж закріпити її у іншій частині даної статті або іншій статті нормативно – правового акту. (доцільніше у даному випадку означає, що це спростить прочитання та розуміння і застосування нормативно – правового матеріалу).
 
Список використаних джерел:
1. Баранов В.М. Примечания в российском праве: природа, виды, проблемы реализации / В.М. Баранов, Д.С. Кондаков // Проблемы юридической техники: Сборник статей / под ред. В.М. Баранова, – Н.Новгород, – 2000. – C. 343.
2. Кондаков Д.С. Примечания в российском законодательстве: дис. на соиск уч. степени канд. юрд. наук / Д.С. Кондаков. – Нижний Новгород, 2002. – 221 с.
3. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон / Н.Д. Дурманов. – М.: Изд-во МГУ, 1967. – C. 87.
4. Панько К.К. Методология и теория законодательной техники уголовного права России: [монография] / К.К. Панько. – Воронеж: Изд-во Воронеж. Гос. Университета. – 2004. – C. 189.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page6 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція