... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №3
Актуальність теми дослідження зумовлена потребою вдосконалення механізму цивільно-правової відповідальності за невиконання сторонами умов продюсерського договору з метою вирішення конфліктів у сфері шоу-бізнесу між продюсером та артистом та завчасного їх попередження. 
Проблематику цивільно-правової відповідальності за порушення умов продюсерського договору на різному рівні досліджували такі представники цивілістики, як О. Іоффе, В. Гордон, С. Ленглі, В. Зайцев, сучасні дослідники Б. Антімонов, М. Брагінський, В. Вітрянський, в Україні О. Беляневич, В. Васильєва, С. Бервено, Р. Лідовець, В. Луць, М. Сібільов, В. Олюх та інші. 
З метою забезпечення стабільності цивільного правовідношення, забезпечення належного виконання сторонами продюсерського договору своїх обов’язків, застосовується механізм цивільно-правової відповідальності сторонами за порушення умов продюсерського договору. Незважаючи на достатню дослідженість цієї проблеми, навколо неї точиться безліч наукових дискусій.
На думку О.С. Іоффе, цивільно-правова відповідальність є санкцією за правопорушення, що викликає для порушника негативні наслідки у вигляді позбавлення суб’єктивних цивільних прав або покладання нових чи додаткових цивільно-правових обов’язків [5, c. 97].
На нашу думку, значної уваги при дослідженні продюсерського договірного правовідношення потребує визначення співвідношення «договірної санкції» та «договірної відповідальності». Доцільно погодитися з думкою Б.С. Антімонова, який відзначав, що договірною санкцією є правовий наслідок, який норма встановлює або допускає у разі порушення договірного зобов’язання [3, с. 17]. Такий наслідок завжди несприятливий для однієї із сторін в продюсерському договорі. Договірна відповідальність є різновидом договірної санкції. 
Підставою виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність складу цивільного правопорушення [1, c. 15]. На думку В.В. Вітрянського, підставою цивільно-правової відповідальності є порушення суб’єктивних цивільних прав, як майнових так і особистих немайнових. До умов цивільно-правової відповідальності відносяться: протиправність порушення суб’єктивних цивільних прав, наявність збитків (шкоди), причинний зв'язок між порушенням суб’єктивних цивільних прав і збитками, вину порушника [4, c. 56]. 
На практиці у сфері шоу-бізнесу поширені такі порушення, для запобігання яким потрібне встановлення заходів майнової відповідальності. Загроза стягнення збитків часто виявляється недостатньо ефективною мірою, оскільки виявляється важко. На нашу думку, складно передбачити санкції за неналежні дії в продюсерському договорі між продюсером та артистом, оскільки договір може укладатися на кабальних умовах (умови існування однієї із сторін договору, які проявляються при відсутності засобів, що необхідні для задоволення потреб особи).
Варто зазначити, що прикладом недотримання умов продюсерського контракту артистом є конфлікт продюсера Наталії Могилевської із солісткою групи «REAL O» Алісою Тарабаровою. За умовами цього договору, співачка підписала контракт до 2014 року, проте розірвала його в 2012 році. З юридичної точки зору, розірвання договору в односторонньому порядку є неправомірним, якщо на те немає належних підстав, визначених самим договором чи законом. Результатом конфлікту стало позбавлення співачки сценічного псевдоніму Аліси Тарабарової продюсером. На нашу думку, дії продюсера є теж неправомірними, але враховуючи особливості конфліктної ситуації, позбавлення сценічного імені артистки є одним із засобів відповіді продюсера на неврахування інтересу гурту та продюсера в цілому співачкою. 
Доволі часто зустрічаються випадки, коли одностороння спроба розірвання продюсерського договору артистом спричиняє цілу плеяду юридичних процедур, в тому числі і розв’язання конфліктів у судовому порядку не на користь ініціатора суперечки. Це призводить не лише до погіршення сценічного статусу артиста, а й до зниження його популярності.
Відповідно до ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання можливі такі наслідки: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди [6, c. 144].
Правомірною односторонньою відмовою може бути волевиявлення однієї із сторін договору, якщо така відмова або зміна передбачена законом чи угодою. Відповідно до ст. 651 ЦК України основним способом розірвання (зміну) договору є його розірвання або заміна за згодою сторін. Змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав [6, с. 152]. Такими підставами є істотне порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
Продюсерський договір може бути розірваний в односторонньому порядку, якщо були порушені істотні умови угоди. Недобросовісна сторона повинна повернути все отримане за вчиненим кабальним правочином потерпілому, а також відшкодувати завдані збитки та моральну шкоду . Але якщо ці збитки нею не заподіяні та потерпілий не вимагає відшкодування моральної шкоди, то недобросовісна сторона залишається фактично непокараною. Ступінь провини недобросовісної сторони не враховується. 
Доцільно було б доповнити цивільне законодавство нормами, що встановлюють заходи відповідальності за порушення умов продюсерської угоди ще на стадії її укладання. Відповідальність у вигляді неустойки (штрафу, пені) важливо передбачати за невиконання значущих для сторін вимог безпосередньо у продюсерському договорі. 
Враховуючи вищенаведене, можна стверджувати, що процедуру заздалегідь передбачених стягнень за порушення умов договору необхідно вдосконалювати, розробляючи типові методики обчислення збитків у сфері шоу-бізнесу. Також доцільно приділити значну увагу відновленню порушених особистих немайнових прав однієї із сторін внаслідок неналежного виконання чи невиконання умов продюсерського договору. 
Отже, підвищення договірної дисципліни є головною культурно-правовою передумовою попередження настання цивільно-правової відповідальності для артиста та продюсера під час виконання ними своїх обов’язків на підставі продюсерського контракту.
 
Список використаних джерел:
1. Про авторське право та суміжні права: Закон України від 23 грудня 1994р. – Відомості Верховної Ради України. – 1994. –№ 13 – ст. 64.
2. Про внесення змін до закону України «Про авторське право і суміжні права»: Закон України від 11 липня 2001р. // Орієнтир. – 2001. – № 43 – ст. 214.
3. Антимонов Б.С. Основания договорной ответственности социалистической организации / Б.С. Антимонов. – М: Госюриздат, 1962 – 175 с.
4. Брагинский М.И. Договорное право: Общие положення / М.И Брагинский, В.В.Витрянский. – М.: Статут, 1997. – 681 с.
5. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданському праву / О.С. Иоффе. – Л.: ЛГУ, 1955. – 311 с. 
6. Цивільний кодекс України. Кн. 5-6, коментар основних положень / Упоряд. І.В. Зуб. – К.: Літера ЛТД, 2007. – 320 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція