... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №1
Українське законодавство – складне, багатогалузеве утворення, у якому є достатньо багато неузгодженостей, конфліктуючих або конкуруючих норм. Будучи за своїм характером територіально великим, воно вже в чинність цього містить у собі можливість різних підходів до вирішення одних і тих самих питань.
Узятий Україною курс на побудову правової держави поставив вимогу кардинального реформування всіх сфер суспільного і державного життя. Це вимагає ґрунтовного і всестороннього дослідження протиріч, що існують в суспільстві, а особливо – колізій, що виникають у відносинах, регульованих правом [3, c. 2].
Тому зменшення колізійності, безумовно, стає важливим завданням здійснення правової реформи в Україні на сучасному етапі, а відтак актуальність даної доповіді безсумнівна, адже реальне осмислення проблеми правових колізій дасть змогу оцінити закономірності, здобутки та ймовірні труднощі на шляху сучасного українського правотворення.
Необхідно зазначити, що в юридичній науці відсутній єдиний підхід до визначення юридичної колізії. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона характеризує колізію як зіткнення юридичних норм у процесі розгляду юридичної справи. Ю. Тихомиров характеризує юридичні колізії як протиріччя між правовими нормами, актами та інститутами, що зумовлюють складнощі на практиці [4, c. 11]. С. Алексєєв вважає, що колізії – це протиріччя та зіткнення, що можливі лише між нормативно-правовими актами, а не нормами. Більш широко юридичні колізії визначає Н. Власенко, оскільки характеризує їх як відношення між нормами, що виникають у процесі вирішення однієї ситуації [3, c. 8].
     Найбільш вдалим в юридичній літературі вважається наступне визначення даної категорії: «юридичні колізії» – це обумовлений системою об'єктивних та суб'єктивних причин різновид протиріч у сфері права, сутність якого виявляється у наявності розбіжностей між приписами нормативно-правових актів чи нормативних та інтерпретаційних актів, що спрямовані на регулювання однотипних суспільних відносин чи роз'яснення правових норм [1, c. 284].
На жаль, суперечності між нормативно-правовими приписами властиві сьогодні всім рівням системи законодавства. Причиною цього можуть бути порушення процедури прийняття нормативно-правових актів, вторгнення суб’єкта правоутворення в сферу компетенції інших суб’єктів, ігнорування правил законодавчої техніки тощо. Аналіз суперечностей показує, що здебільшого вони пов'язані з недооцінкою вимог правового режиму запобігання й усунення юридичних колізій [3, c. 10].
Недосконалість, у тому числі й суперечливість законодавства, негативно позначається на роботі всіх гілок влади, значно ускладнює вирішення завдань, що стоять перед ними, суттєво знижує здатність законодавства ефективно регулювати суспільні відносини, послаблює режим законності, негативно впливає на рівень правопорядку в країні, заважає реалізації прав і свобод людини та громадянина. Тому цілком природним є прагнення держави створити систему інститутів і методів, здатних забезпечити попередження, подолання й усунення колізій у законодавстві. 
У сьогоднішніх умовах першорядного значення набуває питання про забезпечення відповідності всіх нормативно-правових актів Конституції України, а підзаконних актів – законам. Проте виявляється, що не завжди зрозумілі критерії, за якими можна оцінювати ступінь такої відповідності.
Певні завдання в досліджуваній сфері постають і у зв’язку з активізацію взаємодії міжнародної і національної правових систем. Питання про співвідношення міжнародного й українського права та забезпечення їх гармонізації набувають сьогодні принципово важливого практичного значення для розвитку правової системи України [5, c. 12].
Юридичні колізії, як правило, зумовлюються цілим рядом причин. Причини існування колізій характеризуються як сукупність умов, що мають об'єктивний та суб'єктивний характер.
Об'єктивними причинами існування колізій є суперечливість розвитку економічних відносин, недосконалість визначення статусу суб'єктів політичних відносин та невизначеність статусу держави як суб'єкта політичних та правових відносин.
Більш широким є коло суб'єктивних причин, що зумовлюється рівнем удосконалення законодавства, що є результатом практичної діяльності певних суб'єктів.
Серед причин такого роду називають:
1) недосконалу якість сучасного законодавства, що відображається у його суперечності та невідповідності правилам законодавчої техніки;
2) недостатню системність нормативно-правових актів, що засновується на непослідовності, а також на наявності підзаконних нормативних актів, прийнятих із законодавчо нерегламентованих питань;
3) низький рівень «розчистки» законодавства, що супроводжується дією одночасно нових та вже скасованих нормативних актів;
Зменшення колізійності законодавства може відбуватися двома шляхами: шляхом усунення колізій та шляхом подолання колізій.
Під усуненням колізій розуміють зняття колізій взагалі. Основним способом їх усунення є нормоутворення.
Подолання колізій у законодавстві – це їх переборення в конкретному випадку в процесі правозастосування. Основними способами подолання колізій є: 1) тлумачення; 2) прийняття нового акту; 3) скасування старого; 4) внесення змін або уточнень у діючі; 5) судовий, адміністративний, арбітражний розгляд; 6) систематизація законодавства, гармонізація юридичних норм; 7) переговорний процес, створення погоджувальних комісій; 8) конституційне правосуддя. Деякі з цих способів використовуються одночасно. Існують також міжнародні процедури усунення конфліктів [1, c. 286].
При вирішенні юридичних суперечностей, необхідно об'єктивно оцінювати різні правові погляди і неоднакове праворозуміння. У них закладено не тільки зміст майбутніх законів та інших правових актів, а й ставлення до них правовиконавців та їх можливі розбіжності та суперечки. 
Проаналізувавши причини, що зумовлюють виникнення правових колізій, можна дійти до висновку, що поява колізій, спричинена дією суб’єктивних причин, незалежних від волевиявлення людей, свідчить, зокрема, про невисокий рівень розвитку правової культури суспільства, негативні процеси, що відбуваються в правовій системі, руйнує єдність правового регулювання, породжує правовий нігілізм, нівелює авторитет закону і є явищем, не тільки украй небажаним для будь-якого суспільства, а і загрозливим для збереження його суверенітету, правових цінностей. 
Таким чином, усунення причин виникнення колізій, недопущення появи нових колізій є одним з першорядних завдань будь-якої держави. Як ми знаємо, юридична наука не стоїть на місці і в подальшому можливі нові дослідження щодо подолання колізій у законодавстві саме України.
 
Список використаних джерел:
1. Зайчук О.В. Теорія держави і права: [підручники] / О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 688 с.
2. Москалюк О.В. Колізії в законодавстві. Вирішення проблеми: автореф. дис. … канд.. юрид. наук / О.В. Москалюк – К. 2004. – 26с.
3. Погребняк С.П Вирішення проблеми колізій права: автореф. дис. … канд.. юрид. наук / С.П. Погребняк. – К. 2001. – 24 с.
4. Тихомиров Ю.А. Коллизионное право: [учеб. и науч.-практ. пособ.] / Ю.А. Тихомиров. – М., 2000. – 198 с.
5. Коцак Ю.Я. Колізії права: автореф. дис. … канд. юрид. наук / Ю.Я. Коцак. – Л., 2011. – 20 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція