... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №3
Актуальність проблематики. Питання правового регулювання доступу до інформації в Україні має досить актуальне значення на сьогодні. Так, зокрема, в Україні діє ціла низка нормативно-правових актів, які регулюють поняття «інформації» та доступу до неї в контексті цивільного права. На сучасному етапі розвитку глобалізаційного процесу у світовому просторі в обігу з’явилася нова дефініція, яка потребує додаткового тлумачення «інформаційна сфера» або простір. Тому важливим аспектом є необхідність створення уніфікованої правової системи регулювання інформаційного простору, яка б стала синтезом цивільно-правових норм та вузькоспеціалізованих норм присвячених теорії інформації, що є уособленням таких наук як філософія, соціологія, біологія, кібернетика, інформатика та ін.
Постановка завдання. Так, в умовах імплементації норм міжнародного права постала необхідність окреслити основні детермінанти становлення дефініції «інформації», а також необхідність гармонізувати вітчизняне законодавство з нормами європейського права. 
Матеріали дослідження. Сьогодні право на інформацію виступає ключовим з позиції забезпечення основоположних прав громадян, задекларованих у ряді міжнародно-правових актів, які є перепусткою до забезпечення демократизації суспільства, що є актуальним з позиції євроінтеграції України.
Подією, що передувала визнанню на міжнародному рівні права на доступ до інформації, стало проголошення на першій сесії Генеральної Асамблеї ООН (1946) свободи інформації як фундаментального права людини, критерієм усіх свобод. У подальшому право на свободу інформації знайшло своє закріплення в Загальній декларації прав людини (1948) і Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (1966). Якщо звернутися до доктринального тлумачення поняття «інформації», то слід згадати ряд науковців, які представили широкому загалу ряд варіацій на дану тему. Не можна не згадати Норберта Вінера, який у своїй праці «Кібернетика» пояснив, що інформація і є по суті інформацією, а не матерією або енергією ще одне його твердження про те, що «інформація–це позначення змісту, отриманого із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів» [1]. Ось деякі інтерпретації інформації, які дають інші вчені, так Макаров Н.В. вважає інформацією відомостями про об’єкти і явища оточуючого середовища, їх параметрів, властивостей і стану, які зменшують наявну про них ступінь невизначеності, неповноти знань. А.А. Письменницький стверджує, що інформація є інтелектуальним надбанням держави і всього народу. Дослідженню означеного кола питань приділяється увага такими науковцями, як: В.М. Брижко, Ю. Гелич, О.А. Дмитренко, М.Гуцалюк, Р. Майданик, А. Пазюк, В. Цимбалюк, А.М. Чернобай, М. Швець, Н. Ковалевою, В.Копиловим, М. Рассоловим, І.Л. Бачило, Є.В. Петров, О.А. Гаврилов, О.В. Кохановська, А.А.Письменницький.
Хронологічний порядок декларування права на інформацію виглядає наступним чином: Швеція (де конституційний Закон про свободу преси був прийнятий 1766 р.), а потім через два століття Фінляндія (Закон1951 р.). У 1966 році прийнятий Закон США про свободу інформації, в якому були представлені нові інтерпретації і нові легітимні форми захисту свободи інформації. У 1970 р. аналогічні закони були прийняті в Данії і Норвегії, у 1973 р. –в Австрії, у 1978 р. – у Франції і Нідерландах, 1982 р. – в Австралії, Новій Зеландії і Канаді, у 1990 р. – в Італії, у 1992р. – в Угорщині, у 1993 р. –у Португалії, у 1994 р. – у Бельгії, у 1997 р. – в Ірландії і Таїланді, у 1998 р. –у Кореї й Ізраїлі, а 1999 р. – у Чеській Республіці і Японії, у 2000 р. – у Великобританії, у 2001 р. – у Польщі, у 2005 р. – у ФРН.
У США інформація розглядається як об’єкт права інтелектуальної власності, враховуючи і масову інформацію. В Україні ж відповідно до Цивільного кодексу України ст. 200 інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, це визначення споріднене з дефініцією закріпленою у ст.1 Закону України «Про інформацію». В англо-американській правовій системі діє судовий прецедент, але окрім них діє також низка інших правових актів «Про свободу інформації», «Про таємницю», «Про доступ до інформації про діяльність ЦРУ». Закон США «Про захист приватної інформації про особу» регламентує процедуру захисту персональних даних. Так, «Закон про ділові секрети» 1979 р. та «Звід деліктного права охороняє інформацію у сфері «ноу-хау». Якщо говорити про інформацію у сфері права промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, товарні знаки), то слід зауважити, що в Україні відповідно діють окремі нормативно-правові акти, які регулюють кожен із вищезазначених об’єктів інтелектуальної власності, що кардинально відрізняє нашу правову систему від англо-американської. В США діє «Єдиний закон про ділові секрети» введений 1980 року. Відповідно до нього діловим секретом вважається (формула, пристрій, метод, техніка, спосіб), яка має самостійну економічну цінність (фактичну або потенційну), оскільки не є суспільною та, яка легко встановлюється за допомогою відповідних засобів іншими особами, які можуть отримати економічну перевагу від її розкриття або використання [3, с. 88-92].
В англійський системі права відмежовується інформація звичайного особистого характеру від інформації, яка розуміють під поняттям «ноу-хау» – інформація, яка має комерційну цінність, може бути секретом виробництва та запатентованою, нею може бути ділові консультації, управлінські навички. Право власності на ноу-хау через призму правового прециденту було розглянуто в наступних справах: «Стівенсон Джордан енд Харісон Лтд.» проти «Макдональд енд Аванс»(1961р.), «Паул Лтд.» проти «Саузен Інструментз Лтд.» (1965р.), «Фінс» проти «Бордман» (1967 р.)
Якщо міркувати над інформацією через призму об’єктивовано матеріального вираження у вигляді винаходу, патенту, раціоналізаторської пропозиції, наукового відкриття, яке знайшло своє відображення закордоном у вигляді «ноу-хау» та ділового секрету, то сьогодні, на жаль, в Україні не визначено охоронний режим інформації, яка б регулювала виробничу таємницю, що підтверджується ст. 7 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», де вказано, що охорона не поширюється на будь-яку ідею, процедуру, метод, процес, концепцію, звичайні дані, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі тощо. Якщо правове положення корисної моделі, винаходу, промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції регулюють закони України «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про раціоналізаторську діяльність в Україні», то фактично ідеї, концепції, теорії не мають правового режиму охорони у цивільно-правовому полі українського законодавства, що принципово важливим аспектом адже є також результатом інтелектуальної творчої діяльності. 
Висновок. Зважаючи на закордонний досвід захисту інформації, зокрема США та Великобританії, де правовий режим протекції інформації здійснюється на загальному рівні, у нас такої практики немає. Чимало питань, що стосуються питання гармонізації норм національного законодавства з правовими актами європейського права, що стосується сфери дії права на інформацію, залишаються невирішеними.
 
Список використаних джерел:
1. Норберт В. Кибернетика / Винер Норберт. – М.: «Наука», 1968. –201 с. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://vikent.ru/author/106/
2. Беляков К. Інформація організаційно-правової сфери / К. Беляков // Право України. – 2004. – № 6. – С. 88-92. 
3. Марущак A.І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації  наук.-практ. посіб. / А.І. Марущак. – Біла Церква: Буква, 2006. – 432 с.
4. Малімон В.І. Доступ до публічної інформації Навчально-методичні матеріали для тематичного короткотермінового семінару / В.І. Малімон, С.В. Онищук [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kharkivoda.gov.ua/documents/9554/728.pdf 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція