... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №5
Під час досудового розслідування досить часто виникають ситуації, які потребують відповідних спеціальних знань та навичок. Такі знання і навички у кримінальному судочинстві використовуються в двох основних формах: 1) залучення спеціаліста до проведення окремих слідчих (розшукових) дій та 2) залучення експерта до проведення експертизи. 
До спеціальних знань та навичок фахівці відносять будь-які знання та уміння об’єктивного характеру, отримані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному науковому і практичному рівню [1, с. 150].
У КПК України законодавець чітко визначив повноваження, права та обов’язки, відповідальність та процесуальний порядок залучення для участі у кримінальному провадженні спеціаліста (ст.ст. 71, 72, 360 КПК України) та експерта (ст. ст. 69, 70, 242, 243, 244, 245, 327, 356 КПК України) [2].
На нашу думку, особливо важливе значення використання спеціальних знань має під час досудового розслідування порушень порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (ст. 333 КК України) [3]. Відповідно до ст. 216 КПК України розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень віднесено до підслідності слідчих органів безпеки.
Вже на початковому етапі розслідування злочину, передбаченого ст. 333 КК України, перед слідчим постає питання щодо необхідності ідентифікації предмета злочину, тобто встановлення його найменування, властивостей та сфери використання. У такому випадку, за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, слідчий залучає експерта для проведення судово-балістичної або вибухово-технічної експертизи, залежно від особливостей предмета дослідження.
Результати вказаних експертних досліджень дають можливість слідчому не тільки отримати відповідь на питання чи належить той чи інший предмет до вибухових речовин, зброї або боєприпасів до неї, але і водночас надають вихідні дані, на підставі яких вирішується питання щодо визначення вірної правової кваліфікації протиправних дій особи злочинця. У зв’язку з викладеним розглянемо деякі типові ситуації, що виникають на практиці. 
Так, у випадку, коли вказані предмети (товари) визнані експертом як вибухова речовина, зброя або боєприпаси до неї, та за умови наявності дій особи, спрямованих на їх протиправне переміщення через митний кордон України, вказане діяння має кваліфікуватися як злочин, передбачений ст. 201 КК України «Контрабанда».
У випадку, коли вказані предмети (товари) не визнані експертом як вибухова речовина, зброя або боєприпаси до неї та за умови наявності дій особи, спрямованих на їх протиправне переміщення через митний кордон України, слідчий, зазвичай, звертається до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю (Державна служба експортного контролю України – ДСЕК), з метою з’ясування питання щодо можливого віднесення цих предметів до товарів військового призначення або подвійного використання. У разі отримання позитивної відповіді спеціалістів ДСЕК вказане діяння особи кваліфікується за ст. 333 КК України «Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю».
Перелік товарів військового призначення та товарів подвійного використання, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, визначено нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Так, постанова КМ України від 20 листопада 2003 р. № 1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення» визначає список товарів військового призначення, а постанова КМ України від 28 січня 2004 р. № 86 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» – список товарів подвійного використання, які підлягають державному експортному контролю. Саме з урахуванням норм названих нормативно-правових актів спеціалісти ДСЕК України та інших уповноважених органів надають висновки про віднесення того чи іншого предмета до товарів військового призначення або товарів подвійного використання. 
Враховуючи викладене можна стверджувати, що однією із складових ефективного досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 333 КК України, є проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, яка направлена на ідентифікацію предмету злочину, тобто на встановлення його відповідності найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю. 
Зазначена експертиза проводиться фахівцями ДСЕК відповідно до Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, затвердженого постановою КМ України від 15 липня 1997 р. № 767. Для належного проведення такої експертизи до ДСЕК України подаються документи, перелік, форма та зміст яких визначені в Інструкції про реєстрацію в Держекспортконтролі суб'єктів підприємницької діяльності України як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів, затвердженій наказом Державної служби експортного контролю України від 27 квітня 2009 р. № 31, а саме:
1) довідка щодо попередньої ідентифікації товарів, в якій визначена відповідність конкретного товару найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю. У разі коли товаром є технологія або послуга, до вказаної довідки додається анотований опис зазначеної технології або послуги; 
2) довідка щодо належності (неналежності) товару до матеріальних носіїв секретної інформації (матеріальних носіїв інформації, що містять державну таємницю) та ступеня секретності цієї інформації (ступеня секретності такого товару). Довідка щодо попередньої ідентифікації товарів має бути підписана керівником підприємства та засвідчена печаткою, а довідка щодо належності (неналежності) товару до матеріальних носіїв секретної інформації – також і керівником режимно-секретного органу підприємства (у випадку його наявності).
Окрім того, якщо товар належить до товарів військового призначення, які в установленому порядку допущені або можуть бути допущені для цивільного використання, для проведення експертизи ДСЕК, як правило, вимагає надання відповідного висновку органу виконавчої влади (Міністерства оборони України, Національного космічного агентства України, тощо) про його допущення для цивільного використання.
У випадку коли вказані предмети (товари) будуть визначені експертом як вибухова речовина, зброя або боєприпаси до неї, за умови наявності дій особи, спрямованих на їх незаконне переміщення через митний кордон України, й позитивне підтвердження спеціалістами ДСЕК про віднесення вилучених предметів до товарів військового призначення або подвійного використання, вказане діяння особи має кваліфікуватися за сукупністю ст. 201 КК України «Контрабанда» та ст. 333 КК України «Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю». 
У контексті викладеного цілком доречною є позиція С. Кудінова, який вважає, що слідчі СБ України під час розслідування злочинів за ознаками ст. 201 КК України завжди мають досліджувати питання наявності у діях винних осіб, крім ознак контрабанди, ще й порушень порядку здійснення міжнародних передач товарів (це ж стосується контрабанди зброї, вибухових речовин, прекурсорів та ін.). Так само й під час досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 333 КК України, у формах пов’язаних з безпосереднім переміщенням предметів та товарів через митний кордон, обов’язковому дослідженню підлягають питання наявності або відсутності складу злочину, передбаченого ст. 201 КК України [4, с. 77]. 
Підсумовуючи викладене відзначимо, що використання спеціальних знань та навичок під час досудового розслідування порушень порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю є однією з необхідних умов забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування вказаної категорії злочинів. Крім того, залучення під час досудового розслідування спеціаліста та проведення необхідних судових експертиз сприяє правильній кваліфікації суспільно небезпечного діяння особи й дозволяє повною мірою дослідити об’єкти, явища і процеси, що можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
 
Список використаних джерел:
1. Настільна книга слідчого: [Наук.-практ. Видання для слідчих і дізнавачів] / М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – 728 с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України : чинне законодавство з 19 листопада 2012 року: (офіц. текст). – К.: Паливода А.В., 2012. – 382 с.
3. Кримінальний кодекс України. – Х.: Одіссей, 2011. – 224 с.
4. Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали постійно діючого науково-практичного семінару, 19 жовтня 2010 р. – Вип. 2. – Х.: ТОВ «Оберіг», 2010. – 340 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція