... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №2
У найбільш розвинених країнах світу медіація користується популярністю через свою практичність. Така альтернативна процедура вирішення конфлікту є добровільною, не довготривалою, найменш фінансово затратною для сторін, а головне – ефективною. Хоча в Україні і відсутнє законодавче врегулювання інституту медіації, проте є перспектива його запровадження. Адже, як свідчить практика Нідерланд, Франції, Німеччини, Великобританії та інших країн, медіаційний спосіб вирішення конфлікту для сторін зручніший за судовий. 
Але якщо медіація в Україні почне діяти, клієнт в першу чергу зацікавитиметься тим, щоб медіаційна угода виконувалась на практиці. Безумовно, одним із принципів медіації є добровільність, що, в тому числі, передбачає добровільне укладення сторонами кінцевої домовленості. Логічним продовженням є і її добровільне виконання. Але, беручи до уваги український менталітет, особа за будь-яких причин може в результаті відмовитись від виконання угоди, навіть складеної ним добровільно. 
Саме тому український законодавець має звернути увагу на цю проблему, та на законодавчому рівні захистити сторін від можливого порушення умов медіаційної угоди.
Сторони мають право на вільне укладення умов договору за умови, якщо такі не суперечитимуть чинному законодавству (ст. 627 ЦК України). Отже, в них є можливість домовитись (а потім зафіксувати в медіаційній угоді) санкцію за невиконання або неналежне виконання укладеного договору. Але санкції мають не виходити «за межі дозволеного» діючим законодавством України. А контролювати це мав би спеціально підготовлений медіатор – організатор та керівник медіаційною процедурою. Український законодавець повинен також зобов’язати медіатора проінформувати сторони про їх право урегулювати в угоді питання про відповідальність сторін у разі порушення ними обов’язків, зафіксованих в медіацій ній угоді. Адже правова культура в Україні знаходиться на задовільному щаблі, і не кожен українець знає про те, що ЦК України дозволяє, за обопільною згодою, в договорі зафіксувати будь-які умови, що є допустимими з огляду законодавця. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Цей нормативний акт є основою для того, що б сторони медіації були повідомлені про свої законні права щодо можливості закріплення в медіаційній угоді відповідальності за порушення умов угоди. Медіатор також мав би проінформувати сторін про те, що вони мають право нотаріально посвідчити свою угоду (ч.4 ст. 639 ЦК України). Особа, знаючи те, що може бути покарана (наприклад, фінансовими санкціями), навряд чи матиме бажання умисно порушувати медіаційну угоду, тим паче яка була складена ним добровільно. 
Гарантія захисту особи від порушення умов медіаційної угоди на законодавчому рівні зумовить активне розповсюдження та популярність медіації серед населення. Це є позитивом для країни в цілому. Адже особа матиме реальну альтернативу вирішення конфлікту, а українські суди – шанс на розвантаження. 
Отже, за умови запровадження в Україні інституту медіації, законодавець мав би врахувати те, що медіатора необхідно зобов’язати до інформування сторін медіаційної угоди про їх право зафіксувати в домовленості конкретні санкції за невиконання (або неналежне виконання) умов угоди. Це б надало сторонам медіації впевненості в тому, що вони захищені від невиконання добровільної домовленості, що б в свою чергу активізувало населення до користування послугами медіаторів. 
 
Список використаних джерел:
1. Бездітний В. Виконання медіаційної угоди [Текст] / В. Бездітний // Юридична газета – 2013. – № 17. – С. 12-13.
2. Давиденко Д. Медиация как примерительная процедура в комерческих спорах: сущность, принципы, применимость / Д. Давиденко // Хозяйство и право. – 2005. – № 5. – С.107-109.
3. Кільдюшкіна О.О. Медіація як засіб захисту цивільних прав: сутність та переваги / О.О.Кільдюшкіна // Проблеми цивільного права та процесу: Матеріали наук.-практ. конф., присвяч. памяті Пушкіна, 2010. – С. 279-281.
4. Цивільний кодекс України. – Х.: Одіссей, 2013. – 384 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція