... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №3
В умовах сучасного розвитку медичної науки особи, які позбавлені з тих чи інших умов можливості мати дітей, набувають її шляхом застосування до них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій. Розвиток вказаних технологій є важливою гарантією для реалізації жінкою та чоловіком права на материнство та батьківство.
Частиною 7 ст. 281 Цивільного кодексу України визначається, що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показниками на проведення ними лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій [1].
Ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров’я встановлює, що застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці [2]. 
Як ми бачимо, в Основах не використовується термін «сурогатне материнство», на відміну від Наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій» [3]. Проте, вказана Інструкція, попри те, що надає легального статусу сурогатному материнству, не визначає прав та обов’язків суб’єктів, які його здійснюють, що зумовлює необхідність їх визначення та врегулювання для кращого захисту прав сторін указаних відносин.
Питання сурогатного материнства досліджували в своїх працях такі вітчизняні науковці як М.В. Антокольська, Є.В. Григорович, О.Ю. Ільїна, В.Ю. Москалюк, В.С. Корсак, Л.О.Красавчикова, Г.І. Литвинова, О.С. Мітрякова, С.Г. Стеценко, Ю.Ю. Таланов, С.С. Шевчук та інші.
С.Г. Стеценко наголошує, що особлива увага повинна приділятися договірним відносинам у сфері сурогатного материнства, оскільки у договорі максимально повно можна визначити усі питання, які пов'язані з цією репродуктивною технологією, не порушуючи вимог, які містяться в нормах чинного законодавства [4]. Ю.Ю. Таланов зазначає, що договір сурогатного материнства регулює два види відносин, які виникають між сурогатною матір’ю та чоловіком і жінкою, які перебувають в шлюбі: особисті немайнові та майнові [5].
Договір сурогатного материнства є, по суті, договором про надання послуг і до нього мають застосовуватися положення Цивільного кодексу щодо договорів надання послуг. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Ю.Ю. Таланов вважає, що предметом договору сурогатного материнства є виношування, народження та подальша передача дитини сурогатною матір’ю чоловікові та жінці, які перебувають у шлюбі та надали свій генетичний матеріал, тобто надання своєрідної послуги, за яку сурогатна матір одержує винагороду, якщо інше не встановлене договором [5]. 
Істотною умовою цього договору також виступає ціна договору. У залежності від того, чи були вказані відносини комерційними, можливі два варіанти формування ціни за таким договором: при некомерційному сурогатному материнстві ціну договору складають фактичні витрати, понесені сурогатною матір’ю (медичні огляди, курси підготовки вагітних матерів і т.д.); при комерційному сурогатному материнстві крім фактичних витрат до ціни договору також включається винагорода сурогатній матері.
Ще однією істотною умовою виступає строк договору сурогатного материнства. Вказаний договір є консенсуальним. Початком його дії є момент імплантації у порожнину матки сурогатної матері генетичного матеріалу чоловіка і жінки, а моментом припинення – момент реєстрації дитини в органах РАГСУ як дитини чоловіка і жінки, що надавали генетичний матеріал та виплатою сурогатній матері винагороди. З огляду на це такий договір має бути укладеним та нотаріально посвідченим ще до моменту імплантації у порожнину матки сурогатної матері генетичного матеріалу подружжя.
Отже, договір сурогатного материнства є двостороннім, консенсуальним та оплатним. Згідно із ЦК отримання біологічними батьками дитини від сурогатної матері не може бути предметом договору. Тому, на наш погляд, при укладенні договору сурогатного материнства між чоловіком і жінкою та сурогатною матір'ю його предметом є лише виношування дитини та її народження для чоловіка і жінки, які надають генетичний матеріал, тобто надання своєрідної послуги, за яку сурогатна матір одержує винагороду. Такий договір має передбачати тільки виплату грошової (іншої матеріальної) винагороди з метою створення найбільш сприятливих для сурогатної матері умов для виношування дитини та подальшої реабілітації. Окремо слід встановити положення щодо реєстрації дитини, а також обов’язково передбачити відповідальність сурогатної матері за порушення його конфіденційності, приписів і рекомендацій лікарів та інші можливі порушення договору. 
 
Список використаних джерел:
1. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України 2003, N40 від 03.10.2003, ст. 356.
2. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України 1993, №4 від 26.01.1993.
3. Про затвердження інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій: Наказ МОЗ від 23.12.2008 р. // Офіційний вісник України, 2009 р., № 24, стор. 153, стаття 817, код акту 46200/2009.
4. Стеценко С.Г. Медичне право України: Підручник / С.Г. Стеценко, В.Ю. Стеценко, І.Я.Сенюта; за заг.ред. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008, – 508 с.
5. Таланов Ю.Ю. Актуальні проблеми сурогатного материнства в законодавстві України / Ю.Ю. Таланов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkhnuvs/2012_56/56/54.pdf 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція