... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №3
В умовах інтеграції України до світового співтовариства основними завданнями на сьогодні є дотримання світових стандартів у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також створення механізму регулювання відносин, який буде відповідати міжнародним вимогам.
Останнє десятиріччя характеризується різким підвищенням інтенсивності інноваційних процесів у всьому світі, перетворенням технологічних нововведень на головний чинник економічного зростання та розвитку. Вони тісно пов’язані з функціонуванням інституту інтелектуальної власності. У зв’язку з активною інформатизацією суспільства, розвиток комп’ютерних технологій повинен бути одним з головних напрямків інноваційної діяльності.
Варто зазначати, у світовій юридичній практиці питання правової охорони та захисту комп'ютерних програм є одним з найбільш суперечливих та конфліктних. Ця проблема зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій виникло безліч протиріч між станом світового ринку програмного забезпечення, який динамічно розвивається, та існуючими механізмами і методами правового регулювання, що повільніше реагують на зміни.
Значимість комп’ютерних програм на сьогоднішній день дедалі зростає, вони є засобом створення, впровадження і розвитку новітніх технологій в різних галузях. Перехід до ринкових відносин та розширення міжнародних зв’язків зумовлюють необхідність надійного захисту прав на комп’ютерні програми. Але відносини у сфері комп’ютерного програмування випереджають існуючу нормативну базу, яка має здійснювати регулювання.
Процесам охорони комп’ютерних програм цікавилися зарубіжні та українські вчені: В.Машуков, Є. Лебедєва, В. Негрескул, С. Петренко, О. Кузьміна, М. Котельникова, І.Ващинець, В. Дмитришин, А. Абдуллін, В. Жуков, П. Попов [3].
Після відокремлення ринку комп’ютерних програм від ринку комп’ютерів з’явилась необхідність у забезпеченні ефективної охорони цих об’єктів. Фахівці з права інтелектуальної власності довго не могли дійти згоди, який вид охорони даних об’єктів обрати. Науковцями пропонувалось декілька варіантів:
 за допомогою засобів права промислової власності (патент);
 за допомогою засобів авторського права;
 за допомогою спеціальних режимів (режим конфіденційної інформації або промислових секретів).
Прихильники охорони комп’ютерних програм за допомогою засобів права промислової власності зазначали, що комп’ютерні програми не носять літературного чи художнього характеру, що режиму охорони підлягає лише форма вираження. Але аргументи прихильників авторсько-правової охорони комп’ютерних програм перемогли.
Вперше на міжнародному рівні питання про можливість правової охорони комп’ютерних програм розглядалось у 1971 році Консультативною групою урядових експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Далі роботи були продовжені Міжнародним бюро ВОІВ і Консультативною групою неурядових експертів протягом 1974-1977 років. 
Це питання також обговорювалась у рамках Міжнародної асоціації з охорони промислової власності на конгресі в Сан-Франциско у 1975 році, на якому було вирішено розробити норми спеціальної охорони програмного забезпечення. 
У 1978 році ВОІВ були схвалені «Типові положення з охорони програмного забезпечення обчислюваних машин». Положення складалися з дев’яти розділів, містили визначення термінів, основні права на програмне забезпечення та умови їхнього виникнення. Проте жодна з країн-учасниць ВОІВ ці положення не використала як базові принципами для прийняття спеціального законодавства. 
Протягом 1980-1983 рр. у США, Великобританії, Франції, Японії та інших країнах світу були прийняті зміни до законодавства про охорону авторських прав, що забезпечують захист програмного забезпечення. Охорона прав авторів комп’ютерних програм й досі забезпечується відповідно до Женевської та Бернської конференцій [3].
Відповідно до положень Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, до якої Україна приєдналася і з 25 жовтня 1995 р. стала її членом, а також згідно з п. 4 ст. 433 Цивільного кодексу України та п. 5 ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» – комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Стаття 18 Закону «Про авторське право та суміжні права» в повній відповідності з міжнародними конвенціями, учасницею яких на сьогодні є Україна, встановлює, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори незалежно від способу чи форми вираження програм [1]. Разом з тим, у ч.3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» говориться, що комп’ютерні програми не можуть одержати охорону згідно з цим законом [4].
Варто зазначити, що охороняється як оприлюднена програма, так і неоприлюднена. Авторське право поширюється як на цілу, так і на її частину програми, якщо вона може використовуватися самостійно. Позитивною рисою охорони комп’ютерних програм за допомогою механізму авторського права є презумпція авторства: тобто авторське право на комп’ютерну програму виникає при її створенні, і для його реалізації не потрібна обов’язкова реєстрація програми. Її можна здійснити за бажанням автора. Іншою позитивною ознакою є тривалий термін дії авторського права.
Правова природа комп’ютерних програм відрізняється від інших об’єктів авторського права. Тому варто дотримуватися комплексного підходу до захисту. На сьогодні захист комп’ютерних програм як об’єктів авторського права здійснюється не в повному обсязі. Це в свою чергу призводить до неправомірного використання комп’ютерних програм і становить серйозну перешкоду на шляху розвитку сучасного ринку інформаційних технологій. Збільшення кількості проблем із захистом прав інтелектуальної власності на комп’ютерні програми стримують міжнародне співробітництво, спричиняють економічні витрати держави та завдають величезної шкоди виробникам комп’ютерних програм.
 
Список використаних джерел:
1. Про авторське право та суміжні права: Закон України: від 23.12.1993 № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України від 29.03.1994. – 1994 р., № 13, стаття 64.
2. Цивільний кодекс України: від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України від 03.10.2003. – 2003 р., № 40, стаття 356.
3. Петренко С.А. Правова охорона комп’ютерної програми як об’єкта інтелектуальної власності: шляхи розвитку: автореф. дис., канд. юрид. наук: 12.00.03 / С.А. Петренко. – К., 2010. – 16 с.
4. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 р., №3769-XII // Відомості Верховної Ради України від 15.02.1994. – 1994 р., № 7, стаття 32. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція