...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №4
Чинні Господарський і Цивільний кодекси України, існують вже майже 10 років, проте і сьогодні існують чимало суперечок щодо застосування їх норм. Без виключення, це також стосується договірного права, та господарських і цивільних договорів.
Чимало, як вітчизняних, так і зарубіжних науковців досліджували проблематику господарських та цивільних договорів. Серед них: Єфімов О., Титикало Р., Беляневич О., Подоляк С.А., Черешнюк В., Мілаш В., Каменков В. та інші. 
У Господарському Кодексі України від 16 січня 2003 року не має конкретного визначення поняття господарський договір. Проте визначення терміну господарський договір, досить слушно дає нам О. Беляневич. Вона тлумачить його як засноване на згоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов’язання між суб’єктами господарювання, суб’єктами організаційно-господарських повноважень, не господарюючими суб’єктами – юридичними особами, змістом якого є взаємні права та обов’язки сторін у галузі господарської діяльності [1, с. 61-62].
Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України - господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Аналізуючи цю правову норму можна сказати що цивільне і господарське законодавство дійсно пов’язане одне з одним, а це значить що господарські та цивільні договори також, в деякій мірі, є пов’язаними. 
Якщо аналізувати саму конструкцію цих договорів, то можна помітити чимало схожих рис. Розкриємо їх:
1. Наявність суб’єктів, а саме сторін договору.
2. Наявність істотних умов (предмет, ціна, строк).
3. Наявність юридичної відповідальності за не виконання умов договору.
4. Наявність можливості укладення попереднього договору.
5. Наявність взаємних прав та обов’язків. 
6. Виконання однакових функцій: регулятивну, інформаційну, гарантійну.
Проте є наявними також і деякі відмінності. Розкриємо їх:
1. Приналежність до різних галузей права, цивільно-правові договори до цивільного права, а господарсько-правові, до господарського права.
2. Регулюються різною нормативною базою, цивільні – Цивільним кодексом України та цивільним законодавством, господарські – Господарським кодексом України та господарським законодавством.
3. Наявність відмінної одна від одної відповідальності за не виконання умов договору. За не виконання умов цивільного договору – цивільно-правова відповідальність, господарського договору – господарсько-правова відповідальність. 
4. Різна мета укладання. В господарських договорах передує господарська або (комерційна) мета укладання. В цивільних договорах мета є значно ширшою: задоволення особистих, сімейних та домашніх потреб.
5. Різна їх класифікація. Господарські: 1) за ринковими сегментами, 2) за економіко-правовими результатами, 3) за формою та ступенем організації ринку, 4) за порядком визначення ціни об’єкта договору, що набуває товарної форми [2, с. 249-251]. Цивільні: 1) за волею контрагентів, 2) за способом укладання, 3) за моментом з якого договір вважається укладеним.
6. Залежно від форми укладання. Ст. 639 Цивільного кодексу України – договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Ст.181 Господарського кодексу України – господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
7. Дещо різноманітна процедура укладання (якщо порівнювати главу 53 ЦК і ст. 181 ГК) В ГК, на відміну від ЦК, більш детально розкритий сам процес пропозиції оферти, та отримання акцепту [3, с. 68-71].
Отже, проаналізувавши всі схожі і відмінні риси цих договорів, ми можемо сказати те, що саме поняття договір та господарські і цивільні договори слід розуміти як категорії загальне і особливе. Господарські і цивільні договори мають загальні ознаки, які притаманні всім договорам, але водночас вони також мають і відмінності, які дають змогу віднести їх до категорії особливих, схожих один на одного, але все ж таки різних. 
 
Список використаних джерел:
1. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): [монографія] / О.А. Беляневич. – Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
2. Господарське право: підручник / Д.В. Задихайло, В.М. Пашков, Р.П. Бойчук та ін.; за заг.ред. Д.В. Задихайла, В.М. Пашкова. – Х.: Право, 2012. – 696 с.
3. Єфімов О. Договори у ЦКУ і ГКУ: точки перетину / О. Єфімов // Бухгалтерія. – 2008. – 21 квіт. (№16). – С. 68-71. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція