... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №5
Кримінальне провадження – досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч.1 ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, які зазначені у ст. 477 КПК України. При цьому таку заяву про вчинення кримінального правопорушення потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди [1, с. 35].
При цьому кримінальний процесуальний закон не надає юридичним особам, визнаним потерпілими від злочину, жодних переваг чи особистого статусу у зв’язку з їхньою належністю до юридичних осіб публічного чи приватного права. Водночас закон розмежовує таких потерпілих у зв’язку із застосуванням інших кримінально-процесуальних інститутів. Наприклад, згідно з ч. 2 ст. 182 КПК України юридична особа публічного права не може бути заставодавцем. 
Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Досудове розслідування та судове провадження в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення здійснюється з урахуванням деяких його особливостей, зокрема:
- підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є подання потерпілим (фізичною чи юридичною особою) заяви про вчинення кримінального правопорушення;
- безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення згідно з ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 КПК України є відмова потерпілого або його представника від обвинувачення, а також примирення потерпілого з підозрюваним/обвинуваченим у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність;
- потерпілий вправі, користуючись наданими йому процесуальним законом правами, підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення, тобто від процесуальної діяльності, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. 
Однією із гарантій прав потерпілого, яка характерна для кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, є гарантія права потерпілого на укладення угоди про примирення, в якій може бути зазначено строки, розміри та порядок відшкодування завданих збитків. При цьому відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди має відбуватися на засадах диспозитивності [2, с. 90].
Потерпілий, суб’єктивні права якого порушено, має сам розпоряджатися ними на власний розсуд, у тому числі він вправі навіть звільнити винного від деліктного зобов’язання, визначивши як умову перелік дій, не пов’язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язаний вчинити на користь потерпілого [3, с. 46]. Наявність такого права пояснюється тим, що заподіяна злочином моральна, фізична чи майнова шкода формує не тільки кримінально-правові, а й цивільно-правові відносини, в яких винний є боржником (зобов’язаний відшкодувати спричинені ним збитки та усунути шкоду), натомість потерпілий стає кредитором (йому належить право вимагати виконання такого обов’язку).
 
Список використаних джерел:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: за станом на 19 листопада 2012 р. // Верховна Рада України. – Офіц.вид. – К.: Парлам. вид-во, 2012. – 382 с.
2. Цвігун Т.С. Окремі питання реагування суду на порушення прав потерпілого / Т.С.Цвігун // Актуальні проблеми права, держави та юридичної науки: матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. – Тернопіль, 2012. – С. 87-90.
3. Тітко І. Новий КПК: проблеми,виявлені практикою / І. Тітко // Адвокатське бюро. – 2013. – №1. – С.45-49. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція