... Коментарі вільні, але факти священні (Ч. Скотт) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.10.2013 - Секція №6
Основу законодавства України, що регламентує службово-бойову діяльність сил охорони правопорядку при проведенні спеціальних операцій становить Конституція України [1], яка є внутрішньодержавним нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу. Конституція України визнається законом прямої дії, тобто її положення є обов’язковими для виконання.
Саме в Конституції України закріпленні правові положення, що мають важливе значення для розробки ефективного механізму по боротьбі з тероризмом. До цих положень відносяться:
– основи конституційного ладу, які проголошують, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнані в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Ця норма вимагає від органів виконавчої влади вироблення підходів щодо побудови ефективної системи національної безпеки яка б забезпечувала безпеку суспільства, як від внутрішніх, так і зовнішніх загроз, в тому числі ї терористичних;
– заборона створення і функціонування будь-яких незаконних збройних формувань, розпалення соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі (ст. 17), до речі, це положення знайшло своє відображення у КК України , а саме у ст. 2583 (Створення терористичної групи чи терористичної організації) та 260 КК України (Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань)[2]. Ми вважаємо, що ця норма Конституції України є однією з основних у протидії тероризму, забезпечення цієї норми з боку держави дозволяє проводити ефективну роботу всім правоохоронним органам для запобігання внутрішньодержавному тероризму. Проте озброєне формування, розпалення різного роду конфліктів на соціальному, расовому, національну, релігійному підґрунті притаманно саме видам тероризму;
– державний захист прав і свобод людини і громадянина, проголошення їх права на життя невідчужуваним і приналежним кожному (ст. 27).
Окрім того, можна зазначити, що Конституція як основний закон держави містить ряд норм, на підставі яких повинно будуватися антитерористичне законодавство України.
Виходячи з норм конституцій, починається побудова законодавчих актів, що визначає важливість адекватного реагування на зазначені прояви, а саме Закон України «Про основи національної безпеки України» [3], який становить загальну основу боротьби з негативними явищами соціального характеру. Прийняття цього Закону обумовлено тим, що криміналізація суспільних відносин, економічна та політична нестабільність, зростання організованої злочинності та поширення масштабів тероризму створює загрозу для національної безпеки держави в цілому.
Закон визначає перелік основних напрямів державної політики з питань національної безпеки, у тому числі і від погрози тероризму:
– реформування правоохоронної системи з метою підвищення ефективності її діяльності на основі оптимізації структури, підвищення рівня координації діяльності правоохоронних органів, покращення їх фінансового, матеріально-технічного, організаційно-правового і кадрового забезпечення;
– зосередження ресурсів і посилення координації діяльності правоохоронних, розвідувальних і контррозвідувальних органів України для боротьби з організованою злочинністю та наркобізнесом;
– участь України в міжнародному співробітництві у сфері боротьби з міжнародною злочинністю, тероризмом, наркобізнесом, нелегальною міграцією;
– відпрацювання належної системи контролю за поставками продукції і технологій оборонного призначення і подвійного використання.
Виходячи з аналізу основних законодавчих актів України, які забезпечують службово-бойову діяльність сил охорони правопорядку у сфері протидії соціально-негативним явищам, можна констатувати, що вони є базовими елементами побудови комплексної системи правового регулювання вказаної діяльності. Проте, треба констатувати, що на сьогоднішній день законодавством України неврегульованими остаються питання протидії екстремізму, взаємодія з Европолом та питання співробітництва в зазначеній сфері з країнами та міжнародними організаціями. 
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 
2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
3. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19 черв. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція