... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...
Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №2
В умовах погіршення стану довкілля актуальними, як ніколи, є питання, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів, у тому числі об’єктів тваринного світу. Основним негативним фактором впливу на тваринний світ є зростаюче антропогенне навантаження одним із проявів якого є браконьєрство. Останнє, становить одну із масштабних загроз біорізноманіттю. Досить часто незаконне полювання та рибальство здійснюється забороненими способами та знаряддями, за виготовлення і збут яких Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 85-1 КУпАП, виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції – тягнуть за собою накладення штрафу від дев’яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення. Реклама, а так само будь-яка інша діяльність з рекламування чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами – від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [1]. 
Об’єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері охорони об’єктів тваринного і рослинного світу. 
Об’єктивна сторона правопорушення полягає у: виготовленні, збуті чи зберіганні заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу; збуті незаконно добутої продукції; діяльності з рекламування чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу. 
У ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р. № 2894-III наведено невичерпний перелік заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу. Так, для добування останніх забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом [1]. Слід зазначити, що окрім указаного закону, відповідні заборони щодо використання певних засобів і способів добування об’єктів тваринного світу, містяться також у інших законодавчих і підзаконних актах України та міжнародно-правових актах у сфері охорони довкілля.
Зокрема, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, яка ухвалена під егідою Ради Європи у м. Берні (Швейцарія) 19 вересня 1979 р. та ратифікована Україною 29 жовтня 1996 р., містить Додаток IV «Заборонені засоби і способи знищення, вилову та інших форм використання диких тварин»:
– ссавці: пастки; використання живих сліпих чи знівечених тварин як принади; магнітофони; електричні пристрої для знищення та глушіння тварин; джерела штучного світла; дзеркала та інші осліплюючі пристрої; пристрої для освітлення мішеней; прицільні прилади для нічного полювання, оснащені електронним збільшувачем зображення чи електронно-оптичним перетворювачем; вибухові речовини 2; сітки 2; капкани 3; отрута чи отруєні або анестезуючі принади; викурювання із застосуванням газів або диму; напівавтоматична чи автоматична зброя із магазином більш ніж на 2 патрони; літальні апарати; механічні транспортні засоби у русі;
– птахи: сільця 4; вапно; гачки; пастки; використання живих сліпих чи знівечених тварин як принади; магнітофони; електричні пристрої для знищення та глушіння тварин; джерела штучного світла; дзеркала та інші осліплюючі пристрої; пристрої для освітлення мішеней; прицільні прилади для нічного полювання, оснащені електронним збільшувачем зображення чи електронно-оптичним перетворювачем; вибухові речовини; сітки; капкани; отрута чи отруєні або анестезуючі принади; викурювання із застосуванням газів або диму; напівавтоматична чи автоматична зброя із магазином більш ніж на 2 патрони; літальні апарати; механічні транспортні засоби у русі;
– прісноводна риба: вибухові речовини; вогнестрільна зброя; отрути; анестезуючі засоби; електроенергія змінного струму; джерела штучного світла;
– річковий рак: вибухові речовини; отрути [2].
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 р. № 1478-III, з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме: клеїв, петель, капканів, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення; дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під’їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів. А також: на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (№ 0000); на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра; на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом; полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта; полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь [3].
Крім того, при полюванні на мисливських тварин, відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 р. № 3447-IV, забороняється застосовувати: технічні засоби, які не передбачають їх швидку смерть і не виключають страждання; транспортні та інші технічні засоби і обладнання, газ, дим, струм, отрути, вибухові речовини, застосування яких призводить до масової загибелі тварин [4].
Згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 18 березня 1999 р. № 33, до знарядь лову (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів віднесено сітки, неводи, трали, пастки тощо, якими здійснюється лов водних живих ресурсів, а відповідно до п. 13 – забороняється застосовувати: електроловильні пристрої, колючі знаряддя лову, частикові трали, тюлькові неводи і волокуші у всіх водних об’єктах протягом усього року; знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок власника знарядь лову і реєструються державними органами рибоохорони тощо [5]. Крім того, вказівки на заборонені знаряддя лову (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів містяться у Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України 18 липня 1998 р. № 1126 (п. 11), Правилах любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15 лютого 1999 р. № 19 (п. 3.15) та ін. 
Суб’єктами правопорушення можуть бути громадяни та посадові особи. 
Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. 
Розгляд справ про адміністративний проступок, передбачений ст. 85-1 КУпАП покладено на районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст. 221 КУпАП). Відповідно до ст. 255 КУпАП складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 85-1 КУпАП мають право уповноважені на те посадові особи: органів рибоохорони; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів [1].
Таким чином, зважаючи на шкоду, заподіювану об’єктам тваринного світу внаслідок використання браконьєрських снастей, а також значні обсяги продажу останніх, вбачається доцільним посилення штрафних санкцій за виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного світу шляхом внесення відповідних змін до ч. 1 ст. 85-1 КУпАП. Крім того, важливим засобом попередження даного проступку є активізація роз’яснювально-виховної роботи природоохоронних органів і громадських природоохоронних організацій серед населення, особливо, спеціалізованих його груп – рибалок і мисливців.

Список використаних джерел:
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Верховна Рада УРСР; Кодекс України, Закон, Кодекс від 07.12.1984, № 8073-X. (Відомості Верховної Ради УРСР від 18.12.1984-1984 р., № 51, стор. 1122). Редакція від 07.01.2018 [Електронний ресурс]: Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10 
2. Конвенція про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі: Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 19.09.1979. (Приєднання від 29.10.1996) [Електронний ресурс]: Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_032/page2
3. Про мисливське господарство та полювання: Верховна Рада України; Закон від 22.02.2000, № 1478-III. (Голос України вiд 28.03.2000). Редакція від 10.03.2017 [Електронний ресурс]: Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1478-14
4. Про захист тварин від жорстокого поводження: Верховна Рада України; Закон від 21.02.2006, № 3447-IV. (Голос України від 05.05.2006, № 82). Редакція від 04.08.2017 [Електронний ресурс]: Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3447-15
5. Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України: Держкомрибгосп України; Наказ, Правила від 18.03.1999, № 33. (Офіційний вісник України від 11.06.1999-1999 р., № 21, стор. 209, код акту 7630/1999). Редакція від 12.06.2007 [Електронний ресурс]: Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0326-99 
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція