... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...
Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №2
Поширення юридичних знань у суспільстві безпосередньо покладено на фахівців-юристів і викладачів юридичних дисциплін. І від того, наскільки якісно та правильно буде визначена методика проведення того чи іншого виду навчального заняття, настільки глибоко поширюватиметься розуміння значення цінності права і сутності правової ідеології. Найважливішим напрямком у виконанні цієї задачі є правова освіта, ціль якої виховання громадян у дусі поваги до закону і прав людини, а також підготовка фахівців-юристів в означеній сфері.
Згідно ст. 50 Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) навчальний процес в університеті здійснюється в таких формах: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка та контрольні заходи. В ч. 2 ст. 50 означеного Закону виокремлені основні види навчальних занять у закладах вищої освіти, серед яких: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття та консультація [1]. У нашому випадку мова піде саме про методику проведення семінарського (практичного) заняття. 
Ми свідомо ототожнюємо ці два види (семінар та практичне), оскільки це розширює можливості оптимізації підготовки здобувачів вищої освіти та не суперечить ст. 50 Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.), оскільки в ч. 3 означеної норми виписано, що «Заклад вищої освіти має право встановлювати інші форми освітнього процесу та види навчальних занять [1]. А відтак, це положення дозволяє об’єднати такі два види навчальних занять як семінарське та практичне, що у цілому є встановленням іншого нового виду. Варто нагадати, що на семінарі здобувачі вищої освіти розширюють, поглиблюють та закріплюють основи теоретичних знань, які отримані на лекції. Натомість, основною ціллю практичних занять є закріплення та поглиблення знань, які отримані на лекціях та під час самостійної роботи, а також формування вміння застосовувати їх для розв’язування практичних задач. 
Отже, на початку семінарського (практичного) заняття викладач доводить до відома здобувачів відповідного рівня освіти (далі - студенти) методику проведення семінару. На першому занятті, так званого знайомства викладача зі студентами, необхідно представити власну шкалу оцінювання студентів. Наприклад, «1» та «2» це оцінка (негативна), яка має бути ліквідована студентом як академічна заборгованість, а всі інші, починаючи з «3», «4», «5» «…» бали, що пізніше будуть утворювати рейтингову успішність здобувача відповідного рівня освіти. Скажімо, для складення заліку чи семестрового іспиту без безпосередньої участі студента в даних атестаційних (зрізових) формах контролю засвоєння навчального курсу пропонується від 90 до 100 балів. Також варто нагадати студентам, що участь останніх в різного роду конференціях, тренінгах з наступним отриманням сертифікату чи публікацією наукових тез (статті) з навчального курсу (дисципліни) може обраховуватися окремими високими балами (від 5 до 30). Варто викладачу проінформувати студентів про особистий (кафедральний) графік чергування та проведення консультацій на яких здійснюється ліквідація заборгованості, наукове керівництво з написання тез, наукових статей, обрання тем цікавинок, обговорення складних чи актуальних проблем засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни (предмету).
Рекомендуємо представити методику проведення семінарського заняття наступними етапами: 
1. Закріплення попередньої лекційної теми шляхом проведення експрес – опитування (краще у письмовому вигляді, так звана «літучка»). Процедурно це полягає у написанні короткого контрольного зрізу знань у межах 5-7 хв., оскільки це заощаджує час на інші форми проведення семінарського (практичного заняття: тренінг (моделювання), цікаві доповіді («цікавинки»), класичне опитування за кафедрою, вирішення задач тощо). Запитань для письмового експрес-опитування може бути одне чи два та містити конкретний вираз оминаючи зайву розмитість змісту. Перед початком поваріантного у шахматному порядку оголошення викладачем запитань письмового експрес-опитування необхідно провести студентам інструктаж. Так, студентам необхідно вказати, що вони мають забрати все зі столу окрім чистого аркушу та ручки, а також попередити про зниження оцінки за списування та інші порушення навчальної дисципліни. Після встановленого часу з написання письмової роботи, викладач чи староста навчальної групи збирає «літучки», після чого оголошується опитування з нової теми;
2. Класичне опитування з нової теми, що відбувається одразу після збору на перевірку письмового експрес-опитування, шляхом почергових відповідей згідно заявленого плану семінару чи логіки викладу лекційної теми. Для заохочення студентів (бажано зі слабкою підготовкою) на першу відповідь першої особи можна провести за бажанням оминувши блоки та додаткові запитання доповідачу. Надалі викладачу варто розпочати опитування на свій розсуд шляхом випадкового вибору доповідача на наступне за чергою запитання лекційної теми з урахуванням блочних вимог;
3. Доповідь з цікавинками. Така доповідь має бути дійсно цікавою, а тому має виключити донесення до студентської аудиторії монотонної, докучливої, відомої з підручників реферативної інформації за класичним (радянським) принципом. Що ж таке цікавинки? Пояснюємо, що це інформація за лекційною темою з правничого спецкурсу (дисципліни), котра практично та цікаво оснащена «живими» прикладами зі слідчої практики, інтернет мереж, газет, телебачення тощо. Наприклад, якщо лекційна тема має назву «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», то цікавинка може бути побудована на матеріалах розслідування того виду злочинів як-то: Справа маніяка А.Р. Чикатило, Справа маніяка Ф.Ю. Онопрієнко тощо. Тим більше не варто до такого виду робіт ставити якісь формалізовані вимоги як до підготовки реферату. Доповідати студент може навіть з використанням будь-якого гаджету, що заощадить кошти останнього на папір та друк такої роботи (цікавинки). Викладачу бажано провести перевірку (оцінювання) письмових робіт студентів одночасно із заслуховуванням доповідей студентів з цікавинками, що значно заощадить час, а відтак дозволить охопити більш широкий обсяг роботи на семінарському занятті. Після заслуховування цікавинок, викладач оголошує оцінки за наслідками написання письмового опитування, що дозволяє одразу перевірити правильність вказаного студентами варіанту роботи та опрацювати з ними разом їх помилки. Також це створює прозорість оцінювання кожного студента, оскільки будь-який студент за бажанням може переглянути аналогічну письмову роботу іншого одногрупника, а відтак провести так званий самостійний аудит;
4. Проведення тренінгу (моделювання) чи вирішення навчальних задач з лекційної теми, тестування, дискусії;
5. Уточнення домашнього завдання на наступне семінарське (практичне) заняття, що включає: підготовку до письмового експрес-опитування («літучки») з попередньої теми для її закріплення та контролю засвоєння лекційного матеріалу студентами; класичне опитування з нової теми, що має містити групову дискусію та блочну структуру відповіді; заслуховування цікавинок з обраних самостійно чи викладачем тем у межах заявленої теми семінарського заняття; підготовка до тренінгу чи вирішення задач.
На семінарському занятті здобувач відповідного рівня освіти має у повному обсязі надати відповідь на чергове запитання, що співвідноситься за аналогією з пунктом плану (логіки викладу) лекційної теми. Тому й плани семінарських занять краще вибудовувати відповідно до плану лекції за формулою питання плану (логіка викладу) лекції = плану питань семінару. Повна відповідь лише на питання лекційного матеріалу оцінюється за двобальною шкалою та є за своєю суттю оцінкою. А надалі студент має заробити (вибороти) рейтинговий бал пройшовши відповідні етапи. Відповідь студентів має складатися з 4 – х етапів (блоків) кожен з яких оцінюється в один бал та структурно виглядає наступним чином: 
1.Безпосередня відповідь на поставлене запитання з лекційної теми (2).
2.Цитування вчених, що займались означеною проблемою (1).
3.Якими нормативно-правовими актами регламентується проблема визначена в означеному запитанні лекційної теми (1).
4.Яку окрему проблему ви вбачаєте у проблемі, що визначена в означеному запитанні лекційної теми (1).
Таким чином, студент зможе навіть первинно самостійно себе оцінити в залежності від успішного проходженням кожного з наведених етапів. Наприклад, пройшовши два етапи студент отримує оцінку за національною шкалою «задовільно». Три етапи – «добре» тощо. Також викладач може поставити студенту уточнюючі чи додаткові запитання в обсязі відповіді останнього на запитання лекційної теми лише у випадку неповної чи викривленої (із суттєвими помилками) її подачі. Якщо студент на семінарському занятті під час опитування доповнював іншого доповідача з місця, то викладач при відповіді такого студента за кафедрою на питання лекційної теми може звільнити останнього від додаткових запитань за умови, що всі етапи (блоки) запитання пройдено задовільно. Отже, окреслена методика семінарського заняття є його оптимізацією як для студента так і викладача.

Список використаних джерел:
1. Про вищу освіту: Закон від 01.07.2014 № 1556-VII // Відомості Верховної Ради, 2014. – № 37-38. – ст.2004 
 

Останнє оновлення (14.02.18 22:57)

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція