... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...
Науково-практична Інтернет-конференція 14.06.2018 - СЕКЦІЯ №5
Протягом останніх десятиліть легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, набула у світі широкого розповсюдження. Ускладнилася і структура злочинних операцій з «відмивання» доходів. Організовані злочинні угруповання, використовуючи слабкість національних систем регулювання фінансової системи, здійснюють гнучкі та швидкі операції з переведення та переміщення активів через національні кордони, вміло використовують розбіжності в режимах регулювання підприємницької діяльності як в межах національних систем, так і між самими системами з головною метою — приховування джерел походження коштів, їх власників та механізмів контролю над ними.
Не існує єдиного поняття стосовно «відмивання грошей» у міжнародному законодавстві. Під ним розуміють легалізацію протиправно отриманих грошових коштів та майна, що здійснюється шляхом різних маніпуляцій з «брудним» капіталом, внаслідок чого останній набуває статусу законного (легального). Тобто, методи і процедури, що дозволяють отримані в результаті незаконної діяльності кошти переводити в інші активи для приховування їх правдивого походження [1]. 
Найчастіше «відмивання» грошей здійснюється у таких випадках, як торгівля наркотиками і зброєю, шахрайство, терористична діяльність, вимагання, проституція, торгівля контрабандними та краденими товарами. Однак за своєю суттю «відмивання» грошей супроводжує будь-який злочин, мотивом якого є одержання доходу. Багато злочинців для легалізації коштів, отриманих від предикатного діяння виводять їх через різні вільно економічні зони з більш сприятливим фіскальним режимом та високим рівнем банківської та комерційної секретності – так звані офшорні зони [2]. 
У світі, за оцінками експертів МВФ, щорічний обсяг відмивання грошей становить близько 500 млрд. доларів. До прийняття законів про протидію відмиванню грошей злочинці вміло користувалися недосконалістю законодавства, і основна частина таких доходів легалізувалася шляхом неконтрольованого «введення» в легальні галузі комерційної діяльності, що суттєво впливало на економічний стан держав. 
За офіційними даними, в Україні 50% економічної діяльності завершується відмиванням коштів. За оцінками ДФС в Україні щорічно відмивається 4 млрд. дол. США. Це свідчить про те, що організовані злочинні угрупування завжди мали за мету збагачення, отримання прибутку. В умовах поширення тіньової економіки відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, давно вже стало загальнодержавною проблемою і потребує вирішення саме на загальнодержавному рівні.
У міжнародному праві вперше поняття легалізації («відмивання») доходів від злочинної діяльності було визначено у Віденській конвенції ООН «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» від 19 грудня 1988 р. [3]. Згідно зі ст. 3 зазначеної Конвенції легалізацією («відмиванням») доходів від злочинної діяльності є: конверсія або переведення власності, якщо відомо, що така власність отримана внаслідок будь-якого правопорушення або правопорушень або внаслідок участі у такому правопорушенні чи правопорушеннях з метою приховання або утаювання незаконного джерела власності або з метою надання допомоги будь-якій особі, яка бере участь у скоєнні такого правопорушення або правопорушень, з тим, щоб вона могла ухилитися від відповідальності за свої дії; приховування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення справжніх прав стосовно власності або її належності, якщо відомо, що така власність отримана внаслідок правопорушення або правопорушень чи внаслідок участі в такому правопорушенні або правопорушеннях; придбання, володіння або використання власності, якщо в момент її отримання відомо, що така власність отримана внаслідок правопорушення або правопорушень, або внаслідок участі у такому правопорушенні або правопорушеннях; участь, причетність або вступ у злочинну змову з метою скоєння будь-якого правопорушення або правопорушень, спроби скоїти таке правопорушення або такі правопорушення, а також пособництво, підбурювання, сприяння або надання порад при їх здійсненні. «Відмивання» грошей, отриманих від незаконного обігу наркотиків, Конвенція визнала за злочин [4].
  На даний час основними актами з даних питань є конвенції Ради Європи «Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом» від 8 листопада 1990 р. і «Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» від 16 травня 2005 р. Україна ратифікувала відповідні конвенції, вони визначаються як частина національного законодавства. Відповідно у всі нормативно-правові акти, які на момент ратифікації їм суперечили, внесли відповідні зміни [5].
В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 листопада 2014 р. [6]. З 1 вересня 2001 р. в Україні набув чинності новий КК України [7], ст. 209 якого визначає злочином діяння, спрямовані на легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Це є, безперечно, значним кроком у напрямі боротьби з найнебезпечнішим проявом злочинності – організованою злочинністю. 10 листопада 2015 р. Законом України № 770-VІІ були внесені останні зміни до статті, але предикатне діяння не відповідає чинній Конвенції. Тепер ця стаття передбачає відповідальність за вчинення фінансової операції чи правочину коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувала легалізації (відмиванню) доходів. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.
Міжнародна громадськість стурбована темпами зростання організованої злочинності, вимагає зробити все можливе, щоб покінчити з легалізацією (відмиванням) коштів отриманих злочинним шляхом або хоча б істотно підірвати її. Стратегія реалізації цієї мети включає три елементи. Перший – це традиційний, спрямований на підвищення дієвості вітчизняного кримінального законодавства, здатного гарантувати дотримання принципу невідворотності покарання. Другий елемент – посилення заходів, які позбавляють злочинців плодів їхньої злочинної діяльності. Цей елемент стратегії на додаток до чисто кримінального покарання робить наголос на необхідності криміналізації явища відмивання грошей, а також створює фундамент для розшуку та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Такі заходи, за задумом їх авторів, носять превентивно-наступальний характер. Третій, вирішальний елемент стратегії виходить з переконання, що зусилля, які починаються в масштабах однієї країни, при всій їх значущості для подолання місцевої злочинності, виявляються безрезультатними в боротьбі з організованою міжнародною злочинною діяльністю. Тому, одним із найголовніших етапів вирішення цієї проблеми є міжнародна співпраця в цій галузі та підтримка урядами різних країн відповідної тактики з її подолання.

Список використаних джерел:
1. Боротьба з відмиванням грошей. Міжнародний досвід і уроки: Аналітична записка від 12 вересня 2000 р. URL: http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/4text/4_14.htm.
2. Про боротьбу з «відмиванням» коштів, отриманих злочинним шляхом. Матеріали Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України. Київ, 2008. 13 с.
3. Financial action task force on money laundering. Group d’action financier sur le blanchiment de capitour. Annexes 2002-2003. URL: http://www.fatf-gafi.org/dataecd/12/63/34328318.PDF.
4. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин: Міжнародний документ від 20.12.1988 URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_096
5. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму: Міжнародний документ від 08.011.1990 URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_948
6. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 №1702-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014, № 50-51. Ст. 2057.
7. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001, № 25-26. Ст. 131. 
 

Останнє оновлення (10.05.18 21:11)

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція