... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...
Науково-практична Інтернет-конференція 14.06.2018 - СЕКЦІЯ №5
Упровадження сучасних науково-технічних засобів, особливо новітніх, часто не узгоджується з їх потенційними можливостями у вирішенні завдань кримінального судочинства й існуючою системою правового, організаційного та науково-технічного рівня їх застосування при розслідуванні злочинів. У зв’язку з цим використання науково-технічних засобів при провадженні в конкретних кримінальних провадженнях має низьку ефективність, що викликає необхідність удосконалення чинних процесуально-правових, а також організаційних і криміналістичних засад їх застосування.
Проблема розслідування знищення або пошкодження майна свідчить про те, що ступінь її наукового розроблення недостатній і потребує комплексного та системного розгляду всіх наявних об’єктивних і суб’єктивних причин, які визначають наукові та практичні основи діяльності щодо розслідування злочинів цієї категорії.
Досягнення розвитку науково-технічного прогресу та впровадження його результатів у правозастосовчу діяльність, шляхи використання науково-технічних засобів у розслідуванні знищення або пошкодження майна постійно привертали увагу вчених-криміналістів. У вирішення цієї проблеми зробили значний внесок: Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, М.Ю.Бузинарський, Т.В. Варфоломєєва, О.М. Васильєв, І.Ф. Герасимов, В.А. Журавель, С.І.Зернов, Ю.В. Іванов, А.В. Іщенко, О.Я. Качанов, Г.М. Козаков, І.І. Котюк, В.К. Лисиченко, В.Г.Лукашевич, Є.Д. Лук’янчиков, А.В. Мішин, І.Ф. Пантелеєв, І.О. Попов, І.І. Старокожев, Л.А.Ушаков, А.І. Федотов, В.Ф. Ханін, В.Ю. Шепітько та інші.
Аналізуючи вітчизняне кримінальне процесуальне законодавство слід зазначити, що з прийняттям у 2012 році Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) значно змінено підхід кримінального судочинства в цілому. На сьогоднішній день поняття «спеціальні знання» в КПК України не закріплено, але воно розкривається в наукових працях українських і зарубіжних вчених, зокрема як сукупність теоретичних знань та практичних умінь та навичок у галузі науки, техніки, у галузі спеціальної технічної підготовки та професійного досвіду роботи, що використовуються з метою дослідження, використання та запобігання злочинам [1]. Зрозуміло, що застосування спеціальних знань здійснюється шляхом залучення спеціально обізнаної особи, тобто суб’єкта застосування спеціальних знань. До таких згідно КПК України суб’єктів належать – експерт, спеціаліст та інші особи (перекладач, психолог, педагог, лікар та ін.). З огляду на те, що розслідування знищення або пошкодження майна супроводжується значною кількість проведення різного роду експертиз, тому суб’єкти застосування спеціальних знань у процесі розслідування злочинів вище зазначеної сфери є суб’єктами розслідування.
Кримінальне процесуальне законодавство України розмежовує поняття «спеціаліст» та «експерт», що надає можливість обмежити категорію осіб, що володіють даним процесуальним статусом. Нормами КПК України встановлені обсяг прав та обов’язків експерта та спеціаліста. Так, згідно з Законом України «Про судову експертизу» встановлено, що експертом в кримінальному проваджені є особа, що володіє науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, та має право згідно з ЗУ «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено дати висновок щодо питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери його знань [2]. Аналізуючи міжнародну практику в питанні підходу до визначення питання хто являється експертом в розслідуванні кримінального правопорушення можна звернутися до практики таких країн, як Чехія, Фінляндія та Швеція. Розглядаючи приклад Чехії потрібно зауважити, що в цій країні можна залучати особу як експерта лише у тому випадку, якщо особа була віднесена до списку з якогось виду спеціальності. Експерт не має права приступити до виконання своїх обов’язків без проголошення клятви, текст якої визначено в законі. В українському законодавстві не існує чітко визначеної присяги чи клятви, за винятком присяги, яку дає експерт, при допиті його як свідка. Тому досить не логічною виходить ситуація, що експерт, дає присягу після проведення експертизи, а не до цього. У Швеції та Фінляндії підготовка експертних кадрів здійснюється на основі навчання на спеціальних курсах, після чого особа отримує се6ртифікат та ступінь магістра і має можливість проводити судову експертизу [3].
При розслідуванні знищення або пошкодження майна виокремлюється певна специфіка використання спеціальних знань. До категорій експертиз, які проводяться під час розслідування знищення або пошкодження майна належать: традиційні експертизи – трасологічна, дактилоскопічна, техніко-криміналістична, експертиза документів, судово-економічна, а так само спеціалізовані – вибухотехнічна, пожежо-технічна, та товарознавчі експертизи які відіграють провідну роль у розслідуванні злочинів вказаної категорії.
Звертаючись до міжнародного досвіду слід зазначити, що у багатьох європейських країнах, таких як Латвія, Норвегія, Фінляндія, Данія, Ісландія та інші діє інститут приватної експертизи. Це сучасний інститут експертного дослідження, ефективно впроваджений в розвинених країнах. Слід зазначити, що установа,яка надає послуги приватної експертизи в цих країнах є сертифікованою. Установа, яка хоче здобути статус приватної експертної установи в цих країнах повинна переконати сертифікаційний орган у своїй неупередженості, компетентності, та зацікавленості в об’єктивності. До таких експертних установ закордоном входять науковці та досвідчені судові експерти.
На основі вище викладеного слід зробити певні висновки. Розслідування знищення або пошкодження майна є досить складною та багатоетапною процедурою. Для встановлення об’єктивної істини в розслідуванні даних злочинів необхідне залучення експертів та спеціалістів різних галузей знань. На сьогоднішній день процесуальне забезпечення проведення експертиз є досить проблемним питанням. По-перше, відсутність нормативного врегулювання видів експертиз. По-друге, існування монополії держави на проведення судових експертиз. На основі проаналізованого зарубіжного досвіду слід зазначити, що доцільним є законодавче закріплення поняття та процедури проведення і залучення експертів в процесі проведення комісійної та повторної експертизи, що дасть можливість уникнути великої кількості спірних питань.
Впровадження інноваційного досвіду зарубіжних країн з приводу проведення приватних експертиз є досить перспективним питанням з точки зору підходу до принципів проведення судових експертиз взагалі. Інститут приватної експертизи є наслідком вдосконалення в зарубіжних країнах принципу змагальності сторін, що надає право призначати експертизу не тільки суддям, а й учасникам кримінального провадження. Основною умовою до таких установ повинна бути неупередженість їх рішень, заснованих на підставах реальної дійсності.
Певні позитивні моменти на шляху наближення до міжнародних підходів у питання регламентації та застосування спеціальних знань спостерігаються і в Україні у зв’язку з введенням в дію нового КПК України, яким, зокрема, передбачається змагальність у процесуальній діяльності судових експертів.
За результатами аналізу законодавства країн ЄС, іншого міжнародного законодавства та внутрішнього законодавства багатьох країн можна зазначити, що у світі послідовно реалізовуються принципи забезпечен­ня незалежності експерта, виключної орієнтації не на відомчу належність експерта, а на наявність у нього спеціальних знань, необхідних для вирішення завдань правосуддя, забезпечення принципу змагальності експертів, залучених різними сторонами процесу, та інші принципи, які мають вирішальне значення для забезпечення судочинства дійсно незалеж­ною, об’єктивною та кваліфікованою експертизою. При цьому наявність інституту приватної експертизи не тільки є однією з гарантій забезпечення законних прав і свобод громадян та інте­ресів суспільства, але й дозво­ляє суттєво зменшити бюджетні витрати на утримання держав­них експертних установ.

Список використаних джерел:
1. Кравченко О.А. Загальні умови застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні. Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.). Харків ХНУВС, 2012. С.227—229.
2. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/4038-12
3. Лазебний А.М. Міжнародний досвід використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень проти громадського порядку. Міжнародний юридичний вісник: збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. 2016. №1. С. 85—90. 
 

Останнє оновлення (07.06.18 14:15)

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція