... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...
Міжнародна науково-практична конференція 12.12.19 - СЕКЦІЯ №2
В умовах сьогодення, для того, щоб продуктивно вирішити проблему адміністративно-правового забезпечення публічного порядку необхідно вирішувати її за допомогою взаємодії не лише всієї системи державних органів, а й у тому числі і органів, які спеціально призначені для виконання правоохоронних функцій. У першу чергу мова йде про правоохоронні органи, насамперед, це стосується діяльності Національної поліції України, стабільне функціонування якої є необхідною умовою захисту конституційного ладу, забезпечення законності і правопорядку. Від ефективності діяльності Національної поліції України значною мірою залежить стабільність суспільного розвитку та євроінтеграційний рух держави.
Для того, щоб врегулювати забезпечення публічного порядку органами Національної поліції України, потрібно звернути увагу на фактори викликані низьким станом інформатизації правоохоронних органів, недостатнім науковим забезпеченням реформаційних процесів як наслідок недооцінки, а іноді й прямого ігнорування досягнень науки, дефіцит практичних рекомендацій щодо використання зарубіжного досвіду в професійній діяльності правоохоронних органів України та інші негативні фактори, які свідчать про те що ця проблема вирішується державою неефективно. Однією з причин такої ситуації є відсутність на законодавчому рівні єдиного категоріального апарату у сфері забезпечення правопорядку, зокрема відсутність єдиного визначення поняття публічного порядку. 
Попри існування значної кількості визначень публічного порядку ми можемо припустити, що публічний порядок характеризується таким станом упорядкованості суспільних правовідносин, за якого кожна особа, державний орган, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи добровільно дотримуються правових та морально-етичних норм, культурних та інших соціальних правил, виконують відповідні приписи з метою досягнення публічної безпеки та загального благополуччя.
Значний фактор в повноцінному адміністративно-правовому забезпеченні публічного порядку становить визначення основних суб’єктів системи. На нашу думку, даних суб’єктів доцільно поділяти на дві групи, а саме: загальні та спеціальні. Загальні суб’єкти визначають засади внутрішньої політики держави, визначають стратегію державного управління у сфері внутрішньої безпеки, а зокрема, публічної безпеки та порядку, як у звичайних умовах життєдіяльності, так і в умовах виникнення різноманітних надзвичайних ситуацій. До них відносяться Президент України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Рада національної безпеки і оборони України тощо. До спеціальних суб’єктів забезпечення публічного порядку можна віднести органи виконавчої влади та правоохоронні органи, діяльність яких безпосередньо направлена на здійснення заходів щодо забезпечення захисту об’єктів публічної безпеки та порядку. До них відносяться Міністерство Оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України тощо. 
Оскільки, наша держава, обрала курс на євроінтеграцію, дуже важливо використовувати позитивний досвід реформування правоохоронних органів у державах Заходу й адаптації чинного законодавства Європейського Союзу. Правова база діяльності поліції Сполучених Штатів Америки, Канади, Великобританії, Франції, Федеративної Республіки Німеччина представлена низкою законодавчих актів, але є певні відмінності в нормативно-правовому забезпеченні провідних країн світу. 
Саме зарубіжний досвід має достатньо позитивних прикладів, вміле використання яких може оптимізувати організаційно-правовий механізм адміністративно-правового забезпечення публічного порядку. 
Ураховуючи вище викладене, необхідно сформулювати напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення публічного порядку в Україні. Трактуючи публічний порядок як систему суспільних відносин, урегульованих нормами права, які спрямовані на забезпечення безпеки особи, громадянського спокою, сприятливих умов для праці і відпочинку громадян, нормального функціонування державних установ, громадських об’єднань, підприємств, установ й організацій,  можна визначити основні напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення публічного порядку: 
1) визначення категоріального апарату, а саме дефініцію «публічний порядок» в окремих законодавчих актах; 
2) формування законодавства про адміністративно-правове забезпечення публічного порядку правоохоронними органами України; 
3) запровадження зарубіжного досвіду країн Заходу, з подальшим внесенням змін до законодавства України.
Отже, можна зробити висновок, що дотримуючись вище викладених напрямів удосконалення адміністративно-правового забезпечення публічного порядку можна привести у відповідність законодавчу базу нашої держави з урахуванням реалій сучасного суспільного життя, економічного стану та кримінологічної ситуації в країні. 
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
January
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція