Міжнародна науково-практична конференція 30.05.19 - СЕКЦІЯ №1
Актуальність даної проблематики пов’язана із багатьма рівнями суспільної зацікавленості і наукознавства. Так відповідно до положень вступної частини Директиви Ради Європейського співтовариства про правову охорону комп'ютерних програм, комп’ютерні програми відіграють зростаюче значення у багатьох сферах промисловості і технологія комп’ютерних програм має фундаментальне значення для промислового розвитку Європейського Співтовариства.
У наукознавчому значенні проблема правового захисту інтелектуальної власності на комп’ютерні програми є сферою міждисциплінарного науково-прикладного характеру і не лише із юридичним забезпеченням. Навіть візуальний погляд на склад понятійно-категоріального апарату, що входить у змістовне визначення предмету дослідження, свідчить про складну структуру міждисциплінарних відносин, широкий діапазон світоглядних й методологічних проблем і їх взаємозв’язків, що потребують пізнання. Процес такого пізнання на сьогодні здійснюється за допомогою різних методів, теоретико-методологічних підходів таких наук як економіка, інформатика і кібернетика; інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація; інформаційна безпека; державне управління та ін.
У сфері юридичних наук на даний час проблема правового захисту інтелектуальної власності на комп’ютерні програми не набула достатньої визначеності в аспекті однозначності теоретико-методологічного підходу її вивчення. Адже у межах таких наукових галузей як теорія права, інформаційне, цивільне, адміністративне, господарське, кримінальне право та інших суміжних наук здійснюються дослідження лише окремих предметних питань пов’язаних із зазначеною проблематикою. 
Так, у сфері досліджень методології права й галузевої фундаментальної, прикладної тематики з права проведений значний обсяг наукової роботи щодо пошуку засобів, методів, необхідних форм, науково-практичних підходів спрямованих на осмислення значення й удосконалення використання можливостей правового захисту прав і свобод людини, у т. ч. права інтелектуальної власності взагалі, і інтелектуальної власності на комп’ютерні програми зокрема. 
Разом з цим, на даний час в юридичній науці достатньо цікавим щодо свого з’ясування залишаються наукознавчі проблеми пізнання новітніх закономірностей розвитку правовідносин у міждисциплінарних сферах соціального життя або так званих складних соціальних системах. На наш погляд, це потребує зосередження наукових досліджень на вивченні наступних напрямів, у т.ч. сфери правового захисту інтелектуальної власності на комп’ютерні програми. 
1. Світоглядне, філософсько-правове осмислення термінів, понять, принципів, явищ і теорій неюридичного і юридичного загально- й спеціально наукового характеру, що відображають зміст сучасних інформаційних відносин, ролі людини і її основних потреб та інтересів в інформаційно-технологічній сфері, а також з’ясування методологічних можливостей юридичного міждисциплінарного інтегративного підходу щодо їх вивчення. Достатньо важливим у межах зазначеного напряму є характеристика принципу правової захищеності інформаційних відносин, визначення змісту функцій юридичної відповідальності й поняття «інтегративна юриспруденція».
2. Розробці теоретичних концептів та методологічного інструментарію спрямованого на пізнання правових моделей захисту людських творчих інтересів у процесі створення нових і використання наявних продуктів інформаційних технологій, творчих (інтелектуальних) моделей комп’ютерних програм, їх можливостей практичного формально-юридичного впровадження. У зазначеному аспекті досліджень доцільно урахувати наявний стан світового досвіду, практику застосування, тенденцій розвитку правовідносин, що ґрунтуються на нормах міжнародного і європейського права. 
3. З’ясування проблем у межах принципу правової визначеності відносин. Використання здобутків теорії нормотворчості і практики проектування нових і удосконалення існуючих актів законодавства, формування їх у зручні і функціональні блоки, моделі, зводи норм права, закріплення логічних і достатньо змістовних систем науково обґрунтованого термінологічно-понятійного апарату та інші напрями. 
У більш звуженому аспекті спеціального предмету нашого дослідження існують невирішені питання на рівні методології права щодо наукознавчих можливостей інтегративного підходу, об’єднання (інтегрування) адекватних методів досягнення цілей права у складних відносинах практики міждисциплінарних сфер правового впливу. Безумовно вищезазначений перелік проблем не є вичерпним і потребує подальшого аналізу, але він є необхідним для дискусії поза межами цієї публікації.