Міжнародна науково-практична конференція 12.12.19 - СЕКЦІЯ №4
У зв’язку з інтеграцією України до світової спільноти, в тому числі, і законодавчо, постало нагальне питання належного законодавчого закріплення прав тварин. 
Проблема набуває актуальності з огляду на логічне запитання, що виникає: де закінчується право на здоров`я та життя людини та право на випробування на тваринах у дослідних цілях. Адже випробовування на тваринах у дослідних цілях своєю кінцевою метою може мати створення певного медичного продукту з лікувальною метою.
З середини минулого століття було прийнято низку надзвичайно важливих актів глобального значення для закріплення прав людини, серед яких Загальна декларація прав людини, Міжнародні пакти про громадянські і політичні права та про культурні права, прийняті резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, Конвенція про права дитини, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та інші. На Європейському рівні – це Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. На рівні африканських країн – Африканська хартія прав людини і народів. Відповідно до статті 3 Загальної декларації прав людини [1], кожна особа має право на життя, свободу та особисту недоторканість; ст. 25 – кожна особа має право на необхідний рівень медичного піклування. При цьому, кожна людина, при здійсненні своїх прав і свобод повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. 
Щодо тварин, то Всесвітню декларація прав тварин було прийнято у 1977 році. Положеннями даного документа визначено, що беручи до уваги, що життя – єдине, що всі живі істоти мають єдиний початок і їх поділ відбувся в ході еволюції видів; беручи до уваги, що всі живі істоти мають свої природні права, і що будь-яка тварина, маюча нервову систему, має особливі права; беручи до уваги, що співіснування видів передбачає визнання людським видом права на життя інших видів живих істот та те, що повага до тварин людиною є невід’ємною від поваги людини людиною; проголошується, що всі тварини не повинні піддаватися поганому поводженню чи жорстоким діям (ст. 3) [2]. Статтею 6 визначається, що експерименти на тваринах, що викликають їх фізичні або психологічні страждання, порушують права тварин. 
Європейська конвенція з захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей [3], є одним з основних документів, що регулює питання захисту живих хребетних тварин, що не належать до людського роду, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей. Зазначеною Конвенцією чітко вказано, що будь-яке дослідне або інше наукове використання тварини, яке може спричинити біль, страждання, занепокоєння чи завдати тривалої шкоди, включаючи будь-яке втручання, що має на меті або може призвести до народження тварини у будь-яких таких умовах, але за винятком найменш болючих методів, що прийняті у сучасній практиці (тобто «гуманних» методів умертвіння або клеймування тварини»), може проводитися лише задля певних цілей та з урахуванням обмежень, що передбачені даною Конвенцією. До таких цілей відносять запобігання захворюванню, хворобливому стану чи іншим відхиленням або їхнім наслідкам у людини, хребетних або безхребетних тварин чи рослин, включаючи виробництво та перевірку якості, ефективності та безпечності ліків, речовин або продукції; – діагностика чи лікування хвороби, хворобливого стану або інших відхилень чи їхніх наслідків у людини, хребетних або безхребетних тварин чи рослин; – визначення, оцінка, регулювання чи зміна фізіологічного стану людини, хребетних і безхребетних тварин чи рослин; – охорона навколишнього середовища; – наукові дослідження; – освіта та професійна підготовка; – судова експертиза. Тобто, можна побачити доволі великий перелік цілей, коли дозволяється дослідне використання тварин. 
Варто зазначити, що український законодавець також пішов шляхом світової спільноти і окремо виділив положення щодо правил поводження з тваринами, що використовуються в наукових експериментах, тестуванні, навчальному процесі, виробництві біологічних препаратів. У Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» [4] визначено, що використання тварин у наукових експериментах, біологічному тестуванні, навчальному процесі допускається лише в разі, якщо відсутня можливість заміни їх іншими альтернативними методами і об’єктами. 
Тобто, на разі, права людини, що задовольняються науковими дослідженнями, в т.ч. з використанням тварин, мають більш питому вагу, ніж право тварин на життя. Але з розвитком світової свідомості перед суспільством постає низка питань, які ще необхідно буде вирішити в майбутньому, серед яких безперечно необхідність проведення експериментів над тваринами з науковою метою та етичність проведення даних експериментів над тваринами. 

Список використаних джерел:
1. Загальна декларація прав людини, 10.12.1948. URL: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.
2. Всесвітня декларація прав тварин, 23.09.1977. URL: http://www.vita.org.ru/law/Zakonu/ world_declaration_animal_rights.htm.
3. Європейська конвенція про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових, 16.03.1986. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_137.
4. Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 р. № 3447-IV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 27. Ст. 230.