Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №2
Якщо XIX століття називали століттям виробництва, XX – століттям управління, то XXI століття, безперечно, є століттям інформації, а інформаційні процеси постають предметом свідомої, цілеспрямованої та науково обґрунтованої діяльності [1,с.4]. Сьогоднішній день вдало ілюструє загальновідомий вислів: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». В свою чергу за умов інтенсивної політики щодо інформатизації, розбудови та розвитку інформаційного суспільства особливого значення набувають інформаційні відносини. 
Насправді, до даного питання раніше зверталися чимало вчених, таких як: С.М.Іванов, О.М. Розум, Д.В. Ланде, А.М. Новицький, І.В. Сергієнко, В.Г. Хахановський, В.С. Цимбалюк, М.Я.Швець, В.К. Шкарупа, В.М. Брижка, І.Б. Жиляєва та інші.
Враховуючи зазначене вище, метою даної статті є визначення понять «інформація», «інформаційні відносини», з’ясування їх особливостей та ролі у житті суспільства; аналіз стану регулювання інформаційних правовідносин на даний момент чинним законодавством.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» інформація – це будь-які відомості та\або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді [8].
У свою чергу, Р.А. Калюжний та В.О. Шамрай визначають інформаційне забезпечення як: забезпеченість системи управління відповідною множиною інформації; діяльність, пов’язану з організацією збору, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання і представлення інформації [3, с.116]. 
На жаль, у юридичній літературі так само немає і єдиного визначення поняття інформаційно-правових відносин. Так, М. Швець, Р.А. Калюжний, В. Гавловський, В.С.Цимбалюк визначають їх як суспільні відносини щодо інформації, які є основним об’єктом регулювання інформаційного права .
Легітимне визначення терміну «інформаційні відносини», на нашу думку, міститься у законі України «Про інформацію», згідно з яким, інформаційні відносини – це відносини, які виникають в усіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації [8].
Так, юридична наука лише нещодавно звернулася до питання особливостей інформаційних правовідносин. В.С. Цимбалюк зазначав, що головною особливістю інформаційних правовідносин є те, що вони виступають юридичною формою вираження та закріплення інформаційних відносин, які, у свою чергу, є формою певних публічних відносин [3, с.4]. 
Крім цього можна виділити наступні риси інформаційно-правових відносин. По-перше, основним об’єктом таких відносин є інформація або інформаційний ресурс. По-друге, вони існують практично у всіх сферах суспільної життєдіяльності, а їх зміст закріплюється в нормах національного права України та міжнародного права. 
Як і будь-які правовідносини, інформаційні правовідносини потребують тих чи інших нормативно – правових актів, що їх регулюватимуть. В українському законодавстві існує ряд таких законів. Так, у Законі «Про інформацію» визначено, що він регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації. Стаття 7 цього Закону визначає, що «Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб’єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. … Суб’єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію»[8]. Згідно ж зі ст.302 Цивільного кодексу України, «фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію» [9]. Закон України «Про захист персональних даних» частково регулює питання зберігання та знищення персональних даних в базах [7]. Закон України «Про доступ до публічної інформації» врегульовує доступ до персональних даних, визначає термін зберігання, обов’язки розпорядників інформації [6]. 
Таким чином, цінність інформації вимірюється рівнем максимальної корисності, отриманої від залучення оцінюваної інформації до оптимізації виконання певного завдання, за умови найліпшого способу використання цієї інформації.
 
Список використаних джерел:
1. Арістова І.В. Наука «Інформаційне право» на новому етапі розвитку інформаційного суспільства / І.В. Арістова // Правова інформатика. – 2011. – №1(29). – С. 3-11.
2. Кім К.В. Особливості інформаційно-правових відносин як різновиду адміністративно-правових відносин / К.В. Кім // Право і безпека. – 2011. – №4(41). – С. 58-61.
3. Коваленко Л.П. Інформаційні відносини / Л.П. Коваленко. – Х.: Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – С. 9.
4. Кохановська О.В. Суб’єкти та об’єкти інформаційних правовідносин у сучасній правовій доктрині / О.В. Кохановська // Юридичні науки. – 2005. – №67-69. – С.52-54.
5. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.94 р. №3855-XII. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
6. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.11 р. №2939-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
7. Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.10 №2297-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
8. Про інформацію: Закон України від 02.10.92 р. №2657-XII. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
9. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua {jcomments on}