Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №2
Розвиток інформаційних технологій спричиняє появу нових можливостей для ведення бізнесу. Одна з них – розраховуватися за поставлені товари чи надані послуги електронними грошима. Для цього достатньо мати комп'ютер, підключений до Інтернету, а сам платіж здійснюється одним натиском на «мишу». Як правило, оцінити переваги електронних платежів заважає елементарний брак знань. Що таке електронні гроші, як ними розраховуватися і які особливості українських платіжних систем [1].
Варто зазначити, вперше в Україні поняття електронних грошей було закріплено постановою правління Національного банку України «Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні» від 25.06.2008 р. №178, яке визначало електронні гроші як одиницю вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента [2].
Хоча економісти називають сучасний період розвитку електронних грошей «дитячим» (продаж товарів та надання послуг, за допомогою електронних грошей, в розвинених країнах світу складає близько 70-80 % від усього об'єму продажів, на території України цей ринок складає 6-7% але надзвичайно стрімко розвивається), підкреслюючи віддаленість перспективи їх повсюдного проникнення, вважають, що широке використання цих грошей – поки ще теоретична концепція. Однак вчені визнають, що електронні гроші мають величезний і малодосліджений потенціал, який у майбутньому, завдяки імпульсам інформаційно-технічної революції, які важко передбачити, може перетворити їх на реально діючий феномен економічного життя [3].
Та пропри всі заяви вчених-економістів, стосовно застосування електронних грошей, численні порушення, що здійснюються все частіше і частіше, вийшли за рамки теоретичної концепції,про це свідчить «Звіт про виконання плану роботи Державної податкової служби України на ІІІ квартал 2012 року», а саме: за ініціативи податкової міліції проведено 65 документальних перевірок суб'єктів господарювання, які надають послуги із використанням небанківських електронних розрахункових систем, та підприємств, які задіяні у схемах формування штучного податкового кредиту за рахунок документального оформлення купівлі-продажу припейд - продукції операторам мобільного зв'язку. За результатами донараховано до бюджету 95,2 млн. грн., із яких стягнуто 34,1 млн. гривень. Вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 47,6 млн. гривень[4, c. 30].
За наслідками відпрацювання суб’єктів господарювання, які розповсюджують електронні ваучери операторів мобільного зв’язку та використовують у своїй діяльності небанківські електронні розрахункові системи, виявлено 52 злочини, у т.ч. 48 злочинів за ч.3 ст. 212 КК України, 2 злочини по ст. 205 КК України. Сума збитків по кримінальних справах склала 108,6 млн. гривень [4, c. 31].
Отже, як можемо бачити, попри порівняно низький рівень розвитку системи оплати послуг електронними грошима, збитки що завдаються державі є досить великими. 
Великій кількості правопорушень в даній сфері сприяє також не досконале законодавче забезпечення. Питання, пов'язані з випуском, обігом і погашенням електронних грошей в Україні, регулюються «Положенням про електронні гроші в Україні», затвердженим Постановою Національного банку України від 04.11.2010 № 481. 18 вересня 2012 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)» та низкою інших нормативно правових актів[1].
Не секрет, що крім легалізованих НБУ систем електронних грошей в Україні широко використовуються і інші системи платежів, а саме: «Яндекс. Гроші», WebMoney, QIWI та інші.
Утім, відсутність узгодження платіжної системи з НБУ не обов'язково означає її незаконність. Приміром, Положення №481 не поширюється на діяльність WebMoney в Україні, оскільки як засіб платежу в системі використовують не електронні гроші як такі, а права вимоги, які потім обмінюються на товари або послуги, згідно з ст. 512, 656 ЦКУ. 
Тому, у зв’язку із такою правовою невизначеністю, дані системи стають засобом численних махінацій та порушень, які були зазначені вище і не тільки.
Також варто відмітити, що в Європі, - Європейський центральний банк і Банк міжнародних розрахунків неодноразово наголошували на встановленні чітких правил і умов, відповідно до яких може здійснюватися емісія електронних грошей, та запровадженні контролю за нею, оскільки емісія електронних грошей може негативно вплинути на стабільність фінансової системи та безперебійне функціонування платіжних систем [5, 6, 7]. 
Політика Євросистеми щодо електронних грошей викладена у «Звіті про електронні гроші» Європейського центрального банку, вимоги якого до емітентів і відповідних систем розрахунків стали керівними принципами для органів державної влади в країнах Єврозони. Ці вимоги є базовими для загального політичного курсу центральних банків Євросистеми під час їх оверсайту за системами електронних грошей і платіжними системами в цілому [8]. 
Тому, автори вважають, що з метою удосконалення правового регулювання сфери обігу електронних грошей було б доцільним ввести і в Україні, подібну до Європейської, єдину систему вимог до електронних платіжних інструментів. В свою чергу вищезазначені дії зменшать кількість злочинних махінацій та забезпечать належній рівень надходжень до бюджету. 
 
Список використаних джерел:
1. Розвиток інформаційних технологій. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.prostopravo.com.ua/prava_biznesu/dogovirni_vidnosini/statti/elektronni_groshi_yak_zasib_ platezhu_v_ukrayin
2. Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні: Постанова НБУ №178 від 25.06.2008 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0688-08.%209
3. Перспективи розвитку систем електронних грошей в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=121
4. Звіт про виконання плану роботи Державної податкової служби України на ІІІ квартал 2012 року. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sts.gov.ua/data/files/252.doc
5. E-payments in Europe – the Euro systems perspective, ECB. – 2002. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecb.int/events/pdf/conferences/epayments.
6. Implications for central banks of the development of electroniс money, BIS, СPSS, 1996/ – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bisp01.pdf
7. Report on electronic money, ECB, 1998. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecb.int/pub/pdf/ other/emoneyen.pdf
8. Riskmanagementforelectronicbankingandelectronicmoneyactivities, BIS, BCBS, 1998 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbsc215.pdf {jcomments on}