Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №5
Допит – процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, які беруть у ньому участь, спрямований на одержання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі. Неповнолітні, тобто особи, які не досягли вісімнадцятирічного віку, класифікуються на такі вікові категорії: дитячий вік (до 1 року); раннє дитинство (від 1 до 3 років); дошкільний вік (від 3 до 7 років); молодший шкільний вік (від 7 до 11-12 років); підлітковий вік (від 11-12 до 14-15 років); старший шкільний вік (від 14-15 до 18 років) та можуть бути допитані під час кримінального провадження як свідки, підозрювані, обвинувачені, підсудні, засуджені. Кримінально-процесуальна регламентація особливостей допиту малолітніх та неповнолітніх осіб передбачена у ст. 226, 227 КПК України, а також главі 38 (Кримінальне провадження щодо неповнолітніх) [1].
Складність проведення допиту неповнолітніх обумовлена специфікою психології формування показань, віковими та індивідуальними особливостями. Особливу увагу той, хто проводить допит, повинен приділити психологічним особливостям допитуваного, його характеру, темпераменту, навикам, звичкам, мисленню, колу знайомств, способу життя, вихованню в сім'ї. Дані, що характеризують особу неповнолітнього, дозволяють прогнозувати його поведінку під час допиту, вибирати тактично правильний його напрямок, оцінювати достовірність показань допитуваного [2, с.106]. Тактика допиту неповнолітніх значною мірою обумовлена особливостями їх психіки (підвищеним навіюванням, схильністю до фантазування, високою емоційністю, нестійкістю поведінки), незначним життєвим досвідом, що нерідко приводить до неправильної оцінки ними розслідуваної події в цілому або окремих її елементів [3, с. 593].
Проф. Н.Ш. Сафін визначає, що формування показань неповнолітніх являє собою психологічний процес, що характеризується повним і точним (або неповним і неточним – в залежності від конкретних об’єктивних та суб’єктивних обставин) сприйняттям конкретних подій і обставин за допомогою органів чуття і свідомості, запам’ятовуванням сприйнятого, переробкою і утриманням його в пам’яті, згадуванні (чи впізнанні) і правильним відтворенням в ході допиту повних і достовірних даних про подію та обставини [4, с. 66].
До вікових психологічних особливостей неповнолітніх можна віднести наступні: підвищена комфортність, навіювання, в основі поведінки може лежати чужа система цінностей; психологічна залежність від предметного світу, що служить регулятором відносин всередині вікових груп, при цьому речі можуть поставити в залежність від дарувальників, збуджувати до заздрості та агресії; схильність до особливих стереотипів, які мають зовнішній прояв, можуть проявлятись як символи групової приналежності; схильність до референтної (авторитетної) групи чи референта (найбільш авторитетної особи); негативізм, демонстрація незалежності можуть спонукати до антисоціальної поведінки; бравада, схильність до ризикових дій, жага до пригод, цікавість; легковажне ставлення до людських вад і слабостей; довірливість, невміння пристосовуватись до конкретних умов життя, розгубленість в конфліктних життєвих ситуаціях [5].
Враховуючи вікові особливості особистості неповнолітніх, варто ретельно готуватись до проведення допиту: детально вивчити особистість допитуваного, з’ясувати обстановку в сім’ї, його відносини з родичами, умови життя, оточення. Коли неповнолітній зрозуміє на допиті, що допитуючий відноситься до нього зі щирим інтересом, багато про нього знає, встановлення психологічного контакту спроститься [6, с. 113].
Для зняття стану напруженості, хвилювання, неспокійності, тривожності, неприязні, підозрілості варто встановити психологічний контакт, застосовуючи при цьому такі психологічні прийоми: правило "накопичення згоди" – на початку допиту задаються питання лише з позитивними відповідями, що не викликають тривоги, поступово вони ускладнюються, наближуються до суті проблеми; демонстрація спільності поглядів, оцінок, інтересів (гендерна рівність, місце проживання, земляцтво, захоплення); прийом “психологічного прогладжування” – визнання допитуючим позитивних якостей допитуваного, наявності правоти в його позиціях, словах, вияв розуміння (це заспокоює неповнолітнього, підвищує почуття впевненості, доброзичливості зі сторони допитуючого); займане місце партнерів по спілкуванню відносно один одного; частота і стійкість візуального контакту; наявність природної, невимушеної міміки, жестів, схожість манери спілкування [5].
Н.В. Павлюк пропонує системи тактичних прийомів, спрямовані на подолання наслідків дії окремих психологічних особливостей, притаманних психіці неповнолітніх, які є бар’єром для одержання допитуючим повних і таких, що відповідають істині, показань. Щодо неповнолітніх допитуваних пропонується застосовувати тактичні прийоми допиту: використання різних видів запитань (деталізуючих, уточнюючих, контрольних, нагадуючих); зіставлення показань із точно встановленими фактами під час кримінального провадження; з’ясування інформації про проведення часу неповнолітнім у період між подіями, що ним сприймалися, і допитом; з’ясування емоційного стану неповнолітнього під час сприйняття події; встановлення інформації про те, чим був зайнятий неповнолітній у момент злочину, чи брав у ньому участь або тільки спостерігав його, чи була ця подія в центрі його уваги; з’ясування умов сприйняття події неповнолітнім та доступність для його розуміння сприйнятого; з’ясування змісту фантазій неповнолітнього, виявлення характеру мрій; роз’яснення важливості заперечних відповідей; викладення допитуваному вірогідного ходу подій; проведення слідчого експерименту; пред’явлення доказів, що є доступними розумінню допитуваного; повернення до певних місць показань з метою докладнішого висвітлення окремих обставин; використання різних наочних засобів; використання образотворчих здібностей неповнолітнього; допит на місці події, якщо це не зашкодить психіці неповнолітнього; висвітлення події з різних боків; пропонування допитуваному повторити розповідь в іншій послідовності; використання аналогії, порівняння, суперечностей усередині показань або з іншими доказами [7, с. 430].
Проф. В.О. Коновалова пропонує під час допиту неповнолітніх дотримуватись таких рекомендацій: створювати обстановку допиту, найбільш сприятливу для встановлення психологічного контакту; бути ввічливим та уважним, маючи на увазі підвищену самооцінку неповнолітнього, відчуття достоїнства; особливу увагу звертати на формування запитань – вони повинні мати зрозумілу, чітку форму, бути доступними і зрозумілими неповнолітньому, враховувати віковий та інтелектуальний розвиток; не вживати складні терміни; критично оцінювати отриману під час допиту інформацію, співставляючи її з доказами, оперативно-розшуковими даними; акцентувати увагу допитуваного на наявних у справі доказах в цілях попередження неправди, відмови від дачі показань, обмови і самообмови; виключати проведення повторних допитів, а також довгого його проведення; використовувати інформацію про особу допитуваного, отриману офіційним та неофіційним шляхом як в процесі підготовки до допиту, так і під час нього; роз’яснювати присутнім стороннім особам їх роль у допомозі слідчому, акцентуючи увагу на тому, що оціночні функції не входять в компетенцію допитуючого [8, с. 119].
Допитуючий не може уникнути певного психологічного впливу на неповнолітнього з метою отримання правдивих показань, як вважає Н.Л. Борисов. У цьому немає нічого протизаконного та аморального (якщо тільки вплив не містить елементів обману чи насильства). Щодо методів правомірного психологічного впливу, то це наступні: метод переконання (повідомлення допитуваному відомостей з метою впливу на його емоції, інтелект, волю), метод викриття (передача допитуваному інформації з метою отримання більш повних відомостей), метод правомірного навіювання (шляхом вимоги, пропозиції, поради, прохання, застереження, попередження), метод емоційного експерименту (використання психологічного стану допитуваного), метод прикладу (особистий приклад або повідомлення про позитивні якості інших осіб) [9].
Таким чином, знання психології формування показань, вікових та індивідуальних особливостей неповнолітнього допитуваного має вагоме значення для правильного обрання прийомів встановлення психологічного контакту, тактики допиту, режиму проведення допиту, здійснення впливу на неповнолітнього, оцінки його показань і, як результат, з’ясування необхідних обставин, отримання правдивої доказової інформації для встановлення істини у кримінальному провадженні.
 
Список використаних джерел:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: набув чинності 19 лист. 2012 р. – Х.: Одіссей, 2012. –360 с.
2. Шепитько В.Ю. Использование данных психологии в допросе несовершеннолетних / В.Ю. Шепитько // Проблемы социалистической законности. – Вып.26. – 1991. – С. 106-110.
3. Аверьянова Т.В. Криминалистика: Учеб. для вуз. / [Т.В. Аверьянова, Р.С. Белкин, Ю.Г.Корухов и др.]. – 3-е изд., пер. и доп. – М.: Норма, 2007. – 944 с.
4. Сафин Н.Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве (процессуальный и криминалистический аспекты проблемы) / Н.Ш. Сафин. – Казань: Издательство Казанского университета, 1990. – 160 с. 
5. Реуцкая И.Е. Психологические особенности допроса несовершеннолетних / И.Е.Реуцкая, О.И. Бродченко // Прикладная юридическая психология. – №3. – 2008. – С. 55-68.
6. Гусаков А.Н. Следственная тактика (в вопросах и ответах): учеб. пособ. / А.Н. Гусаков. – Свердловск: Издательство Урал. ун-та, 1991. – 147 с. 
7. Павлюк Н.В. Використання тактичних прийомів допиту неповнолітніх, спрямованих на нейтралізацію фантазування / Н.В. Павлюк // Криміналістика ХХІ століття: матер. міжн. наук.-практ. конф. 25-26.11.2010 р. – Х.: Право, 2010. – С. 427-430.
8. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология / В.Е. Коновалова. – Х.: Издатель СПД ФЛ Вапнярчук Н.Н., 2006. – 176 с. 
9. Борисов Н.Л. О некоторых тактических моментах допроса несовершенно-летнего обвиняемого / Н.Л. Борисов // Сибирский юридический вестник. – 2001. – №3 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1116791 {jcomments on}