... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №4
Частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України закріпила положення про те, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однак, на практиці не всі дотримуються норм чинного законодавства. Не є виключенням у цьому випадку і учасники акціонерного товариства, які часто зловживають своїми корпоративними правами. 
Актуальність цієї теми дослідження обумовлюється тим, що законодавством нашої держави не достатнім чином урегульовано багато питань, які стосуються корпоративних прав акціонерів, що і створює можливість їхнього зловживання.
У науковій доктрині існують різні точки зору з приводу тлумачення поняття «зловживання правом». Так, Х. Колінчук вважає, що зловживання правом учасника товариства – це порушення загальних принципів здійснення цивільних прав, за якими особа повинна здійснювати свої права з урахуванням прав та законних інтересів інших учасників і самого товариства, не допускаючи умисного завдання шкоди [1, с.119]. В. Луць стверджує, що зловживання суб’єктивним корпоративним правом – це правопорушення, яке виявляється у поведінці учасника корпоративних відносин при здійсненні ним свого корпоративного права і зводиться до завдання шкоди іншим суб’єктам (суб’єкту) корпоративних правовідносин [2, с. 129].
Зловживати корпоративними правами можуть як мажоритарні, так і міноритарні акціонери, проте форми прояву цього зловживання будуть різні. В узагальненні Верховного суду практики розгляду судами корпоративних спорів за 2005 р. – І півріччя 2007 р. Верховний суд вказав на не врегульовані законодавством питання:
 відсутність чітко визначеного обсягу інформації, яка може бути надана учаснику (акціонеру) товариства;
 невизначеність процедури подання запиту на отримання інформації;
 не визначено співвідношення інформації, що може бути надана учаснику (акціонеру), та інформації, яка складає комерційну таємницю;
 не визначено обмежень щодо періоду часу, за який учасник (акціонер) може вимагати надання інформації про діяльність товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону. Після аналізу статті 77 цього закону, вбачається що акціонери мають доступ до багатьох документів за винятком наступних: що підтверджують права товариства на майно; бухгалтерського обліку; переліку афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій. Це положення статті має певні недоліки, оскільки надає однаковий обсяг інформації і мажоритарним і міноритарним акціонерам. А так як в останніх матеріальний вклад у діяльність товариства незначний, то, на нашу думку, вони можуть використовувати отриману інформацію, з метою завдання шкоди діяльності товариства. Наприклад, продавати отриману інформацію конкурентам. Це є однією з форм зловживання корпоративними правами міноритарними акціонерами.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства», рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. На практиці питання щодо виплати дивідендів вирішується мажоритарними акціонерами, оскільки, за законодавством України, одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах. Тому часто зловживають корпоративними правами у сфері виплати дивідендів, яке може проявлятися у таких двох формах: 1) зловживання акціонерним товариством правом прийняття рішення про спрямування прибутку на виплату дивідендів; 2) зловживання акціонерним правом на участь у розподілі прибутку товариства на одержання дивідендів.
Зловживання правом мажоритарних акціонерів може відбуватися не тільки шляхом вчинення певних дій, але і шляхом бездіяльності. Норма ч. 2 ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства» закріпила, що загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій. Тому мажоритарні акціонери навмисно не з’являються на загальні збори акціонерів товариства для того, щоб не було кворуму голосів для прийняття конкретного рішення. Ще одним прикладом бездіяльності може слугувати ситуація, за якої акціонер, у якого є значний пакет акцій, відмовляється голосувати, чим блокує можливість прийняття важливого рішення, з метою завдати шкоду інтересам інших осіб.
Отже, зловживання правом, навіть одного учасника акціонерного товариства, може заподіювати шкоду інтересам інших учасників товариства. На нашу думку, потрібно внести певні зміни в законодавство України, зокрема:
1) встановити залежність між обсягом інформації, яка є доступною для будь-якого акціонера товариства, та кількістю акцій якими вони володіють;
2) потрібно закріпити відповідальність акціонерів, які володіють значним пакетом акцій, за зловживання своїми корпоративними правами під час скликання та проведення загальних зборів.
 
Список використаних джерел:
1. Колінчук Х.Г. Заборона зловживання правом у корпоративних відносинах / Х.Г.Колінчук // Наукові записки. – 2007. – Т. 64. Юридичні науки. – С. 115-120.
2. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти): монографія / за заг. ред. В.В. Луця. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 320 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція