... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №1
Досліджуючи проблему забезпечення конструктивної взаємодії судової влади та громадськості, розуміємо, що без ефективної, результативної комунікації ця проблема не зможе бути вирішена.
За допомогою ефективної комунікації можливо [1, с. 7-8]:
– інформувати громадськість про роботу суду;
– забезпечити обізнаність відвідувачів суду про судові правила та процедури;
– оптимізувати роботу суду та його апарату, підвищити її ефективність;
– створити та підтримувати позитивну репутацію суду в суспільстві;
– ефективно управляти кризовими ситуаціями;
– забезпечити підтримку громадськості при вирішенні проблем судової системи органами законодавчої та виконавчої влади;
– лобіювати законодавчі зміни, які необхідні судовій системі, щоб бути більш ефективною для людей;
– підвищити якість представництва інтересів сторін в суді;
– забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів для роботи у судах тощо.
Характеризуючи можливі і доступні комунікативні канали судової влади та громадськості, відзначимо наступне:
1. Одним із обов’язкових, на наш погляд, каналів комунікації окремо взятого суду на сьогодні є власний веб-сайт, на якому розміщується текстова, фото-, відеоінформація, новини, розклад судових засідань, контакти, анонси подій у суді, інша важлива інформація. У цьому плані, передовими є адміністративні суди, і зокрема слід відзначити офіційні веб-сайти Вінницького та Львівського окружних адміністративних судів, які є чіткими і структурованими, інформація на яких завжди оновлюється і є актуальною. Більш того, у Вінницькому окружному адміністративному суді встановлено веб-камеру і всі відвідувачі офіційного веб-сайту мають можливість спостерігати за роботою суду в режимі он-лайн. Крім того, забезпечена можливість задати запитання Голові суду, шляхом заповнення відповідної форми на сайті.
2. Окрім веб-сайтів в мережі Інтернет можливо використовувати й інші канали комунікації. Зокрема, особисті чи корпоративні блоги, сторінки у соціальних мережах, тематичні форуми тощо.
Примітно, що у країнах Європейського Союзу розповсюджена практика висвітлення діяльності судів у мережі Інтернет. Так, Верховний суд Великої Британії офіційно дозволив журналістам використовувати сервіс мікроблогів Twitter для передачі повідомлень із судових засідань. Також журналістам дозволено відправляти повідомлення з мобільного телефону і користуватися електронною поштою. Раніше ж у Сполученому Королівстві не дозволяли користуватися соціальними мережами у залі суду, а також забороняли під час судових процесів фото- та відеозйомку. Диктофони журналісти могли використовувати лише у виняткових випадках. За порушення цих правил було передбачено відповідальність за неповагу до суду [2, с. 23].
Доволі прогресивною є практика роботи арбітражних судів Російської Федерації (РФ). Вони також використовують новітні технології для інформування про свою діяльність. Так, система «Мобільна картотека» дає змогу користувачам мобільних пристроїв з операційною системою Android у будь-який час ознайомитися з докладною інформацією про будь-яку арбітражну справу. Через інформаційний ресурс «Президіум онлайн» усі охочі можуть спостерігати, як розглядає справи Президія Вищого арбітражного суду РФ [2, с. 23-24].
3. Позитивною, поряд із телефонною комунікацією, вважаємо і іншу новацію з використанням ресурсів Інтернету – запровадження з 2 січня 2015 року скайп-зв’язку з відділом приймальні громадян Верховного Суду України за встановленим розкладом, що розміщений на офіційному веб-сайті Верховного Суду України. Такий комунікативний канал, на нашу думку, є досить ефективним для інформування окремих громадян за їх ініціативою, в разі наявності в них конкретних запитань.
4. Дієвим та простим каналом комунікації суду і його безпосередніх відвідувачів є інформаційні стенди, де можуть міститися оголошення, буклети та брошури для цільових аудиторій, а також інформаційні кіоски, де можна ознайомитися з графіком розгляду справ, зразками документів, даними про історію та здобутки суду, ставки судового збору та іншою корисною інформацією.
Однак розбудова інформаційних зв’язків між судом та громадськістю не повинна зводитись лише до створення судами веб-сайтів, оформлення інформаційних стендів чи видання кольорових брошур для громадян з історією чи складом апарату суду чи суддівського корпусу, цей «діалог» є малоефективним. Тим більше, при використанні таких каналів комунікації не слід забувати про їх ефективність, зважаючи на аудиторію, яка матиме до них доступ.
5. Каналами донесення певного повідомлення (інформації) до громадськості (в залежності від цільової аудиторії) є: прес-конференції, прес-брифінги, прес-тури, круглі столи, конференції, семінари, презентації тощо. Однак недоліками таких заходів є те, що вони, як правило, завчасно плануються і мають певний сценарій, а увага аудиторії зосереджується виключно на тому об’єкті, який буде запропонований судом. Як наслідок, інтерв’ю, повідомлення, стаття стануть доступними в спеціалізованому (юридичному) виданні лише для юридичної спільноти, а переважна більшість громадян повідомлення не отримає. Хоча не можна применшувати і роль самого суду в якості джерела інформації. 
6. Додатковим каналом комунікації є дні відкритих дверей, які проводяться, як правило, для учнів або студентів за наперед визначеною програмою. Окремі суди, розуміючи значення подібних заходів, проводять їх на постійній основі, що стає хорошою традицією (наприклад, Вінницький окружний адміністративний суд, Овідіопольський районний суд Одеської області, Березнівський районний суд Рівненської області, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області, Теофіпольський районний суд Хмельницької області та інші). Під час цих заходів відвідувачам пропонують оглядові екскурсії, демонструють роботу електронної системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», проведення судового засідання в режимі відео-конференції, презентують інноваційні підходи у наданні послуг відвідувачам суду, наприклад систему «Електронна доступність». Формат цих заходів дозволяє не тільки побувати у робочих кабінетах працівників суду, а й безпосередньо спостерігати за процесом відправлення правосуддя.
На ефективності такого неформального способу поширення інформації про суд, як дні відкритих дверей, наголошувала також під час нещодавно проведеної міжнародної конференції «Зміцнення довіри громадськості до судової влади через покращення взаємної комунікації» (24-25 лютого 2015 року) директор з урядових та громадських зв’язків суду Округу Колумбія Ліа Гуровітц. Надзвичайно важливо, за її словами, проводити активну просвітницьку діяльність, ознайомлювати учнів середньої школи, студентів із роботою судової установи. В їхній практиці школярі початкової школи часто відвідують суд, дізнаються про те, як відбувається процес, і навіть випробовують себе у ролі судді [3].
7. Робота з молоддю може організовуватися і шляхом проведення виїзних лекцій, семінарів, зустрічей із суддями, здійснення конкурсів на судову тематику, проходження практики студентів юридичних спеціалізацій в суді та інших комунікаційних заходів.
8. Цікавий варіант комунікації запропонував заступник голови Вищого адміністративного суду України М. Смокович, запросивши журналістів провести з ним один день його роботи у суді. «Кожен з вас зможе побачити, чим саме займається суддя, як відбувається процес підготовки до слухання справи, що суддя робить поза межами зали судового засідання» [4]. Як і запровадження днів відкритих дверей, такі акції стануть дієвими з точки зору формування у громадян поваги до права, а також побудови правового діалогу між судовою владою та суспільством.
9. Природно, що певна інформація поширюється і на побутовому рівні, у звичайних, буденних розмовах людей. Чутки, власний досвід та досвід знайомих людей  неформальні комунікації – викликають найбільше довіри у цільової аудиторії. Загалом, найбільша зацікавленість проявляється до справ, які розглядаються судами, особливо тих справ, що є резонансними. Та і в цих випадках посередником поширення інформації між джерелом інформації (судом) та споживачем (громадянами), як правило, виступають ЗМІ, в тому числі популярні Інтернет-ресурси, які несуть відповідальність за повноту та достовірність інформації, за моральну позицію. На практиці досить часто журналісти у гонитві за сенсацією припускаються правових помилок (неправильно називають форму рішень, особливо у кримінальних справах, на власний розсуд трактують обставини правопорушення, злочину тощо), рідко вказують джерела інформації, допускають особисті, суб’єктивні тлумачення, займаючи певну позицію у справі, можуть формувати у слухачів та читачів спотворене уявлення про те, що відбувалось насправді. Число наявних судових справ та позовів до ЗМІ, на жаль, це підтверджують.
Таким чином, сьогодні спостерігаємо активну розбудову інформаційних зв’язків між судом та громадськістю. Зокрема, свою дієвість показало використання окремими судами таких комунікативних каналів, як:
– створення, наповнення та ведення судами офіційного веб-сайту, використання інших можливостей мережі Інтернет;
– запровадження скайп-зв’язку з відділом приймальні громадян, з представниками апарату судів за визначеним графіком;
– проведення прес-конференцій, прес-брифінгів, круглих столів, конференцій, семінарів, презентацій та інших заходів;
– дні відкритих дверей (для широкого загалу), відкриті дні роботи суддів (для журналістів);
– діяльність ЗМІ щодо інформування громадськості про функціонування судової влади.
Використання вказаних та інших каналів комунікації здатне забезпечити відкритість та публічну доступність судових органів, що є чи не найпершою умовою взаємодії судової влади та громадськості. Сьогодні судова влада як ніколи потребує підтримки і поваги, довіри з боку суспільства і держави. Судді усвідомлюють високу відповідальність та соціальну значимість своєї роботи та готові до діалогу і порозуміння, що підтверджується активізацією випробовування різних, в тому числі вказаних, комунікативних каналів. Вважаємо за доцільне рекомендувати обов’язкове використання судами тих із них, які підтвердили свою ефективність і здатні покращати поширення об’єктивної інформації про суди, посилити авторитет судової влади та підвищити довіру громадян до неї. Лише у взаємодії владних структур і громадськості стає можливим формування демократичної правової держави, у якій людина, її честь і гідність, недоторканність і безпека стануть найвищою соціальною цінністю.
 
Список використаних джерел:
1. Зв’язки з громадськістю в судах: посібник для суддів та працівників апарату судів / Д.Вон, Н. Петрова, Д. Філіпенко та ін. – К., 2013. – 128 с.
2. Городовенко В.В. Актуальні проблеми забезпечення відкритості судової влади / В.В.Городовенко // Вісник Верховного Суду України. – № 12 (136). – 2011. – С. 22-27.
3. Учасники міжнародної конференції розробили рекомендації щодо покращення комунікативної діяльності суддів зі ЗМІ та громадськістю [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Вищого адміністративного суду України. – Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua/123357/ 
4. Судді хочуть коментувати судові рішення. Але не можуть [Електронний ресурс] // Закон і бізнес. – 05.03.2015. – Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/114868-suddi_hochut_komentuvati_sudovi_rishennya_ale_ne_mozhut.html {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція